справа № 208/3693/21
№ провадження 2-н/208/268/22
Іменем України
14 січня 2022 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., отримавши інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце реєстрації боржника, та розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання та абонентське обслуговування, -
встановив:
У травні 2021 року заявник Акціонерне товариство «Дніпровська теплоелектроцентраль» звернулось до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання та абонентське обслуговування з ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
В порядку ч. 5 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника.
Отримавши інформацію 10 січня 2022 року та вивчивши матеріали вищевказаної заяви, суд встановив, що згідно до довідки Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради, відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 03.12.2020 року по теперішній час.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суддя приходить до наступних висновків.
Зі змісту заяви про видачу судового наказу та розрахунку заборгованості, доданого до заяви, вбачається, що заборгованість по оплаті за теплопостачання та абонентське обслуговування нарахована за період з жовтня 01.10.2020 року по 01.03.2021 року включно.
Також, як вбачається з отриманої інформації боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 03.12.2020 року, проте стягувач просить стягнути заборгованість з 01.10.2020 року, тобто за період коли відповідач фактично не користувався послугами стягувача, що свідчить про наявність спору про право.
Пункт 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 р. №o 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачає, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення статті, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання таких послуг.
Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У пункті 9 вказаної постанови зазначається, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Таким чином, з отриманої судом інформація не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання та абонентське обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 , яка утворились з 01.10.2020 року по 01.03.2021 року, оскільки відповідач на час виникнення заборгованості не був зареєстрований за вказаною адресою.
За нормами п. 8 ч. 1ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно ч.1 ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 161 ЦПК України, особа має право звернутися до суду з вимогами визначеними у частині першій цієї статті, в наказаному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Частиною 2 статті 167 ЦПК України, передбачено, що за результати розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу.
Також ч. 2 ст. 164 ЦПК України, передбачено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 165, 167 ЦПК України, -
постановив:
У видачі судового наказу зазаявою Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського Апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Суддя Івченко Т. П.