Справа № 212/853/22
2/212/1890/22
28 червня 2022 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Пустовіт О.Г., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради", треті особи Державна служба України з питань праці, Державна податкова служба України, Пенсійний фонд України, Міністерство охорони здоров'я України, Дніпропетровська обласна рада про порушення роботодавцем ст.ст. 253-254 КЗпП України щодо несплати ЄСВ, визнання незаконним наказу роботодавця №71-ОД від 28.01.2022р., визнання не законними дій роботодавця, що полягали у мобінгу (цькуванні) з боку роботодавця,-
встановив:
В провадження суду надійшла вказана позовна заява, яка ухвалою суду від 07 лютого 2022 року була залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху була направлена позивачу засобами поштового зв'язку.
09 березня 2022 року ухвала про залишення заяви без руху повернулась на адресу суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Станом на 28 червня 2022 року позивач не усунув недоліки, будь-яких заяв та клопотань від заявника до суду не надходило.
Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки позивач не усунула недоліки позовної заяви у строк, встановлений ухвалою суду від 07 лютого 2022 року, подану позовну заяву ОСОБА_1 до комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради", треті особи Державна служба України з питань праці, Державна податкова служба України, Пенсійний фонд України, Міністерство охорони здоров'я України, Дніпропетровська обласна рада про порушення роботодавцем ст.ст. 253-254 КЗпП України щодо несплати ЄСВ, визнання незаконним наказу роботодавця №71-ОД від 28.01.2022р., визнання не законними дій роботодавця, що полягали у мобінгу (цькуванні) з боку роботодавця слід вважати не поданою та повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 175, 177, 185, 260, 261, 352 ЦПК України,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради", треті особи Державна служба України з питань праці, Державна податкова служба України, Пенсійний фонд України, Міністерство охорони здоров'я України, Дніпропетровська обласна рада про порушення роботодавцем ст.ст. 253-254 КЗпП України щодо несплати ЄСВ, визнання незаконним наказу роботодавця №71-ОД від 28.01.2022р., визнання не законними дій роботодавця, що полягали у мобінгу (цькуванні) з боку роботодавця повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала складена 28 червня 2022 року.
Суддя: О. Г. Пустовіт