28 червня 2022 року Справа 215/1517/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до голови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Демиденка Юрія Юрійовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі ухвали Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.05.2022 року надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до голови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Демиденка Юрія Юрійовича, в якому просить суд:
- встановити наявність компетенції (повноважень) голови Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області Демиденка Юрія Юрійовича у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, за результатом розгляду заяви від 18.02.2022 року вх.№ 3137 зобов'язати розпорядженням суду ОСОБА_2 при реєстрації заяв ставити вхідний реєстраційний номер та визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю;
- встановити наявність компетенції (повноважень) голови Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області Демиденка Юрія Юрійовича у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, за результатом розгляду заяви від 18.02.2022 року вх.№ 3137 ініціювати дисциплінарне розслідування дій підрозділу Служби судової охорони за 18.02.2022 року та визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю;
- встановити наявність компетенції (повноважень) голови Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області Демиденка Юрія Юрійовича у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, за результатом розгляду заяви від 18.02.2022 року вх.№ 3137 надати належно завірені дві копії цієї заяви з реєстраційними номерами та визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю;
- встановити наявність компетенції (повноважень) голови Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області Демиденка Юрія Юрійовича у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, за результатом розгляду заяви від 18.02.2022 року вх.№ 3137 наказом створити умови без надання паспортних даних можливості пересування до кабінету керівника апарату суду і до канцелярії.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відтак, вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 , суд доходить висновку про те, що адміністративний позов подано з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481, 00 гривень.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання, зокрема, фізичною особою, до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 992,40 грн.
При цьому, позивач разом з позовною заявою надав суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обгрунтування якого зазначає, що він є малозабезпеченою особою, а його доход складає 2154,25 грн., що підтверджується довідкою Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг від 18.04.2022 року № 2031.
Суд, вивчивши доводи позивача, зазначені ним у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, письмові докази, подані на підтвердження заявлених тверджень, а також проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 8 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення справі за такої умови: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доход; позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
До того ж, ч.2 вищезазначеної статті вказує, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, повинна навести доводи, подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Так, відповідно до позиції Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VІ «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих акті України щодо сплати судового збору», визначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Також у постанові Верховного Суду від 24.01.2020 року у справі № 815/2320/18 касаційний суд зробив акцент на тому, що в кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди мають встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку, тощо), рухомого, нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Княт проти Польщі, заява № 71731/01; п. 63-64 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Єдамський та Єдамська проти Польщі, заява № 73547/01).
В ухвалі від 08.12.2020 р. № 215/1907/20 Верховний Суд зазначив, що доказами неможливості сплати судового збору можуть слугувати, зокрема, документ, з якого можна буде визначити сукупний розмір його доходу за попередній рік (зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за рік, що передує зверненню до суду, які надаються органами Державної фіскальної служби тощо).
Так, на підтвердження скрутного майнового стану та неможливості сплати судового збору на момент подання даного адміністративного позову ОСОБА_1 надав довідку Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг від 18.04.2022 року № 2031 про отримання ним компенсації за надання соціальних послуг особам з інвалідністю І групи за період з січня по грудень 2021 року у загальному розмірі 25851,00 грн.
Разом з тим, ОСОБА_1 не надано до суду доказів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік перед зверненням до суду, оскільки сума судового збору у розмірі 992,40 грн. не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за 2021 рік: 25851,00 грн. х 5% = 1292,55 грн.
Отже, розмір судового збору (992,40 грн.) не перевищує 5% розміру доходу позивача за останні 12 місяців, відповідно до довідки, наданої ним.
Означена довідка вказує лише на розмір отриманої компенсації, а не річного доходу, а тому, не може бути доказом на підтвердження його майнового стану. Інших доказів на підтвердження майнового стану (довідки органу доходів і зборів про доходи, або про відсутність інших доходів за попередній календарний рік тощо) ОСОБА_1 не надав.
Крім того, суд звертає увагу на те, що сам по собі факт отримання особою щомісячної компенсаційної виплати як непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи, не позбавляє цю особу права та можливості отримання інших доходів.
Також суд зауважує, що позивач, звертаючись із клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, не надав достатніх доказів, відповідно до яких можливо розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору, ураховуючи розмір річного доходу за попередній календарний рік. Таким доказом може слугувати, зокрема, довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Аналогічна правова позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 року у справі № 9901/166/19.
Щодо посилання ОСОБА_1 на необхідність суду скористатися доступом до єдиного реєстру фізичних осіб з органу доходів і зборів щодо отримання інформації про його місячний дохід, то суд вважає їх необгрунтованими, оскільки позивачем не зазначено підстав неможливості самостійно надати означені докази та (або) вжиття заходів для їх отримання згідно до вимог ст.80 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням того, що саме на позивача покладено обов'язок довести суду рівень свого майнового стану, який перешкоджає йому сплатити судовий збір за подання позовної заяви.
Також, судом враховується і те, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
З огляду на викладене та з урахуванням того, що позивачем не надано суду належних доказів в обгрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, які зазначені позивачем у заяві, не можуть бути визнані поважними, а тому, задоволенню не підлягають.
Крім того, суд звертає увагу на правову позицію щодо відмови ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору, яка викладена в ухвалах Верховного Суду від 27.01.2020 року у справах № 215/4776/18, №215/3308/18, №215/2630/19, від 27.12.2019 року у справах № 215/1558/19 та № 215/3553/17, від 28.04.2020 року у справі № 215/4776/18, яка в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно п. ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Приписами ст.94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Всупереч означеному, позивачем не додано до позову доказів на підтвердження направлення відповідачу заяви від 18.02.2022 року вх.№ 3137.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частина 2 ст. 43 КАС України передбачає, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Частиною 1 ст. 55 КАС України встановлено, що сторона може брати участь у справі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
З урахуванням викладеного вище та з метою встановлення наявності у позивача адміністративної процесуальної дієздатності, суд зазначає, що ОСОБА_1 необхідно надати суду належним чином засвідчену копію паспорта громадянина України та РНОКПП (відомості РНОКПП зазначені у вступній частині позовної заяви).
Також відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Однак, позивач не надав копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Тому, ОСОБА_1 слід надати до суду примірник додатків до позову для відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву залишити без руху із наданням позивачу п'ятиденного строку для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до голови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Демиденка Юрія Юрійовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:
- оригіналу документу про сплату судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову з вимогами немайнового характеру у розмірі 992,40 грн. у відповідності до вимог ст.4 Закону України «Про судовий збір» або інших документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону з урахуванням вимог ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
- доказів на підтвердження направлення заяви відповідачу від 18.02.2022 року вх.№ 3137;
- належним чином засвідчену копію паспорта громадянина України та РНОКПП, у відповідності до приписів ст. 43 та п. 1 ч. 1 ст. 171 КАС України;
- примірник додатків до позову для відповідача.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька