27 червня 2022 року Справа №160/3084/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) матеріали справи №160/3084/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
-визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 №Ф-2250-51У на суму 18 276,72 грн;
-визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 19.02.2020 №Ф-2250-51-13- 05/62у на суму 11 016,72 грн;
-визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2020 №Ф-2250-51/62У на суму 6 295,30 грн;
-визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2021 №Ф-2250-51/0462у на суму 20 476,72 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 позовну заяву - залишено без руху, надано позивачеві термін для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання: заяви про поновлення строку звернення до суду із викладенням поважних причин пропуску строку на подання позовної заяви в частині оскарження вимоги від 17.02.2021 №Ф-2250-51/0462у (ВП № 68126621) та вимоги від 07.02.2019 №Ф-2250-51У (ВП №60277121), з урахуванням висновків суду; засвідченої належним чином копії вимоги від 07.02.2019 №Ф-2250-51У, копій документів, що додані до позовної заяви для відповідача засвідчені з дотриманням Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».
Позивачем 25.04.2022 усунені недоліки позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду із викладенням поважних причин пропуску строку на подання позовної заяви в частині оскарження вимоги від 17.02.2021 №Ф-2250-51/0462у (ВП №68126621) та вимоги від 07.02.2019 №Ф-2250-51У (ВП №60277121); копій документів, що додані до позовної заяви для відповідача засвідчені з дотриманням Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 “Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів”.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Повідомлено сторін, що заява про поновлення строку звернення до суду буде розглянута судом після надання відповідачем витребуваних документів.
Витребувано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії: вимоги від 07.02.2019 №Ф-2250-51У; доказів направлення/вручення ОСОБА_1 вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 №Ф-2250-51У на суму 18 276,72 грн; від 19.02.2020 №Ф-2250-51-13-05/62у на суму 11 016,72 грн; від 18.11.2020 № Ф-2250-51/62У на суму 6 295,30 грн; від 17.02.2021 №Ф-2250-51/0462у на суму 20 476,72 грн.; детальний розрахунок сум, що визначені оскаржуваними у даній справі вимогами, із зазначенням підстав та дат нарахування; усіх документів, що покладені в основу прийняття оскаржуваних рішень.
Представником відповідача через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, разом з документами, що витребувані ухвалою від 26.04.2022.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом в частині визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2021 №Ф-2250-51/0462у на суму 20476,72 грн та зазначенням інших обґрунтованих причин пропуску такого строку з надання відповідних доказів.
Позивачем через канцелярію суду надано заяву про поновлення строку звернення до суду позовом в частині визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2021 №Ф-2250-51/0462у на суму 20476,72 грн.
Суд, дослідивши матеріали справи та подану заяву, дійшов до наступного висновку.
Згідно частиною 1 та 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Верховний Суд у постанові від 05.03.2021 у справі №640/9172/20 дійшов до висновку, що Закон України №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску. Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону №2464-VI.
Такий же висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску викладено в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 25.02.2021 у справі №580/3469/19.
При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку.
Судом встановлено, що вимога від 17.02.2021 №Ф-2250-51/0462у на суму 20476,72 грн, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримана позивачем 15.06.2021.
До суду з даним позовом позивач звернувся 07.02.2022, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України.
При цьому, посилання позивача на те, що він не отримував вимоги та ознайомився із вказаним виконавчим провадженням - 27.01.2022 не підтверджено жодними належними доказами та спростовується, доказами наданими відповідачем щодо отримання позивачем вимоги від 17.02.2021 №Ф-2250-51/0462у - 15.06.2021.
Відтак, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду від 20.06.2022 позивачем зазначено, що підпис на рекомендованому повідомленні №4930015275660 про начебто отриману позивачем вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2021 №Ф-2250-51/0462у на суму 20476,72 грн не належить позивачу, оскільки останній фактично не проживає за адресою своєї реєстрації, та хто саме отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) та чи отримано взагалі кимось за вказаною адресою невідомо. Наголосив, що дізнався про вимогу тільки у процесі її виконання від державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 358 КК України визначено відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.
Тобто, у разі наявності у позивача підстав вважати, що документи містять ознаки підробки останній вправі звернутись до відповідних органів.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем не надано.
При цьому, інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Враховуючи викладене, причини пропуску строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправною та скасування вимоги від 17.02.2021 №Ф-2250-51/0462у, суд вважає неповажними.
Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду у частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги від 17.02.2021 №Ф-2250-51/0462у на суму 20476,72 грн.
Відносно інших вимог, які є предметом спору.
Згідно із ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19, адміністративне провадження №К/9901/15971/20) дійшов до таких правових висновків.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
З наданих відповідачем доказів встановлено, що вимоги від 07.02.2019 та від 19.02.2020, від 18.11.2020 направлені на адресу позивача, проте останнім не отримані у зв'язку з чим до контролюючого органу повернулось поштове відправлення з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
Згідно заяви від 25.04.2022 про поновлення строку звернення до суду позивач вказує, що 27.01.2022 у Шевченківському відділі виконавчої служби у місті Дніпро останній дізнався про існування вимог від 07.02.2019 №Ф-2250-51У на суму 18 276,72 грн; від 19.02.2020 №Ф-2250-51-13- 05/62у на суму 11 016,72 грн; від 18.11.2020 №Ф-2250-51/62У на суму 6 295,30 грн.
Матеріалами справи вказані обставини підтверджені.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №640/25046/19 “Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.”.
Частиною 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи поважність наведених позивачем причин пропуску строку звернення до суду, суд вважає заяву від 25.04.2022 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
За змістом ч. 14 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Керуючись ст. 121, ст. 122, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 171, ст. 240, ст. 262, ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду від 20.06.2022.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги від 17.02.2021 №Ф-2250-51/0462у на суму 20476,72 грн - залишити без розгляду.
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду від 25.04.2022 - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог від 07.02.2019 №Ф-2250-51У на суму 18 276,72 грн; від 19.02.2020 №Ф-2250-51-13- 05/62у на суму 11 016,72 грн; від 18.11.2020 №Ф-2250-51/62У на суму 6 295,30 грн.
Продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 №Ф-2250-51У на суму 18 276,72 грн, вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 19.02.2020 №Ф-2250-51-13- 05/62у на суму 11 016,72 грн, вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2020 № Ф-2250-51/62У на суму 6 295,30 грн.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.
Копії даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена у частині залишення позовної заяви без розгляду в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна