28 червня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3704/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області до Північно-східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне підприємство «Санже-Черкаси» про визнання протиправним та скасування висновку,
Регіональний офіс водних ресурсів у Волинській області звернулося з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне підприємство «Санже-Черкаси» про визнання протиправним та скасування висновку №UA-М-2022-04-05-000047 від 22.04.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатом проведеної закупівлі №UA-2021-10-26-011371-b позивачем оголошено переможцем та укладено договір з Приватним підприємством «Санже-Черкаси» (далі - ПП «Санже-Черкаси») про закупівлю робіт з будівництва водоскидної споруди Білозерської водоживильної системи Дніпро-Бузького каналу Ратнівського району Волинської області.
На підставі наказу відповідача від 05.04.2022 №95 «Про початок моніторингу закупівель» відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23, Північно-східним офісом Держаудитслужби проведено моніторинг вказаної закупівлі, за результатом якої встановлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону, в частині не відхилення учасника ПП «Санже-Черкаси», який не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону.
Замовник не відхилив учасника ПП «Санже-Черкаси», визначив його переможцем та уклав з ним договір підряду від 06.12.2021 №158-21 на загальну суму 10 424 422,00 грн (з ПДВ).
Представник позивача зазначив, що підставою винесення вказаного наказу у оскаржуваному висновку вказано доповідну записку заступника начальника відділу контролю у сфері закупівель Північно-східного офісу Держаудитслужби Курган Г.В. від 04.04.2022.
Відповідно до п. 1 Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23 - у складі Північно-східного офісу Держаудитслужби утворюються як структурні підрозділи управління в Луганській, Полтавській, Сумській областях (далі - управління).
Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.
Зазначеним Положенням також визначено, що на території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.
Вказав, що згідно із оскаржуваного висновку - перевірка проводилась без доручення Голови Держаудитслужби та його заступників, що в свою чергу підтверджує про відсутність жодних правових підстав, а тим паче жодних повноважень у Північно-східного офісу Держаудитслужби для проведення перевірки процедури закупівлі UA-2021-10-26-011371-b «Будівництво водоскидної споруди Білозерської водоживильної системи Дніпро-Бузького каналу Ратнівського району Волинської області», оскільки таку перевірку мав би проводити Західний офіс Держаудитслужби відповідно до Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23 до повноважень якого і належить здійснювати контроль на території Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької областей.
Представник позивача зауважив, що твердження відповідача щодо порушення вимог статті 16 Закону та вимог тендерної документації, в частині підтвердження наявності обладнання, матеріально - технічної бази та технологій, які будуть залучені учасником для виконання усіх робіт за предметом закупівлі є необґрунтованими, оскільки ПП «Санже-Черкаси» було підтверджено наявність у нього вищезазначених машин та механізмів, а також працівників. А саме, таблиця 1а Додатку 1 до тендерної документації «Довідка про наявність обладнання, устаткування тощо» містить обов'язковий перелік та кількість необхідної техніки та обладнання для надання послуг за предметом закупівлі, зокрема це Трактор - 1 од.; Автогрейдер - 1 од.; Автомобіль самоскид (вантажний автомобіль)- 1 од.; Екскаватор -1 од.
Учасником закупівлі - ПП «САНЖЕ-Черкаси» було надано довідку про наявність обладнання, устаткування, тощо №9-11-2021-7 від 09.11.2021, що в повній мірі відповідає встановленим у Додатку 1 критеріям.
Щодо наявності працівників, також ПП «САНЖЕ-Черкаси» подано інформацію, що повністю відповідає вимогам тендерної документації (Довідка про наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід №9-11-2021-10 від 09.11.2021).
Позивач вважає висновок відповідача необґрунтованим та помилковим, вказує на відсутність при розгляді тендерної пропозиції ПП «Санже-Черкаси» порушень законодавства та вимог тендерної документації, оскільки учасником закупівлі у складі тендерної пропозиції були надані всі необхідні документи, передбачені вимогами до тендерної документації.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
Відзив на позовну заяву та пояснення третьої особи щодо позову до суду не надходили.
Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, а відтак, справу вирішено на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідачем було проведено моніторинг процедури закупівлі замовника ПП «Санже-Черкаси» щодо предмету закупівлі: «Будівництво водоскидної споруди Білозерської водоживильної системи Дніпро-Бузького каналу Ратнівського району Волинської області».
22.04.2022 відповідачем складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-26-011371-b (далі - Висновок), згідно якого встановлено порушення вимог абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» /замовник не відхилив тендерну пропозицію ПП «Санже-Черкаси», як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим ст. 16 Закону/.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Слід вказати, що правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 року №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» у редакції, чинній на день винесення спірного висновку (далі - Закон № 2939-XII).
Згідно з частиною першою статті 1 цього Закону №2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015 року, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №266 «Про утворення міжрегіональних органів Державної аудиторської служби» до складу органів Державної аудиторської служби України входять Держаудитслужба та такі міжрегіональні територіальні органи: Північний офіс Держаудитслужби, Північно-східний офіс Держаудитслужби; Західний офіс Держаудитслужби та Східний офіс Держаудитслужби, які також наділені вищевказаними повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 9 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання. Накази Держаудитслужби, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Відповідно до статті 5 Закону №2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Згідно із Преамбулою Закону України «Про публічні закупівлі» 922-VIII, цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Статтею 7-1 Закону №922-VIII (в редакції на час виникнення спірних відносин) визначався порядок здійснення моніторингу публічних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 7-1 Закону №922-VIII, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Згідно із частиною шостою статті 7-1 Закону №922-VIII, за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Частиною сьомою статті 7-1 Закону №922-VIII передбачалося, що у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Форма висновку та порядок його заповнення затверджено наказом Держаудитслужби від 23.04.2018 №86, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2018 №654/32106.
Відповідно до п.3 Розділу ІІІ Порядку №86, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
У відповідності із частиною восьмою статті 7-1 Закону №922-VIII, замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку.
Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Згідно із частиною одинадцятою статті 7-1 Закону №922-VIII, якщо замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
Із системного аналізу наведених норм права можливо дійти висновку про те, що висновок про результати моніторингу закупівлі є рішенням, яке приймається (затверджується) за результатами фінансового моніторингу закупівлі та яке породжує певні права у органу державного фінансового контролю та обов'язки у суб'єкта контролю. Тобто за своєю правовою природою висновок за результатом моніторингу є правовим актом індивідуальної дії, який є обов'язковим для виконання.
При цьому зазначений висновок органу державного фінансового контролю, у разі виявлення порушень, повинен містити у собі зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Хоча Закон №922-VIII та Порядок №86 не визначає того, що у висновку має бути визначений спосіб усунення порушень, але, враховуючи те, що покладене на підконтрольного суб'єкта зобов'язання щодо усунення таких порушень має бути чітким, конкретним та зрозумілим для виконання такого обов'язку, суд вказує, що, враховуючи правову природу оскаржуваного висновку, він повинен містити у собі спосіб (способи) усунення тих порушень, які встановлені за результатом моніторингу закупівлі.
В іншому випадку не можливо стверджувати про те, що покладений на позивача обов'язок по усунення порушень, буде виконаний ним у належний спосіб або взагалі буде виконаний в контексті тих порушень, які зазначені у висновку. Крім цього, спонукання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Отже, з урахуванням вищевказаного, зобов'язавши здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності/ договору та, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, відповідач не вказав, які саме дії повинен здійснити позивач для усунення виявлених порушень.
Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов'язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.
З аналізу наведених положень законодавства слідує, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб'єкту (об'єкту контролю, його посадових осіб), які є обов'язковими до виконання останнім.
Зобов'язання самостійно визначити, які саме заходи слід вжити позивачу для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення останнім чинного законодавства.
На думку суду, викладені у пунктах 1, 2 констатуючої частини оскаржуваного висновку Управління Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі від 22.04.2022 №UA-2021-10-26-011371-b порушення знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
Так, відповідно до приписів статті 16 Закону №922-VIII, замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Відповідачем встановлено, що учасник ПП «Санже-Черкаси» у складі своєї тендерної пропозиції надав довідку від 09.11.2021 №9-11-2021-7 в якій зазначено транспортні засоби та будівельні машини. Однак, вказана довідка, як і у цілому тендерна пропозиція ПП «Санже-Черкаси», не містить інформації щодо наявності в учасника машин, механізмів та будівельного обладнання для виконання робіт згідно із Додатком 3 до тендерної документації, а саме: бульдозерів, пневматичних трамбівок, котків дорожніх, крану, машини для укладання асфальту, бетонозмішувачів, насосів, апарату для паяння поліетиленових труб, пили, зварювального апарату, та іншого.
Крім того, відповідач зауважив, що на порушення вимог статті 16 Закону та вимог тендерної документації, в частині підтвердження наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, які будуть залучені учасником для виконання усіх робіт за предметом закупівлі, ПП «Санже-Черкаси» не підтверджено наявності у нього машин та механізмів зазначених у розділі ІІ «Будівельні машини і механізми».
Також відповідно до вимог пункту 2 Додатку 1 до тендерної документації учасник повинен надати інформаційну довідку про наявність кваліфікованих працівників для виконання робіт. Проте, надана у складі тендерної пропозиції ПП «Санже - Черкаси» довідка з інформацією про працівників від 09.11.2021 №9-11-2021-10 не містить інформації щодо наявності в учасника працівників які мають необхідні знання та досвід для використовування під час виконання робіт по предмету закупівлі будівельних машин та механізмів, зазначених у розділі ІІ підсумкової відомості ресурсів, таких як: установка для зварювання ручного дугового постійного струму, бульдозер, тощо.
Отже, на думку відповідача, замовником порушено вимоги абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону, в частині не відхилення учасника ПП «Санже-Черкаси», який не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону. В порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону, Замовник не відхилив учасника ПП «Санже-Черкаси», визначив його переможцем та уклав з ним договір підряду від 06.12.2021 №158-21 на загальну суму 10 424 422,00 грн (з ПДВ).
На думку суду, позивач факт щодо відсутності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, які будуть залучені учасником для виконання усіх робіт за предметом закупівлі не спростував, оскільки довідка про наявність обладнання, устаткування, тощо від 09.22.2021 №9-11-2021-7 не містить повної інформації щодо наявності в ПП «Санже-Черкаси» транспортних засобів та будівельних машин, що відповідають технічним завданням на виконання робіт на об'єкті згідно із Додатком 3 до тендерної документації.
Разом з тим, позивач не надав суду доказів, які підтверджують наявність у нього механізмів та будівельного обладнання для виконання усіх робіт згідно із Додатком 3 до тендерної документації, а саме: бульдозерів, пневматичних трамбівок, котків дорожніх, крану, машини для укладання асфальту, бетонозмішувачів, насосів, апарату для паяння поліетиленових труб, пили, зварювального апарату, та іншого.
А тому, суд погоджується із доводами відповідача у спірному висновку про те, що тендерна пропозиція учасника ПП «Санже-Черкаси» містила недоліки та повною мірою не відповідала умовам тендерної документації.
При вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а.
Суд, застосовуючи висновки, викладені у вказаній постанові Верховного Суду, до обставин цієї справи, вважає за необхідне при вирішенні спору виходити з принципу пропорційності, як одного з елементів верховенства права, та враховувати співмірність між виявленими порушеннями та засобами їх усунення, визначеними відповідачем в оскаржуваному висновку.
На думку суду, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі порушень та недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом припинення зобов'язань за договором підряду від 06.12.2021 №158-21, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору призведе до порушення прав та інтересів третьої особи ПП «Санже-Черкаси» та матиме негативні наслідки для позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими формальними порушеннями. Суд враховує, що на даний час договір підряду від 06.12.2021 №158-21, укладений між Регіональним офісом водних ресурсів у Волинській області та ПП «Санже-Черкаси» (підрядник), є діючим, фінансується та виконується, термін його дії до 22.12.2022.
В той час, як статтею 651 Цивільного кодексу України, передбачено - зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Крім того, оскаржуваний висновок від 22.04.2022 було складено після укладення договору від 06.12.2021 №158-21, а нормами Закону №922-VIII не передбачено відміну торгів замовником, визнання їх такими, що не відбулися чи розірвання договору про закупівлю замовником в односторонньому порядку за вимогою органу державного фінансового контролю, після укладення такого договору.
Згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики Європейського Суду з прав людини як джерела права.
Суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України», де вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасувати пункту 3 констатуючої частини висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби від 22.04.2022 в частині зобов'язання здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором підряду від 06.12.2021 №158-21, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та про відмову у задоволенні решти позовних вимог (позаяк викладені у пунктах 1, 2 констатуючої частини висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби від 22.04.2022 (про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-10-26-011371-b) порушення хоч і є формальними та не мають наслідком відміну торгів, проте знайшли свої підтвердження під час розгляду справи, і такі порушення посадовою особою органу державного фінансового контролю повинні були бути відображені у висновку).
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, у зв'язку із частковим задоволенням позову за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1 240,50 грн., що був сплачений відповідно до квитанції від 06.05.2022.
Керуючись статтями 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про публічні закупівлі», суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 3 констатуючої частини висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби від 22 квітня 2022 року (про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-10-26-011371-b) в частині зобов'язання здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором підряду від 06 грудня 2021 року №158-21, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Північно-східного офісу Держаудитслужби (61022, Харківська область, місто Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 4 під'їзд, 10 поверх, код ЄДРПОУ 40478572) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця 8 Березня, 1, код ЄДРПОУ 13345605) судовий збір в розмірі 1 240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.В. Дмитрук