про відмову в задоволенні клопотання
28 червня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3944/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи з викликом сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування п.1 наказу №1491/в від 25.04.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Володимир-Волинського відділу поліції ГУНП у Волинській області та вжиття заходів запропонованих дисциплінарною комісією» в частині звільнення зі служби в поліції поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 (сел.Іваничі) Володимир-Волинського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області капрала поліції ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування наказу №852 о/с від 25.04.2022 «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліції» капрала поліції Терещук Катерину Миколаївну, поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 (сел.Іваничі) Володимир-Волинського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області з 26.05.2022; поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 (сел.Іваничі) Володимир-Волинського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27.05.2022 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
14.06.2022 від представника Головного управління Національної поліції у Волинській області надійшов відзив.
27.06.2022 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у додатках якої наявне клопотання про розгляд справи з викликом сторін. Клопотання мотивоване бажанням надати пояснення особисто в судовому засіданні та прийняти участь у дослідженні доказів судом.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Таким чином, розгляд вказаного клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи з викликом сторін не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Як передбачено пунктом 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частина друга статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно із частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частинами п'ять, шість статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
ОСОБА_1 у клопотанні про розгляд справи в судовому засіданні, як на підставу, вказує про бажанням надати пояснення особисто та прийняти участь у дослідженні доказів судом.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частиною дев'ятою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань не є доказами в розумінні приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.
Крім того, Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання про розгляд справи з викликом сторін у справі необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи з викликом сторін відмовити.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський