м. Вінниця
28 червня 2022 р. Справа № 120/3267/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Немирівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) із позовом до Немирівської міської ради (далі - Немирівська міськрада , відповідач), в якому просив :
- визнати протиправною бездіяльність щодо розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою;
- зобов'язати надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки , комунальної власності сільськогосподарського призначення орієнтовно площею 2,0 га за рахунок земель запасу, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам на території Немирівської міської ради за межами с. Мухівці для ведення особистого селянського господарства.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що за наслідком розгляду його клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не прийнято відповідне рішення .
13.04.2022 р. ухвалою відкрито провадження у справі та визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
27.04.2022 р. надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову вказуючи на те, що проєкт рішення розглянуто. Отже, відповідач розглянув заяву позивача у встановлений законом строк та протиправної бездіяльності не допускав. Також просив зменшити витрати на правничу допомогу.
Ухвало від 13.06.2022 р. витребувано додаткові докази.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази , суд встановив наступне.
25.01.2022 р. ОСОБА_1 звернувся із заявою до Немирівської міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, комунальної власності сільськогосподарського призначення орієнтовно площею 2,0 га за рахунок земель запасу, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам на території Немирівської міської ради за межами с. Мухівці для ведення особистого селянського господарства. До даного клопотання долучено графічні матеріали та копію паспорта із кодом.
Дане клопотання на розгляд сесії не виносилось та відповідне рішення не приймалось, про що свідчить лист від 21.06.2022 р.
Відтак, на думку позивача, відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки не прийняв по суті рішення за результатами розгляду його клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Частиною першою статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Пунктом "в" частини третьої статті 116 ЗК України встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.
Із положень статті 118 ЗК України випливає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною сьомою цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, як видно підставами для відмови у наданні дозволу є: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Дані підстави є вичерпними та не передбачають відмови у зв'язку з перебуванням земельної ділянки в оренді іншої особи.
При цьому, за наслідком розгляду відповідно клопотання дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні, про що приймає відповідне рішення.
При цьому, відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно з частинами першою та другою статті 59 зазначеного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Отже як видно, питання безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, яким в даному випадку є Немирівська міська рада.
Судом встановлено, що позивач у визначеному законодавством порядку звернувся до відповідача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, проте, відповідач одне із передбачених законодавцем рішень у спосіб встановлений законом (шляхом прийняття рішення на пленарному засіданні ради) не прийняв, а тому суд дійшов висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.
Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові №826/14320/17 від 19.08.2021 в аналогічній справі.
Стосовно доводів відповідача, що заява не винесена на розгляж сесії, через внесення змін до ЗКУ та заборони видачі дозволів, то суд вказує, що такі зміни набули чинності 07.04.2022 р., в той час , як заява мала бути розглянута та прийнято відповідне рішення в місячний термін , тобто до 26.02.2022 р.
А отже, враховуючи викладене, суд обираючи ефективний спосіб захисту, керуючись ст. 245 КАС України, вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Немирівської міської ради щодо неприйняття рішення за наслідком розгляду заяви від 25.01.2022 р. у спосіб визначений статтею 118 ЗК України.
Надаючи оцінку вимозі про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту із землеустрою, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (ч. 4 ч. 245 КАС України).
Відповідно до п. «а» та «д» ч. 1 ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; д) організація землеустрою.
Згідно п. «а» ч. 1 ст. 19 Закону України «Про землеустрій», до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності.
Статтею 35 вказаного Закону передбачено, що інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 3, 7, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, в процесі прийняття рішення (вчинення дій) суб'єкт владних повноважень повинен діяти: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Із урахуванням встановлених при розгляді цієї справи обставин, суд доходить висновку, що при вирішенні ініційованого позивачем земельного питання, відповідач - орган який вправі розпоряджатися землею, був зобов'язаний прийняти рішення, однак не прийняв.
Такі недоліки у реалізації суб'єктом владних повноважень своїх повноважень, крім того що характеризують протиправну бездіяльність, позбавляють суд можливості перевірити факт дотримання позивачем усіх умов, що є необхідними для надання йому бажаного дозволу.
Для виправлення раніше допущених недоліків, рада повинна розглянути клопотання , встановити правовий режим бажаної для позивача земельної ділянки та сформувати позицію про наявність чи відсутність правових підстав для надання відповідного дозволу позивачу.
Крім цього, суд враховує, що на момент ухвалення цього судового рішення в Україні діє воєнний стан.
Згідно ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 року № 389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні за визначених підстав в умовах якого допускається тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Одне із таких обмежень встановлено Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року яким внесені зміни до Земельного кодексу України.
Так, вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:
5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у власність.
Зазначене виключає підстави для задоволення позовних вимог у бажаний для позивача спосіб, адже обрання судом під час дії воєнного стану способу захисту порушених прав у вигляді зобов'язання відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою прямо суперечитиме Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-XI та фактично покладатиме на Раду обов'язок прийняти рішення, ухвалення якого цим Законом заборонено.
Тому порушені права позивача підлягають захисту у спосіб зобов'язання відповідача розглянути клопотання про надання дозволу із урахуванням висновків суду, зроблених у цьому рішенні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 992,40 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 496,20 грн. (1/2 задоволених вимог).
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Немирівської міської ради, що полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 25.01.2022 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки , комунальної власності сільськогосподарського призначення орієнтовно площею 2,0 га за рахунок земель запасу, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам на території Немирівської міської ради за межами с. Мухівці для ведення особистого селянського господарства.
Зобов'язати Немирівську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 25.01.2022 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення орієнтовно площею 2,0 га за рахунок земель запасу, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам на території Немирівської міської ради за межами с. Мухівці для ведення особистого селянського господарства.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 496,20 (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок ) за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської міської ради (вул.Соборна, 26, м.Немирів, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03772619).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Немирівська міська рада (вул.Соборна, 26, м.Немирів, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03772619).
Повний текст рішення сформовано: 28.06.2022 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна