Номер провадження 2/676/1328/22
і м е н е м У К Р А Ї Н И .
22 червня 2022 року. м. Кам"янець- Подільський
Кам'янець- Подільський міськрайонний суд Хмельницької області.
в складі : головуючої судді - Семенюк В.В.
за участю секретаря судового засідання - Сенчишеної Р.М.
справа № 676/1720/22
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
Ухвалою суду від 11.05.2022 року відкрито провадження у справі та призначено
підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні суд з'ясував відношення сторін до позову. Відповідач направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнає .
Частиною 3 статті 200 ЦПК України передбачено, що суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем .
Представник позивачки ОСОБА_5 , обгрунтовуючи позовні вимоги , вказує , що на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 19.02.1999 року органом приватизації державного житлового фонду виробничого об'єднання «Електроприлад» , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на праві приватної, спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Згідно довідки № 3761/04-17 про склад сім'ї, виданої відділом реєстрації місця проживання Департаменту правового супроводу та контролю Кам'янець- Подільської міської ради від 22.12.2021 року , в даній квартирі зареєстрованими значаться : позивачка , відповідач та троє неповнолітніх дітей : ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
26 січня 2022 року рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано.
З грудня 2020 року відповідач у вищевказаній квартирі не проживає, особистих речей не має, не бере участі в оплаті комунальних послуг , у здійсненні поточних ремонтів
квартири , так як проживає у будинку своїх батьків за адресою : АДРЕСА_2 . Реєстрація відповідача в зазначеній квартирі ускладнює позивачці можливість оформити субсидію на оплату комунальних послуг. Тому , просить визнати відповідача таким , що втратив право на проживання, оскільки він в квартирі не проживає понад рік .
Представник позивачки направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує в повному обсязі і просить його задовольнити.
Відповідач також направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнає .
Треті особи : ОСОБА_3 та ОСОБА_4 направили до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечують.
Суд розглядає справу у відсутності сторін . Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до
ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності , суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та
ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Таким чином, виникнення права членів сім'ї власника квартири на користування цим житлом та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника квартири права власності на квартиру.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до вимог Закону «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст.ст. 319, 321ЦК України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України. Зокрема, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом встановлено, що на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 19.02.1999 року органом приватизації державного житлового фонду виробничого об'єднання «Електроприлад» , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на праві приватної, спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується вищевказаним свідоцтвом .
Згідно довідки № 3761/04-17 про склад сім'ї, виданої відділом реєстрації місця проживання Департаменту правового супроводу та контролю Кам'янець- Подільської міської ради від 22.12.2021 року та домової книги для прописки громадян , в даній квартирі зареєстрованими значаться : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Кам'янець- Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.01.2022 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
Згідно актів обстеження КП «УК «Південь» від 21.12.2021 року, від 20.01.2022 року, від 04.03.2022 року вбачається, що ОСОБА_2 ,1983 року народження, зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 , але з грудня 2020 року і по теперішній час не проживає в даній квартирі.
На даний час відповідач проживає в будинку своїх батьків за адресою : АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено між ним і власником житла або законом.
Таким чином, у разі виникнення спору між власником та особами, які вселялися в житло у якості членів сім'ї, суд враховує, що право користування житлом має речово-правовий характер, у зв'язку з чим припинення цього права повинно відбуватися згідно з вимогами статей 405, 406 ЦК України, зокрема сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення або через відсутність особи понад один рік у спірному житловому приміщенні.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Положення наведених правових норм вказують про можливість визнання особи такою, що втратила право користування житлом, у разі не проживання понад установлений строк без поважних причин.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачка несе витрати по утриманню квартири , сплачує комунальні платежі, що підтверджується розрахунковими книжками та фіскальними чеками , приєднаними до матеріалів справи , крім того , відповідачу жодних перешкод у користуванні жилим приміщенням ні позивачкою, ні іншими членами сім'ї , не чинилось. В свою чергу реєстрація відповідача у її квартирі перешкоджає вільно розпоряджатись та користуватись своїм майном на власний розсуд, а також у неможливості оформленні субсидії на оплату житлово-комунальних послуг.
З огляду на наведене, враховуючи те, що сторони шлюб розірвали , відповідач у належній квартирі більше року , а саме з грудня 2020 року , не проживає без поважних причин, спільного господарства з позивачкою не веде, тому суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання відповідача таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 316, 318, 319, 383, 391, 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 200,
263 - 265 ЦПК України , суд,-
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , таким, що втратив право на користування житловим приміщенням у квартирі
АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 днів з дня його проголошення
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення.
Дата складення повного судового рішення 24 червня 2022 року.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду : Семенюк В.В.