27.06.2022 Справа №607/7604/22 Провадження №3/607/4290/2022 м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, розлученого, що має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючого водієм-експедитором ТОВ «Лімекс Експрес Київ»,
за ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №097358 від 15.06.2022, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 14.06.2022 о 10 год. 40 хв. в м.Тернопіль по вул.Липовій, 6, керуючи транспортним засобом марки «СВ МВS5 AXP-2», номерний знак НОМЕР_1 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди залишив місце події, чим порушив вимоги п.2.10 а Правил дорожнього руху. Вказаними діями, на думку особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 роз'яснені права, передбачені ст.268 КУпАП, заяв та клопотань не надходило. При розгляді справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП не визнав. Зазначив, що моменту зіткнення не відчув, а тому умислу залишати місце події не мав, оскільки не усвідомлював, що був причетний до ДТП. Про те, що за його участі 14.06.2022 о 10 год. 40 хв. відбулась дорожньо-транспортна пригода йому стало відомо із телефонного дзвінка працівника поліції.
Під час розгляду справи ОСОБА_2 , яка є учасником ДТП за участю ОСОБА_1 вказала, що останній, на її думку, умисно залишив місце ДТП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 , та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядаються, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП та не може бути перекладено на суд.
Згідно пункту 2.10 а Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Так, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого кодексом України про адміністративні правопорушення виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
За змістом ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії та бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки та бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Суд бере до уваги як такі, що не спростовані адміністративними матеріалами, пояснення ОСОБА_1 , надані ним у судовому засіданні, про те, що він не відчув моменту ДТП, а тому залишив місце пригоди, не усвідомлюючи, що є причетним до дорожньо-транспортної пригоди.
Будь-які належні і допустимі докази, які б свідчили про зворотнє, в матеріалах справи відсутні. Докази, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №097358 від 15.06.2022 не спростовують твердження особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про відсутність умислу залишити місце дорожньо-транспортної пригоди.
Наведені в судовому засіданні ОСОБА_2 доводи про те, що ОСОБА_1 умисно залишив місце ДТП, таких висновків суду не спростовують.
Враховуючи пояснення ОСОБА_1 , обставини події, те, що пошкодження на автомобілях є незначними, габарити транспортного засобу, яким керував останній, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 залишив місце ДТП, оскільки не усвідомлював, що він став учасником ДТП, а тому в його діях був відсутній умисел на вчинення правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, отже в його діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки матеріали справи не містять прямих доказів навмисного залишення ОСОБА_1 місця дорожньо-транспортної пригоди з умислом уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, тому, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в даній справі необхідно закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки адміністративне стягнення до ОСОБА_1 не застосовується, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.7, 9, 247, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.
СуддяІ. М. Царук