23.06.2022 Справа №607/6883/22
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі скаргу ОСОБА_5 на повідомлення про підозру від 23.11.2021 року у кримінальному провадженні №42020210000000220 від 26.08.2020 року, -
Заявник ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді із скаргою на повідомлення йому про підозру від 23.11.2021 року у кримінальному провадженні №42020210000000220 від 26.08.2020 року.
В обґрунтування скарги посилається на наступне.
23 листопада 2021 року ОСОБА_5 було оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України, а саме у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих мені повноважень, які завдали істотної шкоди державним інтересам.
У повідомленні про підозру серед іншого зазначається, що працівниками ДП «Бучацьке лісове господарство» у період з 02.01.2020 року у ході здійснення заходів з формування і оздоровлення лісів, відповідно до завдань 2020 року та матеріалів базового лісовпорядкування, розробленого Львівською лісовпорядною експедицією у 2014 році, на підставі спеціального дозволу на заготівлю деревини проведено прохідну рубку у Коропецькому лісництві ДП «Бучацьке лісове господарство».
Зокрема, ОСОБА_5 діючи умисно, протиправно, будучи працівником правоохоронного органу, явно виходячи за межі наданих повноважень, усвідомлюючи характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, діючи в порушення вимог ст. 19, 47, 48, 89, 90 Лісового кодексу України та п.4 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №724 неправомірно видав лісорубний квиток №50 серії ТЕ ЛРК №002484 на проведення рубки поодиноких дерев у кв. 4 вид. 3,2 площею 5,8 га Коропецького лісництва ДП «Бучацьке лісове господарство» при тому, що така рубка матеріалами лісовпорядкування не передбачена.
Виходячи з аналізу пред'явленої підозри про вчинення кримінального правопорушення, основною підстав її винесення стало визнання протиправним та анулювання виданого ОСОБА_5 лісорубного квитка №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03.03.2020 , який був підставою для проведення рубки дерев та спричинення подальших збитків на підставі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/2284/20 від 30 листопада 2020 року. Після набрання цим рішення законної сили, мені було оголошено підозру.
Однак, уже 03 березня 2022 року поновлюючи строк на апеляційний розгляд, Восьмим апеляційним адміністративним судом винесено постанову у справі №500/2284/20, відповідно до якої рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року скасовано та визнано законним лісорубний квиток №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03.03.2020 p., виданий ДП "Бучацьке лісове господарство".
Даною постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду визнано, що ДП «Бучацьке лісове господарство» та відповідно ОСОБА_5 як головний лісник вели лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювало використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створювало сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення. Окрім того, зазначено, що лісорубний квиток №50 від 03.03.2020 був виданий з метою проведення робіт - вирубка небезпечних дерев задля безпеки працівників лісового господарства, тому на підставі наведеного ОСОБА_5 не вчиняв дій які вчинялись з перевищенням службового становища, а останній діяв в межах своєї компетенції. Детально слід також наголосити, що колегія суддів зазначила, що видача даного лісорубного квитка не мало на меті приховати незаконну рубку дерев.
Збитки ( істотна шкода) в розмірі 119 358,41 гривень, як обов'язковий елемент складу злочину передбаченого ст. 365 КК України та які зазначені у підозрі на мою думку розраховувались експертом також виходячи з діючого на той час рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/2284/20 від 30 листопада 2020 року, яке на даний час скасоване.
З системного аналізу вище наведеного вбачається, що дії ОСОБА_5 як головного лісника ДП «Бучацького лісового господарства», які стали основною із підстав для оголошення підозри у провадженні за номером 42020210000000220 по факту вчинення кримінального провадження, передбаченого за ч.1 ст.365 КК України, повністю спростовані рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2022 року.
Згідно з ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до приписів ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч.1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 4 ч. з ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому розслідуванні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
Відповідно до п.16 ч.3 ст.42 КПК України, підозрюваний, обвинувачений має право оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи, що з моменту оголошення ОСОБА_5 підозри минуло більше 6 місяців та обвинувальний акт у даному проваджені не складено і до суду не надіслано, а орган досудового розслідування на численні скарги ОСОБА_5 щодо закриття провадження у справі належним чином не відреагував, тому наявні усі законні підстави для скасування повідомлення про підозру у суді.
Із системного аналізу положень статей 276-278 КПК можна виділити наступні підстави для скасування повідомлення про підозру, зокрема:
- повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст. 277 КПК, а саме правова кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статей (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність не відповідає обставинам провадження та Постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду 03.03.2022;
- аналіз змісту повідомлення про підозру не містить виклад тих обставин та обґрунтування, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в можливій причетності особи до вчинення інкримінованого йому злочину кримінального правопорушення;
- матеріали кримінального провадження не містять достатніх даних, які б вказували на заподіяння істотної шкоди з врахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2022 року тому на цій підставі повідомлення про підозру є необґрунтованим і підлягає скасуванню.
У відповідності до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішеннями у справах «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90, «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.94. У них зазначено, що під «обґрунтованою підозрою» необхідно розуміти існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення, в даній конкретній правовій ситуації цього не має, оскільки факти злочину повністю спростовані.
З аналізу вище наведеного вбачається, що на даний момент обставини, які слугували підставою для винесення йому повідомлення про підозру відсутні. Тому повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України, пред'явлене 23 листопада 2021 року підлягає скасуванню у зв'язку його не відповідністю вимогам КПК України підлягає скасуванню.
На підставі вище наведеного просить скасувати повідомлення про підозру від 23.11.2021 року ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст. 365 КК України у кримінальному провадженні 42020210000000220.
Адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні скаргу підтримав з підстав, що у ній викладені, просить задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просить відмовити у задоволенні скарги. Вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 83 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий в порядку встановленому цим кодексом. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення та підлягають доказуванню. Фактичні дані - це об'єктивна, достовірна інформація про факти, що входять до предмета доказування. Статтею 91 КПК України визначено чіткий перелік обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності та покарання, обставини, що підтверджують що майно, яке підлягає спеціальній конфіскації, одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Так, визнавши докази достатніми для повідомлення про підозру за ч. 1 ст. 365 КК України 23.11.2021 слідчим Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернопіль) ТУ ДБР, розташованого у м. Львів ОСОБА_6 за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру, яку було вручено останньому. При цьому порядок повідомлення про підозру та її вручення органом досудового розслідування дотримано. Отже, як встановлено, за своїм змістом повідомлена ОСОБА_5 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, Обґрунтованими підстава підозрювати ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується - допитом свідка ОСОБА_7 від 19.08.2021; допитом свідка ОСОБА_8 від 13.08.2021; допитом свідка ОСОБА_9 від 11.08.2021; висновком судової інженерно-екологічної експертизи № 19/120/6/4-14382-2021 від 28.12.2021; проведеним тимчасовим доступом до речей і документів в порядку ст.ст. 159-166 КПК України у приміщенні ДП «Бучацьке лісове господарство» від 11.05.2021; та іншими фактичними даними отриманими під час проведення досудового розслідування. Наведені докази на обґрунтування підозри є вагомими та достатніми для такої підозри. Оцінку вказаним доказами з точки зору їх належності, допустимості та достатності для обвинувачення надасть суд за результатами розгляду відповідного обвинувального акту. Окрім цього, з метою забезпечення належного досудового розслідування оскільки існували ризики визначені ст. 177 КПК України слідчим на адресу Тернопільського міськрайонного суду було подано клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання. Обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_5 за ч.1 ст. 365 КК України було предметом дослідження слідчим суддею при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. Ухвалою слідчого судді від 02.12.2021 клопотання задоволено повністю, що свідчить про те, що суд при його розгляді дійшов до переконання, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України та повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України, містить виклад тих обставин та обґрунтування, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в можливій причетності особи до вчинення інкримінованого ОСОБА_5 злочину, згідно рішень Європейського суду з прав людини, у справах «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.94. Таким чином, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст.303 ч.1 п.10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий. Визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду (ст.89 КПК України). На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011)), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих. При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру. Зокрема, як сказано в рішенні Європейського суду з прав людини, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування». Дотримуючись та застосовуючи таку практику ЄСПЛ, слід дійти висновку, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка доказів повинна здійснюватися не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Враховуючи вищенаведене в тій частині, доводи сторони захисту є надуманими. Окрім, цього сторона захисту хибно прийшла до думки, що при розрахунку шкоди в ході проведенні інженерно-екологічної експертизи експертом бралося до уваги рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №00/2284/20 від 30.11.2020, оскільки висновком експерта №19/120/6/4-14382-2021 від 28.12.2021 встановлено, що розмір екологічного збитку (шкоди), заподіяної довкіллю (лісу) внаслідок вирубки дерев, згідно лісорубного квитка №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03.03.2020, становить 119 358, 41 грн., та в дослідній частині висновку описано, що «.. .для визначення розміру екологічного збитку (шкоди, завданої довкіллю), заподіяного внаслідок вирубки дерев у кварталі 4 виділі 3,2 площею 5,8 га Коропецького лісництва ДП «Бучацьке лісове господарство» згідно з лісорубним квитком №50 ТЕ ЛРК №002484 від 03.03.2020 застосовується Такси, затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження такс обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу...». Таким чином для експерта наявність рішення суду не несло будь-яких відомостей, які б підтверджували ті чи ні інші обставини. Так, 14.01.2022 ОСОБА_5 було повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження № 42020210000000220, на даний час триває ст. 290 КПК України, яка не завершена через призов за мобілізацією підозрюваного у Збройні Сили України. Згідно рішення Конституційного Суду України у справі N 1-4/2012 про ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи. Ознайомлення обвинуваченого чи його захисника з матеріалами справи в межах розумних строків відповідає завданням кримінального судочинства, визначеним у ст. 2 КПК України, що з одного боку забезпечує реалізацію прав і свобод людини і громадянина, а з іншого вимагає від особи відповідальної поведінки, зумовленої законними потребами, інтересами інших осіб (зокрема, потерпілого) та суспільства в цілому. Відповідно до ч. 1 статті 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Згідно з ч. 2 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням, зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні. Згідно з ч. 3 цієї статті строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею. Враховуючи те, що 14.01.2022 сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування № 42020210000000220 від 26.08.2020 в межах строків визначених ст. 219 КПК України, в який не включається строк ознайомлення з матеріалами кримінального провадження сторона захисту має право ознайомитися з матеріалами, в тому числі із протоколами усіх процесуальних дій' та усіма процесуальними рішеннями в будь-який зручний для неї час. Також просить врахувати, що в порушення вимог ст. 290 КПК України відкриття матеріалів стороні обвинувачення, документів, у тому числі відповідного рішення суду, якими сторона захисту обґрунтовує свої доводи не проводився. Окрім цього, в матеріалів кримінального провадження наявне рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі №500/2284/20, яким апеляційну скаргу ДП «Бучацьке лісове господарство» залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 у справі №500/2284/20 без змін. Будь-які докази про скасування вказаного рішення у сторони обвинувачення відсутні, та стороною захисту у встановленому порядку, не надавалися. Також прошу врахувати, що на даний час у сторони обвинувачення за результатами проведення досудового розслідування достатньо доказів в їх сукупності та взаємозв'язку для складання обвинувального акту, та закінчення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Таким чином, як встановлено за своїм змістом повідомлена ОСОБА_5 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_5 був причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України.
Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
23.11.2021 року прокурором Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42020210000000220 від 26.08.2020 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КПК України.
У відповідності до ч.1 ст.36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Так, заявник в обґрунтування вимог про скасування повідомлення про підозру посилається на те, що дії ОСОБА_5 , як головного лісника ДП «Бучацького лісового господарства», які стали основною із підстав для оголошення підозри у провадженні за номером 42020210000000220 по факту вчинення кримінального провадження, передбаченого за ч.1 ст.365 КК України, повністю спростовані рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2022 року.
Враховуючи підстави вимог, на які посилається заявник у скарзі, як на підставу скасування повідомлення про підозру, слідчий суддя відзначає, що питання щодо фактичних обставин та кваліфікації кримінального правопорушення, викладених у повідомлені про підозру прокурором, який здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а також оцінка доказів, їх належності та допустимості у кримінальному провадженні є предметом розгляду та можуть здійснюватися саме під час судового розгляду кримінального провадження.
Відомостей, які б свідчили про наявність порушення процесуальних норм при повідомленні ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, слідчому судді представлено не було.
Враховуючи наведене, слідчим суддею не встановлено підстав для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 23.11.2021 року у кримінальному провадженні №42020210000000220 від 26.08.2020 року, тому у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 376 КПК України, -
У задоволенні скарги ОСОБА_5 на повідомлення про підозру від 23.11.2021 року у кримінальному провадженні №42020210000000220 від 26.08.2020 року - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1