27 червня 2022 року м. Чернігів Справа № 620/2436/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправною відмову та стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправною відмову відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як інваліду-ветерану війни ІІІ групи у розмірі, який передбачений ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як інваліду-ветерану війни ІІІ групи відповідно до ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у розмірі 8992,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем виплачено йому разову грошову допомогу до 5 травня у 2021 році у розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.04.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідач правом для подання відзиву не скористався.
Судом встановлено, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни 3 групи та має право на пільги, встановлені статтею 13 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, в тому числі і на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, що підтверджується копією посвідчення, наявного в матеріалах справи.
Позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік в розмірі 3391,00 грн (а.с.8), що на його думку суперечить статті 13 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, якою встановлено виплату допомоги в розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Не погоджуюсь з діями відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/14/20) встановлено, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Суд зауважує, що дана справа є типовою справою до вищевказаної зразкової адміністративної справи №440/2722/20, яку розглянув Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду та рішенням від 29.09.2020 задовольнив позов частково, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.
У судових рішеннях по зразковій справі №440/2722/20,як Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, так і Велика Палата Верховного Суду дійшли висновку,що з 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному частиною 5 статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у редакції Закону України від 25.12.1998 №367-ХІV “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у таких розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Згідно з частиною 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, а отже має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2021 році у розмірі семи мінімальних пенсій за віком згідно статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у редакції Закону України від 25.12.1998 №367-ХІV “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, що є підставою для задоволення позову, шляхом визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів.
Водночас, враховуючи внесені рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 зміни у законодавство, що регулює спірні правовідносини позивач мав право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни - сім мінімальних пенсій за віком, що становить 12383,00 грн (1769х7), оскільки Законом України від 15.12.2020 №1082-ІХ “Про Державний бюджет України на 2021 рік” визначено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769,00 грн (стаття 7).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем допущені протиправні дії щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено ч. 5 ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Таким чином, сума недоотриманих позивачем коштів складає 8992,00 грн (12383,00 - 3391,00).
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправною відмову та стягнення коштів - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Стягнути з Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік відповідно до статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у розмірі 8992,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради, вул. Івана Мазепи, 19, м.Чернігів,14017, код ЄДРПОУ 43649464.
Повний текст рішення виготовлено 27 червня 2022 року.
Суддя Д.О. Виноградова