28 червня 2022 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12022262020000293 від 01 лютого 2022 року відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця за національністю, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця м. Чернівці, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз: 25.03.2020 Першотравневим районним судом м. Чернівці за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців, звільнений по відбуттю строку покарання 17 червня 2021 року,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Садгірського районного суду м. Чернівці від 03 травня 2022 року у кримінальному провадженні № 12022262020000293 від 01 лютого 2022 року, -
КП №11-кп/822/221/22 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_8
Категорія: ст. 185 КК України Доповідач: ОСОБА_1
Вироком Садгірського районного суду м. Чернівці від 03 травня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 вирішено рахувати з моменту його фактичного затримання, після набрання вироком законної сили.
Захід забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 обраний на підставі ухвали Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 квітня 2022 року, до набрання вироку законної сили залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в розмірі 2 059 (дві тисячі п'ятдесят дев'ять) гривень 44 копійок.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно оскаржуваного вироку, 01 лютого 2022 року, приблизно о 06 год. 30 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: вул. Хотинська м. Чернівці, реалізуючи раптово виниклий умисел, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, направлену на таємне викрадення чужого майна, умисно, протиправно, повторно, шляхом відкриття водійських дверей транспортного засобу марки «ВАЗ» модель «21063» бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що був припаркований неподалік будинку АДРЕСА_2 , проник до салону автомобіля, звідки таємно викрав: автомагнітолу марки «Alpine», модель «Ute - 92ВТ», чорного кольору, s/n: AL92BTM5N85438, вартістю 3900 грн; підсилювач звуку марки «Decker», модель «PS 2.100», чорного кольору вартістю 1695 грн. 75 коп.; 4 (чотири) колонки: 2-імарки «Alpine» овальної форми 6х9, 1-а сірого кольору, 2-гачорного кольору марки «Pioner» - вартістю 1100 грн.; набір ключів рожкових у вставці червоного кольору вартістю 200 грн.; набір головок до ключів в кейсі зеленого кольору, вартістю 1000 грн.; підлокітник з дерева оббитий шкірозамінником чорного кольору із написом білого кольору «Lada» вартістю 200 грн. Після чого, ОСОБА_7 , з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення пішов, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_7 спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 8095 грн. 75 коп.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжца), за кваліфікуючими ознаками - поєднане з проникненням у сховище, вчинено повторно.
На вказаний вирок суду обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить змінити вирок Садгірського районного суду м. Чернівці від 03 травня 2022 року та призначити йому менш тяжке покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
Апеляційній доводи мотивує тим, що суд першої інстанції при призначенні йому покарання не врахував часткове відшкодування потерпілому збитків, сприяння в розкритті злочину та щире каяття.
Вказує на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою наявність в нього хронічної хвороби, а саме Гепатиту - С, а також травму п'яти.
Вважає, що вищевказані обставини могли дати суду першої інстанції підстави призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку, доводи, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши думку прокурора та потерпілого, які просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Враховуючи, що фактичні обставини провадження та кваліфікація дій обвинуваченого ніким з учасників судового провадження не оскаржуються, тому висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин та правильність кваліфікації дій обвинуваченого апеляційним судом не перевіряються.
Відповідно до ч. 3 ст. 370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, якою встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Зазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 вказує на незаконність вироку суду в частині призначеного йому покарання і вважає його несправедливим через суворість.
Відповідно до ст. 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У відповідності до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання”, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані врахувати ступінь тяжкості злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3 визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину й його обставин.
При призначенні покарання ОСОБА_7 суд першої інстанції виконав вимоги статей 50, 65 КК України та врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, суд першої інстанції врахував дані про особу винного, який раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення корисливих злочинів проти власності; посередньо характеризується, оскільки неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності протягом року, вживає алкогольні та наркотичні речовини; не перебуває на обліку в наркологічному кабінеті; знаходився на лікуванні в Чернівецькій обласній психіатричній лікарні, однак згідно долученого висновку судово-психіатричного експерта № 172 від 12 квітня 2022 на даний час та на час вчинення кримінального правопорушення ознак психічного захворювання не виявляє та не виявляв, може усвідомлювати свої дії та керувати ними (т. 1 а.п. 155-187, 237-238).
Суд першої інстанції обґрунтовано визнав обставинами, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставинами, що обтяжують покарання, судом першої інстанції не встановлено.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що матеріали кримінального провадження не містять заяв від потерпілого про відсутність претензій до обвинуваченого або квитанцій/розписок про отримання потерпілим часткового відшкодування обвинуваченим ОСОБА_7 завданих збитків, в суді апеляційної інстанції потерпілий просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, у зв'язку з чим, апеляційні доводи в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції врахував усі обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 та визначив покарання в мінімальних межах, встановлених санкцією ч. 3 ст. 185 КК України. Таке покарання не може вважатися надто суворим та є достатнім для виправлення обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини КК України або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання.
При цьому, слід врахувати і роз'яснення в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2004 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за дані злочини, або перехід до іншого більш м'якого виду основного покарання або не призначення обов'язкового додаткового покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Колегія суддів вважає, що встановлені судом першої інстанції обставини, що пом'якшують покарання, з урахуванням особи винного, конкретних обставин кримінального провадження, способу вчинення умисного корисливого злочину, не свідчать про істотне зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину і не дають правових підстав для застосування ст. 69 КК України та призначення покарання нижче від найнижчої межі санкції ч. 3 ст. 185 КК України.
Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 щодо суворості призначеного покарання необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки призначене обвинуваченому покарання є необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження нових злочинів, за умови реального відбування покарання та підстав для його пом'якшення колегією суддів не вбачається.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які є підставою для скасування вироку, при апеляційному розгляді не встановлено.
За таких обставин, вирок суду є законним та обґрунтованим і апеляційних підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись ст. ст. 370-372, 376, 404, 405, 407, 419, 532 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а вирок Садгірського районного суду м. Чернівці від 03 травня 2022 року у кримінальному провадженні № 12022262020000293 від 01 лютого 2022 року відносно ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня її проголошення до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, а засудженим, який утримується під вартою у той самий строк з дня отримання копії ухвали.
Головуючий, суддя [підпис]ОСОБА_1
Судді
[підпис]ОСОБА_2
[підпис]ОСОБА_3
"Копія. Згідно з оригіналом." Головуючий, суддя _______________ ОСОБА_1 (посада) (підпис) (ПІБ)
28.06.2022 року
(дата засвідчення) копії)