Рішення від 27.06.2022 по справі 600/1634/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2022 року м. Чернівці Справа № 600/1634/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши заяву представника позивача Дамян Олени Василівни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №307909 від 19 січня 2022 року, прийняту Відділом державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті відносно ОСОБА_1 .

До суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій він просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Ухвалою суду від 20 червня 2022 року призначено заяву представника позивача Дамян Олени Василівни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови до розгляду та вирішення в порядку письмового провадження на 27 червня 2022 року; роз'яснено відповідачу право подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами щодо заяви представника позивача Дамян Олени Василівни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі у строк до 24 червня 2022 року.

З матеріалів справи вбачається, що вказану ухвалу направлено судом на адресу електронної пошти відповідача 20 червня 2022 року, що підтверджується довідкою, складеною працівником апарату суду.

Своїм правом подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідач не скористався.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, перевіривши матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин першої - п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання стягнення понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката, суд звертає увагу і на те, що у додатковій постанові Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі №911/2686/18 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед” проти України” (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” (заява 58442/00) вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що між адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ БІТ ГРУП» в особі керуючого партнера Білянського М.І. та Дамян О.В. 03 серпня 2021 року було укладено Договір про надання правової допомоги №10 (далі - Договір).

На підставі вказаного Договору видано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СЕ №1041792, підписаний адвокатом Білявським М.І. на представництво інтересів ОСОБА_1 у Чернівецькому окружному адміністративному суді.

16 червня 2022 року керуючим партнером адвокатського об'єднання «ЛІГАЛ БІТ ГРУП» Білявським М.І. складено акт про надання правової допомоги №10/06 за договором про надання правової допомоги №10 від 03 серпня 2021 року, згідно з яким загальна сума наданих позивачу послуг склала 3000,00 грн, а адвокатським об'єднанням була надана правова допомога наступного характеру:

- правовий аналіз постанови, збір доказів для підготовки позовної заяви та підготовка позовної заяви (4 години) - 2400,00 грн;

- правовий аналіз відзиву з додатками на 15-ти аркушах та підготовка відповіді на відзив за №19-05 від 19 травня 2022 року (1 година) - 600,00 грн.

Як вбачається із платіжного доручення №92 від 17 червня 2022 року ОСОБА_1 проведено оплату в сумі 3000,00 грн адвокатському об'єднанню «ЛІГАЛ БІТ ГРУП» за надання юридичної допомоги.

Водночас, суд зауважує, що назване платіжне доручення є належним доказом сплати понесених позивачем витрат на правову допомогу з огляду на таке.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 квітня 2020 року (справа №727/4597/19), відповідно до положень статті 14 Податкового кодексу України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР, Положення про форму та зміст розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13, а також Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148, не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Тобто, аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката дає підстави для висновку, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Разом з цим, статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката.

З урахуванням наведеного Верховний Суд вказав, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Зважаючи на викладене, суд вважає підтвердженими понесені позивачем витрати на правову допомогу у цій справі в сумі 3000,00 грн.

Поряд з цим, проаналізувавши зміст Договору про надання правової допомоги №10 від 03 серпня 2022 року, акту від 16 червня 2022 року та платіжного доручення №92 від 17 червня 2022 року, суд вважає, що дії адвоката стосовно правового аналізу постанови та збору доказів для підготовки позовної заяви, і є тими логічними та необхідними діями, які передують написанню позовної заяви, фактично входять до процесу підготовки позову і включаються у послуги з підготовки та подання позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови.

Щодо витрат, сплачених адвокату за правовий аналіз відзиву та підготовку відповіді на відзив, то варто зазначити, що правовий аналіз відзиву фактично входить до процесу підготовки відповіді на відзив, зміст якої не суттєво відрізняється від поданої позовної заяви та фактично містить ті ж самі доводи в обґрунтування заявлених вимог. Тобто, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права та/чи обставини справи. Підготовка відповіді на відзив не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи. Тому сплата позивачем адвокату коштів за правовий аналіз відзиву та підготовку останнім відповіді на відзив була недоцільною, зазначене не є співмірним зі складністю даної справи та виконаними адвокатом роботами.

З огляду на викладене, зважаючи на відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, а також враховуючи те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із складністю справи (дана справа в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є нескладною) та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, беручи до уваги, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу не є пропорційним до предмета спору, суд приходить до висновку про обґрунтованість стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи, в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2400,00 грн, які були сплачені позивачем адвокату за підготовку цієї позовної заяви.

Отже, заява представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі підлягає частковому задоволенню і стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 2400,00 грн, як витрати на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене та керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити частково.

Ухвалити додаткове судове рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді витрат на правничу допомогу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) грн 00 коп.

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне додаткове судове рішення складено 27 червня 2022 року.

Повне найменування учасників справи: позивач - ОСОБА_1 (60542, Чернівецька область, Чернівецький район, с. Петрашівка, РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області (60313, Чернівецька область, Чернівецький район, с. Магала, вул. Чернівецька, 1-Г, ЄДРПОУ 39816845).

Суддя О.П. Лелюк

Попередній документ
104969069
Наступний документ
104969071
Інформація про рішення:
№ рішення: 104969070
№ справи: 600/1634/22-а
Дата рішення: 27.06.2022
Дата публікації: 30.06.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них