Справа № 622/999/21 Номер провадження 22-ц/814/1479/22Головуючий у 1-й інстанції Квітка О.О. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
21 червня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Одринської Т.В.,
суддів Панченка О.О., Пікуля В.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів ,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2021 року,
В вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Золочівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив зменшити розмір аліментів, утримуваних з нього за рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 08 серпня 2015 року у справі № 622/725/15-ц на корить ОСОБА_2. на утримання неповнолітніх доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до 1/4 частини з усіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позов мотивовано тим, що рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 08 серпня 2015 року з нього утримуються аліменти на користь відповідача на утримання неповнолітніх доньок, у розміі 1/2 частини від усіх видів доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повноліття. Вказану суму аліментів на утримання дітей позивач більше не має змоги сплачувати, так як внаслідок важкого поранення в 2015 році втратив працездатність, та в 2019 році йому було встановлено 3 групу інваліда війни.
На даний час його єдине джерело доходів це пенсія по інвалідності в розмірі 11036,13 грн. Влаштуватися на роботу він не може через погіршення стану здоров'я після триманого поранення та інвалідності. Крім цього, він створив сім'ю, в якій в 2019 році народився син, а у 2021 - донька, які також потребують належного матеріального забезпечення, а стягнення з позивача аліментів у такому розмірі позбавляє його дітей від нового шлюбу та дружину, яка наразі також не працює, права на достойний рівень життя. Відповідач по справі також має обов'язок щодо утримання спільних дітей, однак ніде не працює, вийшла вдруге заміж, а тому новий чоловік також має утримувати свою родину. У зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду зі вказаним позовом.
Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2021 року - в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовлено.
З вказаним судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, і якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено докази про його матеріальне становище. Вказує, на погіршення стану здоров'я та встановлення йому 3 групи інвалідності.
Зазначає, що судом першої інстанції проігноровано його звернення до органу опіки та піклування про надання дозволу укласти договір дарування на належне йому майно на користь дітей, з метою забезпечити їх права на користування і розпорядження нерухомим майном.
Звертає увагу на те, що обов'язок утримувати дітей покладено на обох батьків, проте при розгляді справи суд першої інстанції не встановив наявність офіційних доходів відповідачки, крім аліментів які ним сплачуються.
Крім того, суд відмовляючи у позові не взяв до уваги наявність неповнолітнього сина, що приживає з ним, втрату працездатності та отримання пенсії яка є єдиним джерелом доходу, купівлю ліків, продуктів харчування та сплата комунальних платежів.
Зазначає, що суд першої інстанції проігнорував доводи про те, що відповідач за рахунок сплачуваних ним аліментів намагається покращити своє матеріальне становище, при цьому оплачує комунальні послуги за рахунок отриманих аліментів.
До суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: копію довідки МСЕК № 1061592 від 02.12.2021 року, яка підтверджує стійку втрату працездатності, копію рішення Яготинського районного суду Київської області від 29 листопада 2021 року про додаткове стягнення з нього аліментів, копію медичного обстеження МРТ від 02.12.2021 року.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За правилами до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що сторони у справі є батьками неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 08 вересня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання малолітніх доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частки з усіх видів доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23.06.2015 і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно з довідки Військової частини пп НОМЕР_2 №18/1259 від 01.05.2015 про обставини травми старшого солдата ОСОБА_1 , 1988 р.н., вбачається, що 04 лютого 2015 року останній одержав мінно-вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку в ході виконання поставлених завдань під час оборони взводно-опорного пункту поблизу міста Дебальцево Донецької області в зоні проведення АТО.
Згідно з витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань травма молодшого сержанта ОСОБА_1 , 1988 р.н., отримана 04.02.2015, пов'язана із захистом Батьківщини.
14 липня 2015 року ОСОБА_1 отримав посвідчення учасника бойових дій, серія НОМЕР_1 , безстроково.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_3 №188 від 20.02.2018 молодший сержант ОСОБА_1 в період з 22.12.2017 по 20.02.2018 (на момент видачі довідки) безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в с. Кримське Луганської області.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №1032 від 09.12.2019 серія АВ №0088641 ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності з 02.12.2019, причина інвалідності: травма, пов'язана із захистом Батьківщини. Інвалідність встановлена на строк до 01.01.2022. Дата чергового перегляду 02.12.2021. Протипоказана важка фізична праця з психо-емоційним навантаженням.
З довідки про доходи №0339523014888318 від 04.09.2021 сума пенсії ОСОБА_1 за період з 01.08.2021 по 31.08.2021 складає 11036,13 грн.
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 22.03.2021 № 5097 ОСОБА_1 має заборгованість за виконавчим листом №622/725/15-ц від 23.09.2015, виданим Золочівським районним судом Харківської області, сукупний розмір якої з моменту відкриття виконавчого провадження складає 15912,03 грн.
Згідно з Інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 33/100 домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаному будинку зареєстрована та проживає відповідач разом зі своїми дітьми.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, посилаючись на те, що після ухвалення 08 вересня 2015 року Золочівським районним судом Харківської області рішення про стягнення з нього аліментів, змінилось його матеріальне та сімейне становище.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами наявність підстав для зменшення розміру аліментів.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
В частині першій статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач не довів погіршення його матеріального стану.
Встановлено, що пенсійне забезпечення позивача зростає та на час розгляду справи судом першої інстанції становить 11036,13 грн. Окрім того, судом встановлено, отримання позивачем додаткових доходів з різних джерел за період з 2015 по 2020 р.р.
Слід зазначити, що встановлення позивачу третьої групи інвалідності, не є перешкодою у працевлаштуванні, а лише обмеженням у виконанні деяких видів робіт - важкої фізичної праці з психо-емоційним навантаженням. Не підтверджено належними доказами і необхідність лікування позивача, яке потребує значних коштів, що погіршує його матеріальне становище.
Доводи позивача про те, що судом першої інстанції не взято до уваги його намір укласти договір дарування на користь дітей, колегія суддів до уваги не приймає. За правилами ст. 190 СК України передбачено право батьків укласти договір про припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно. Такий договір укладається в порядку встановленому зазначеною нормою і намір його укладення одним із батьків не впливає на розмір аліментів, що стягуються у судовому порядку.
Окрім того, не є самостійною підставою для зменшення розміру аліментів, народження дітей в іншому шлюбі, без доведення погіршення майногового стану.
Установивши, що визначений Золочівським районним судом Харківської області від 8 серпня 2015 року розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства України та стягується у розмірі, що відповідає встановленому мінімальному гарантованому розміру аліментів, зменшення розміру аліментів без підтвердження погіршення матеріального стану позивача не буде спрямовано на належне забезпечення дітей від шлюбу з відповідачкою та суперечитиме їхнім інтересам, суд першої інстанції, дійшов вірного висновку про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів, стягнутих з відповідача на утримання дітей.
Колегія суддів не приймає до уваги додатково додані до апеляційної скарги копії: довідки МСЕК № 1061592 від 02 грудня 2021 року, рішення Яготинського районного суду Київської області від 29 листопада 2021 року про додаткове стягнення аліментів, довідку медичного обстеження МРТ від 02 грудня 2021 року, оскільки вони видані після постановлення судом першої інстанції рішення від 25 жовтня 2021 року.
Частиною третьою статті 367 ЦПК України визначено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування.
Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, правильно застосував норми процесуального права та постановив рішення, яке відповідає закону - підстави для задоволення даної апеляційної скарги відсутні.
Враховуючи вищевказане, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текс постанови складено 21.06.2022 року
Головуючий суддя : Т.В. Одринська
Судді: О.О. Панченко
В.П. Пікуль