про залишення позовної заяви без руху
27 червня 2022 року м. Рівне№460/9341/20
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Зозулі Д.П., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій,-
11.12.2020 ОСОБА_1 (далі, - позивач) засобами поштового зв'язку звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування і невиплати йому підвищення до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 22.05.2008, крім періоду з 12.03.2011 по 22.07.2011, та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити таке підвищення до пенсії та додаткову пенсію, починаючи з 22.05.2008, крім періоду з 12.03.2011 по 22.07.2011.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є непрацюючим пенсіонером, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (3 категорія), проживає в с.Корост Сарненського району Рівненської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106, належить до зони гарантованого добровільного відселення, та у спірний період мав право на нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком та підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру в розмірі двох мінімальних заробітних плат, визначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постановою Кабінету Міністрів України. Вважає, що відповідач, ненараховуючи та невиплачуючи йому таке підвищення до пенсії та додаткову пенсію у розмірах, встановлених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, допустив протиправну бездіяльність, а тому просить зобов'язати відповідача здійснити таке нарахування та виплату в судовому порядку. З таких підстав, просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 21.12.2020 суддею Гидима Н.С. позовна заява залишалася без руху.
Ухвалою суду від 20.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 13.09.2021 позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити відповідний перерахунок та виплатити підвищення до пенсії та додаткову пенсію, відповідно до ст.ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 22.05.2008 по 10.12.2020, крім періоду з 12.03.2011 по 22.07.2011- залишено без розгляду з підстав, визначених ч.4 ст. 123, п.8 ч.1 ст. 240 КАС України.
В іншій частині позовних вимог, рішенням суду від 13.09.2021 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Судом встановлено, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №460/9341/20 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скасовуючи ухвалу суду від 13.09.2021, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що позивач не просив суд поновити строк звернення до суду, заяв з цього приводу не подавав. Таким чином, за відсутності в матеріалах справи заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та ненадання судом першої інстанції аналізу вказаних у заяві підстав пропуску строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції вважає передчасними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
З огляду на наведені висновки, суду вказує на таке.
Суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 6 ст.161 цього Кодексу також передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як встановлено судом, позивач оскаржує дії відповідача стосовно не проведення з 22.05.2008, крім періодів з 12.03.2011 по 22.07.2011 виплати доплат до пенсії, відповідно до статті 39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зазначає, що про виплату допомоги в неповному розмірі повідомлено листом відповідача від 10.11.2020. Вказує, що з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення від 17.07.2018 № 6-р/2018 відновлено право на виплату.
Суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
При цьому, суд звертає увагу, що у вказаній постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступив від попередніх висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (щодо легалізації триваючого правопорушення у випадку залишення позовної заяви без розгляду), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (щодо початку перебігу строку звернення після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду).
Зважаючи, що позивач оскаржує дії відповідача, стосовно не проведення виплати доплат до пенсії з 22.05.2008, крім періодів з 12.03.2011 по 22.07.2011, а позов поданий до суду через поштовий орган лише 11.12.2020, то суд дійшов висновку, що позовну заяву подано з порушенням строку звернення до суду з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст. 169 КАС України).
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути у спосіб , який передбачає подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску в частині позовних вимог з 22.05.2008, крім періодів з 12.03.2011 по 22.07.2011.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Д.П. Зозуля