Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2732/22
Провадження № 1-кс/711/812/22
24.06.2022 м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
володільця майна - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження № 12022250000000113 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.05.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2 КК України, -
Прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, що внесене у кримінальному провадженні № 12022250000000113 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.05.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2 КК України, про арешт майна.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СУ ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022250000000113 від 04 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
Досудовим слідством встановлено, що до СУ ГУНП в Черкаській області надійшли матеріали Управління СБ України в Черкаській області, за фактом продажу товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчиненого за попередньою змовою групою осіб на території Черкаської області, під час воєнного стану.
Встановлено, що директор КП «ЧЕЛУАШ» ОСОБА_5 , будучи командиром добровольчого формування, залучивши керівника благодійного фонду «Допоможи ближньому Черкаси» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , використовуючи своє службове становище налагодив механізм привласнення гуманітарної допомоги військового призначення на суму 1 мільйон гривень. У результаті, від реалізації нової партії вказаної продукції учасники протиправної схеми отримають прибуток приблизно 500 тис. гривень.
У ході досудового розслідування допитаний свідок ОСОБА_9 показав, що звернувшись за безоплатною допомогою до благодійного фонду «Допоможи ближньому Черкаси» в отриманні кевларового шолому в телефонній розмові по мобільному телефону НОМЕР_1 , який був вказаний на сторінці благодійного фонду в соціальній мережі «Фейсбук», невідома жінка повідомила про те, що на даний час благодійний фонд очікує отримання військового вантажу, а отримати шолом можна заплативши 400 доларів США.
Крім того, допитаний в якості свідка ОСОБА_10 показав, що наприкінці травня 2022 (точної дати не пам'ятає), в ході розмови із ОСОБА_11 по мобільному телефону НОМЕР_2 щодо купівлі військової амуніції ОСОБА_12 повідомив про те, що необхідно приїхати до КП «Челуаш» за адресою: м. Черкаси, вул. Бидгощська, 13. Того ж дня, коли ОСОБА_10 приїхав до КП «Челуаш» за вище вказаною адресою, ОСОБА_12 обговорив із ОСОБА_10 питання щодо купівлі військової амуніції та назвав ОСОБА_10 вартість військової амуніції. Також, ОСОБА_12 показав наявну військову амуніцію, яка зберігається на третьому поверсі будівлі КП «Челуаш» за вище вказаною адресою та військову амуніцію, яку ОСОБА_12 зберігає в салоні транспортного засобу LEXUS LX 570, д.н.з. НОМЕР_3 , яким він користується.
Відповідно до розсекреченого протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль особи встановлено, що ОСОБА_5 разом із помічником, знаходячись на території КП «ЧЕЛУАШ», що за адресою: м. Черкаси, вул. Бидгощська, 13, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль особи, показував ОСОБА_10 наявність військової амуніції та її вартість, де ОСОБА_10 підтвердив свій намір щодо придбання військової амуніції.
До того ж, відповідно до інформації прикордонної служби України 12.05.2022 на адресу: АДРЕСА_1 , відправлено «гуманітарну допомогу (військове спорядження)», назва отримувача « ІНФОРМАЦІЯ_1 », примітка « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Зокрема, негласними слідчими (розшуковими) діями встановлено, що деякий перелік військової амуніції необхідно буде придбати у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та має у користуванні транспортний засіб Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_4 .
Ініціатор клопотання вказує, що докази, зібрані в ході досудового розслідування вказують на те, що ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою, групою осіб продає військову амуніцію, яка перетнула кордон України як «гуманітарна допомога».
Як зазначено, 22.06.2022 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук в транспортному засобі Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_4 . У ході обшуку виявлено та вилучено речі та документи, на які прямо надано дозвіл слідчим суддею. Серед вилученого наступні речі та документи:
-плитоноска та дві металеві пластини;
-тактичні рукавиці M-PACI;
-паперова коробка з тепловізором ASD-MICRO;
-паперова коробка з тактичними активними наушниками ACT FIKE;
-мобільний телефон марки Редмі з сім картою мобільного оператора Київстар та Лайф у силіконовому чохлі;
-тактичні окуляри.
Зокрема, у ході обшуку вилучено грошові кошти в сумі 70 тис. грн., кожна купюра номіналом 1000 грн., які були передані ОСОБА_10 . ОСОБА_4 під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій за придбання військової амуніції.
Враховуючи те, що вилучені речі та документи містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та відповідають ст. 98 КПК України, з метою подальшого проведення товарознавчої експертизи, ряду негласних слідчих (розшукових) дій, проведення тимчасових доступів, здійснення аналізу зібраних доказів та встановлення походження вилучених речей та предметів вилучені речі та документи визнанні речовим доказом у кримінальному провадженні.
Так, у органу досудового розслідування виникли вагомі підстави для збереження речового доказу, шляхом накладення арешту задля запобігання можливості приховати, пошкодити, зіпсувати та знищити інформацію, яка зберігається на речах та документах.
Враховуючи викладене, прокурор вважає, що без накладення арешту на вилучені речі та предмети, орган досудового розслідування буде позбавлений можливості досягти мети у встановленні істини у кримінальному провадженні. До того ж, на думку прокурора матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою запобігання можливості приховати, пошкодити, зіпсувати та знищити, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з метою повного, всебічного досудового розслідування, для фіксації вчинення кримінального правопорушення і збереження речових доказів у зв'язку із подальшим проведенням ряду слідчих (розшукових) дій, прокурор просить накласти арешт на речі та документи, вилучені в транспортному засобі Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_4 : плитоноска та дві металеві пластини; тактичні рукавиці M-PACI; паперова коробка з тепловізором ASD-MICRO; паперова коробка з тактичними активними навушниками ACT FIKE; мобільний телефон марки Редмі з сім картою мобільного оператора Київстар та Лайф у силіконовому чохлі; тактичні окуляри.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити у повному обсязі, на підставі обгрунтування, що наведене у ньому та з урахуванням доказів, які додані до клопотання. Вважає, що вилучені під час обшуку речі, є тимчасово вилученими речами, які у цьому клопотанні вже деталізовані (наведено певний перелік), а тому незважаючи на ухвалу слідчого судді про надання дозволу на обшук, в якій зазначене загальне визначення: «гуманітарна допомога (військове спорядження)», то слід накласти на них арешт. Крім того, вказав, що вилучені речі визнані речовими доказами і мають значення для кримінального провадження. Ряд перелічених речей, вважає військовою амуніцією, але необхідно провести їх огляд за участю військових спеціалістів. Мобільний телефон не є військовим спорядженням, але може містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження (зміст розмов, повідомлень, фото тощо). Мета накладення арешту - збереження речових доказів, оскільки необхідно провести їх огляд за участю спеціалістів, визначити вартість, встановити розмір збитків, враховуючи, що сторона обвинувачення вважає ряд вилучених речей військовою амуніцією - гуманітарною допомогою, яка незаконно продавалася (збувалася) певними особами.
У судовому засіданні володілець майна ОСОБА_4 не заперечував проти накладення арешту на вказане у клопотанні майно. Крім того, зазначив, що речі, які були вилучені у його автомобілі, належать іншій особі і перебували у нього тимчасово.
Заслухавши доводи осіб, що беруть участь у розгляді клопотання, перевіривши надані матеріали клопотання, зокрема і витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12022250000000113 від 04.05.2022, у рамках якого подане клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як передбачено ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії (ч. 1 ст. 113 КПК України).
Частиною першою ст. 116 КПК України передбачено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
У судовому засіданні встановлено, що 22.06.2022 на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.06.2022 по справі № 711/2675/22 проведено обшук у транспортному засобі Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_4 . У ході обшуку виявлено та вилучено речі та документи на які прямо надано дозвіл слідчим суддею, зокрема: плитоноска та дві металеві пластини; тактичні рукавиці M-PACI; паперова коробка з тепловізором ASD-MICRO; паперова коробка з тактичними активними навушниками ACT FIKE; мобільний телефон марки Редмі з сім картою мобільного оператора Київстар та Лайф у силіконовому чохлі; тактичні окуляри. Крім того, у ході обшуку вилучено грошові кошти в сумі 70 тис. грн., кожна купюра номіналом 1000 грн., які були передані ОСОБА_10 . ОСОБА_4 під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій за придбання військової амуніції.
23.06.2022 прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотанням про арешт вказаного майна (вхідний номер - 14219/22-Вх, вхідна дата - 23.06.2022).
Таким чином, дане клопотання подане до Придніпровського районного суду м. Черкаси у визначені ч. 5 ст. 171 КПК України строки.
Щодо підстав для арешту зазначених у клопотанні речей:
статтею 131 КПК України визначено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна, який згідно ч. 2 ст. 170 КПК України допускається з метою забезпечення : збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Як вбачається з матеріалів, які додані до клопотання, 23.06.2022 старшим слідчим СУ ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_13 винесено постанову у кримінальному провадженні № 12022250000000113 від 04.05.2022 про визнання речей та документів речовими доказами у даному кримінальному провадженні, зокрема: плитоноска та дві металеві пластини; тактичні рукавиці M-PACI; паперова коробка з тепловізором ASD-MICRO; паперова коробка з тактичними активними навушниками ACT FIKE; мобільний телефон марки Редмі з сім картою мобільного оператора Київстар та Лайф у силіконовому чохлі; тактичні окуляри.
Пунктом першим частини третьої статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно зі статтею 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Частиною другою статті 64-2 КПК України визначено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Таким чином, нормами КПК передбачено, що стосовно майна третьої особи, із клопотанням про арешт такого майна, може звертатися лише прокурор. На час розгляду клопотання, повідомлення про підозру ще нікому не вручені.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» висловлено правову позицію, згідно з якою при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
З огляду на обставини кримінального провадження, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, а також враховуючи пояснення прокурора, третьої особи щодо майна якого вирішується питання та інші надані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначені у клопотанні речі відповідають критеріям речових доказів саме у кримінальному провадженні № 12022250000000113 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.05.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2 КК України, тобто могли зберегти на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Ці обставини мають бути перевірені, шляхом проведення їх дослідження у сукупності з отриманими іншими відомостями під час проведення слідчих дій, а тому речі, які вказані у клопотанні, підлягають арешту з метою збереження речового доказу.
Слід зазначити, що відсутні будь-які об'єктивні дані вважати, що вказане майно належить іншим особам, а не ОСОБА_4 , враховуючи, що воно було виявлене та вилучене на підставі ухвали слідчого судді в транспортному засобі, який належить ОСОБА_4 . Зокрема, останнім не надано підтверджуючих відомостей про те, що майно, яке вилучене під час проведення обшуку, належать не йому, а іншій особі/особам.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що пояснення учасників справи не є джерелом доказів у кримінальному процесі та при доказуванні під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, і не можуть враховуватися судом як докази укладання (виконання) договору зберігання вилучених при обшуку речей.
Відповідно до ЦК України (статті 396, 400 та інші) з боку держави надається юридичний захист добросовісному володінню (без постановлення питання про право власності, вирішення якого пов'язане із значними витратами). Володіння захищається не заради самого себе, а заради права власності, як видимість власності, як її прояв. Наявність володіння породжує презумпцію власності. У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що вказана презумпція діє перш за все стосовно рухомих речей, право власності чи правочини щодо яких не підлягають державній реєстрації, чи відчуження яких не потребує нотаріального посвідчення письмових правочинів, та діє доти, доки не буде доведене зворотне.
Вказана презумпція застосовна до ситуації, що розглядається, оскільки: виявлені та вилучені речі зберігалися у транспортному засобі Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_4 (у володінні та під контролем); вказані речі є рухомим майном, право власності на які не підлягає державній реєстрації; обов'язкової письмової форми договору зберігання не дотримано. Особливо це стосується речей, що визначені родовими ознаками.
Таким чином, при виявленні та вилученні рухомих речей, що не підлягають державній реєстрації, суд має виходити з: дії презумпції права власності за особою, яка володіє (реально панує, здійснює фактичний контроль над річчю - corpus possessionis); спростування вказаної презумпції можливе за наявності беззаперечних доказів чи їх сукупності (зокрема, рішення суду щодо визнання права власності зі іншою особою, письмові докази, дата складання яких мала місце до моменту вилучення та не викликає сумнівів, матеріали фото-, відеофіксації, речові докази тощо); показання свідків та пояснення зацікавлених осіб за умови обов'язкової письмової форми правочину не мають братися до уваги при вирішенні питання про спростування презумпції; пояснення сторін оцінюються у співставленні із фактичними обставинами та наданими доказами.
Вилучені у ОСОБА_4 речі, які визначені речовими доказами і пояснення, у своїй сукупності та у співставленні з поясненнями та доказами сторони обвинувачення не є достатньо переконливими, щоб спростувати презумпцію перебування вилучених речей у власності ОСОБА_4 , у силу його фактичного володіння ними.
Оскільки для стороннього спостерігача (у цьому випадку слідчого ГУ НП в Черкаській області, що проводив обшук) володіння (тримання) річчю для власника не мало ніякого іншого зовнішнього прояву аніж володіння річчю «для себе» (володіння власника), він прийшов до правомірного припущення, що знаходження речі під контролем ОСОБА_4 (фактично у його володінні) свідчить про належність виявлених речей саме останньому. Так, вилучені речі знаходились у транспортному засобі Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , яким безпосередньо користується ОСОБА_4 .
До того ж, у разі наявності підстав для скасування арешту майна, особа у праві звернутися до слідчого судді з відповідним клопотанням, враховуючи норми ст. 174 КПК України.
Враховуючи зазначені вище обставини, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, враховано правову кваліфікацію кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 201-2 КК України) за вказаним кримінальним провадженням, мету забезпечення - збереження речових доказів, відсутність негативних наслідків такого заходу забезпечення кримінального провадження, що дає підстави для задоволення клопотання. Слідчим суддею враховується те, що обраний захід забезпечення кримінального провадження, є найменш обтяжливим.
Відповідно до ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 64-2, 98, 100, 131, 132, 167, 170-173, 309, 372, 395 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на речі та документи, вилучені у транспортному засобі Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_4 :
-плитоноска та дві металеві пластини;
-тактичні рукавиці M-PACI;
-паперова коробка з тепловізором ASD-MICRO;
-паперова коробка з тактичними активними наушниками ACT FIKE;
-мобільний телефон марки Редмі з сім картою мобільного оператора Київстар та Лайф одягнутий в силіконовий чохол;
-тактичні окуляри.
Виконання ухвали покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження та/або прокурора.
Копію ухвали вручити слідчому, прокурору, володільцю майна.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Арешт майна може бути скасований у порядку ст. 174 КПК України за клопотанням власника майна, що не був присутнім під час судового розгляду.
Слідчий суддя: ОСОБА_14 Позарецька