Справа № 529/8/22
Провадження № 2/529/85/22
21 червня 2022 року Диканський районний суду Полтавської області в складі:
головуючого - судді Петренко Л.Є.,
секретаря - Звягольської В.А.,
з участю:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області та ОСОБА_4 , про визнання недійсним та скасування рішень Надеждинської сільської ради Диканського району Полтавської області про передачу земельних ділянок у приватну власність та визнання недійсних державних актів на право власності на земельні ділянки,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати недійсним та скасувати рішення 27 сесії п'ятого скликання Надеждинської сільської ради Диканського району Полтавської області від 16.10.2009 року “Про передачу земельної ділянки у приватну власність”.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що, він та ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.08.1995 року, після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 набули право власності по 1/2 частині житлового будинку з надвірними побудовами, що знаходиться в с. Надежда Диканського району Полтавської області, який в свою чергу розташований на земельній ділянці загальною площею 0,52 га. В подальшому рішенням 27 сесії п'ятого скликання Надеждинської сільської ради Диканського району Полтавської області від 16.10.2009 року ОСОБА_5 було безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та земельну ділянку площею 0,27 га, для ведення особистого селянського господарства, які розташовані по АДРЕСА_1 та надано дозвіл на виготовлення технічної документації по приватизації земельної ділянки.
Під час виготовлення технічної документації та проведення її обмірів був визначений інший розмір земельних ділянок, а саме 0,25 г та 0,1734 га. Вказані земельні ділянки розташовані на території житлового будинку АДРЕСА_1 , 1/2 яких на праві приватної власності належить саме позивачу ОСОБА_1 та яким присвоєно кадастрові номера: 5321084001:01:001:0124 та 5321084001:01:001:0127.
Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцем його майна стала відповідач по справі ОСОБА_4 . У зв'язку з чим, позивач звернувся до неї з метою мирного врегулювання питання щодо рівного розподілу спадкової земельної ділянки, але остання вирішити це питання мирним шляхом відмовляється. Відповідач - Диканська селищна рада всі звернення позивача щодо конфліктної ситуації яка виникла щодо спірних земельних ділянок також ігнорує.
Тому, позивач просить суд визнати недійсним та скасувати рішення 27 сесії п'ятого скликання Надеждинської сільської ради Диканського району Полтавської області від 16.10.2009 року “Про передачу земельної ділянки у приватну власність” в частині передачі безоплатно у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 та передачі безоплатно у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,27 га, для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідача Диканської селищної ради на його користь понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 992,40 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 5000 грн.
24.01.2022 ухвалою судді відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.
10.02.2022 відповідачем Диканською селищною радою подано відзив на позовну заяву, в якому останній визнають позовні вимоги щодо визнання недійсним та скасування рішення 27 сесії 5 скликання Надеждинської сільської ради №б/н від 16.10.2009 року “Про передачу земельної ділянки у приватну власність” в частині передачі в приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,25 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, по АДРЕСА_1 і визнають стягнення з них на користь позивача витрат по оплаті судового збору в сумі 248,10 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог. Щодо задоволення позовних вимог позивача в частині визнання недійсним та скасування рішення 27 сесії 5 скликання Надеждинської сільської ради №б/н від 16.10.2009 року “Про передачу земельної ділянки у приватну власність” в частині передачі в приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,27 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, по АДРЕСА_1 та стягнення з них витрат за надання професійної правничої допомоги у розмірі 5000 грн. просять відмовити за безпідставністю.
15.02.2022 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог в обгрунтування якої він зазначає, що після отриманої інформації від головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яка надана за запитом його представника - адвоката Листопад Н.А. стало відомо, що за даними Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 0,25 га кадастровий номер 5321084001:01:001:0124 перебуває у приватній власності, підстава для виникнення права власності - рішення 27 сесії 5 скликання Надеждинської сільської ради, документ що посвідчує право - Державний акт від 21.07.2010 року ЯИ 953742.
Інша земельна ділянка площею 0,1734 га кадастровий номер 5321084001:01:001:0127 перебуває у приватній власності, підстава для виникнення права власності - рішення 31 сесії 5 скликання Надеждинської сільської ради, документ що посвідчує право - Державний акт від 20.07.2010 року ЯИ 953739.
Тобто, рішення 31 сесії п'ятого скликання Надеждинської сільської ради Диканського району Полтавської області та державні акти від 21.07.2010 року серії ЯИ 953742 на земельну ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 5321084001:01:001:0124, від 20.07.2010 року серії ЯИ 953739 на земельну ділянку площею 0,1734 га, кадастровий номер 5321084001:01:001:0127, порушують право позивача володіти та користуватися належною йому частиною земельної ділянки по АДРЕСА_1 , право на яку він набув на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.08.1995 року.
У зв'язку з чим, позивач просить, крім вищезазначених вимог також визнати недійсним та скасувати рішення 31 сесії п'ятого скликання Надеждинської сільської ради Диканського району Полтавської області в частині передачі безоплатно в приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,1734 га, для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , а також визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯИ 953742 від 21.07.2010 року, який виданий на ім'я ОСОБА_5 на земельну ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 5321084001:01:001:0124 та серії ЯИ 953739 від 20.07.2010 року, який виданий на ім'я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,1734 га, кадастровий номер 5321084001:01:001:0127.
Ухвалою суду від 19.05.2022 прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог позивача, задоволено клопотання про витребування доказів та закрито підготовче провадження.
09.06.2022 відповідачем ОСОБА_7 подано відзив на збільшені позовні вимоги позивача, в яких остання визнала частково позовні вимоги в частині скасування рішення сільської ради про передачу ОСОБА_5 земельної ділянки розміром 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та скасування державного акта на цю земельну ділянку. В іншій частині вимоги заперечує, як необґрунтовані.
Також, відповідачем ОСОБА_8 14.06.2022 подано клопотання про застосування строку позовної давності, посилаючись на те, що позивач отримав свідоцтво про право на спадщину 05.08.1995 і саме з цього часу у нього виникло право на приватизацію земельної ділянки, але таким правом він не скористався, тому 3-х річний строк позовної давності сплив, що є підставою для відмови у позові.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та вказав, що він після смерті матері в 1995 році отримав у спадщину Ѕ частину житлового будинку в с.Надежда Диканського району, іншу частину будинку успадкував його брат ОСОБА_5 . Після смерті матері він у цьому будинку не проживав, а залишився проживати його брат ОСОБА_5 . Після смерті брата у 2019 році він дізнався, що брат за своє життя оформив всю землю на себе, але про це нічого йому не сказав. Він особисто до сільської ради із заявою про приватизацію землі в с.Надежда не звертався. ОСОБА_5 отримав державні акти на дві земельні ділянки: 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,1734 га для ведення особистого господарства, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Вважає, що він отримав їх з порушенням законодавства, оскільки Ѕ житлового будинку за цією адресою належить йому, як спадкоємцю після смерті матері, тому просить скасувати рішення Надеждинської сільської ради про передачу ОСОБА_5 земельних ділянок та скасувати державні акти отримані ним на ці земельні ділянки. Щодо розподілу судових витрат позивач просив не стягувати такі з відповідачів.
Відповідач ОСОБА_9 в судовому засіданні позов визнала частково, в частині скасування рішення сільської ради про передачу ОСОБА_5 земельної ділянки розміром 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та скасування державного акта на цю земельну ділянку. Вказала, що її батько приблизно у 2009 році звертався із заявами до сільської ради з метою приватизації землі, що розташована біля будинку в с.Надежда Диканського району. Як він їй казав, землю для ведення особистого господарства він приватизував не всю, а половину, відповідно до його частки. Відповідно до державного акта приватизовано земельна ділянка 0,1734 га для ведення особистого господарства, а фактично землі більше. Про те, що він приватизував землю, батько не казав своєму брату. Після смерті батька залишився заповіт на її ім'я, вона звернулася до нотаріуса з метою оформлення спадщини, але на даний час свідоцтво про право на спадщину не отримала. Також підтримала подану заяву про застосування строку позовної давності.
Представник відповідача - Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату судового засідання, клопотань чи заяв до суду не подав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Диканського районного нотаріального округу Полтавської області Шимка О.І. до суду не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі, заперечення щодо позову відсутні.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 05.08.1995 нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_6 , відповідно до якого спадкоємцями спадкового майна - житлового будинку з надвірними побудовами, що знаходиться в АДРЕСА_2 , розташований на земельній ділянці держфонду, в рівних частинах кожний є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с.9).
Відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо Ѕ частини житлового будинку за ОСОБА_1 внесені 11.06.2021 (а.с.11).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Надеждинської сільської ради, згідно рішення сесії від 04.06.2004 житловому будинку, що рахувався за адресою: АДРЕСА_2 присвоєно адреса - АДРЕСА_1 (а.с.15).
Як вбачається з рішення Надеждинської сільської ради Диканського району Полтавської області від 16.10.2009 рішенням сесії передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, по АДРЕСА_1 та надано дозвіл на виготовлення технічної документації по приватизації земельної ділянки (а.с.133).
Також цим рішенням сесії передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,27 га, для ведення особистого селянського господарства в с. Надежда Диканського району Полтавської області та надано дозвіл на виготовлення технічної документації по приватизації земельної ділянки (а.с.134).
Рішенням сесії Надеждинської сільської ради Диканського району Полтавської області від 31.03.2010 внесено зміни до п.1 рішення «Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок громадянам» від 16.10.2009, враховуючи фактичні межі і розміри земельних ділянок ОСОБА_5 та викладено в такій редакції: «Передати безоплатно у власність земельні ділянки загальною площею 0,1734 га для ведення особистого селянського господарства, в тому числі ріллі - 0,1734 га, яка розташована в АДРЕСА_1 (а.с.132).
Відповідно до вказаних рішень, ОСОБА_5 розроблена технічна документація із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд та ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. ).
01.07.2010 ОСОБА_5 видано державні акти на право власності на земельні ділянки:
- для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1734 га, кадастровий номер 5321084001:01:001:0127, серія ЯИ № 953739 (а.с. ).;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 0,25 га, кадастровий номер 5321084001:01:001:0124, серія ЯИ № 953739 (а.с. ).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер (а.с.22).
Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за законом, спадкове майно, яке успадкували в рівних частках ОСОБА_5 та ОСОБА_1 складається з жилого будинку з надвірними побудовами, що знаходиться в АДРЕСА_2 , що розташований на земельній ділянці державного фонду.
Отже, земельна ділянка на якій розташований успадкований житловий будинок не була передана у власність померлій ОСОБА_6 .
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Земельного Кодексу України в редакції, чинній на момент набуття позивачем права власності на Ѕ частину житлового будинку, тобто на 05.08.1995.
Відповідно до положень с.30 ЗК України (станом на 22.06.1993) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.
При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів.
Стаття 24 вказаного Кодексу визначала, що громадяни, яким жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка належать на праві спільної сумісної власності, використовують і розпоряджаються земельною ділянкою спільно. Використання і розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками цих об'єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, будівлю, споруду.
Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004, при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.
Отже, на дату набуття позивачем права власності на Ѕ частину житлового будинку, ст.30 ЗК України передбачала перехід права власності або права користування на земельну ділянку у разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, тобто діяв принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруд.
Також Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювалася про те, що особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (постанови від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (пункт 8.17), від 05.12.2018 у справі № 713/1817/16-ц (пункт 61)).
Згідно ч.3 ст.152 ЗК України (в редакції станом на 02.07.2009, тобто на момент винесення оскаржуваного рішення сільської ради), захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
За ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування та розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Отже, приватизація всієї земельної ділянки ОСОБА_5 в цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд порушує право позивача, визначене ст.30 ЗК України.
Враховуючи, що позивач є власником Ѕ частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у виконавчого комітету Надеждинської сільської ради були відсутні підстави для передачі безоплатно земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд одноособово ОСОБА_5 .
Суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч. 1 ст. 21 ЦК України).
Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Таким чином, враховуючи, що рішення органу місцевого самоврядування порушує цивільні права позивача та суперечить нормам діючого на той час законодавства, рішення Надеждинської сільської ради Диканського району Полтавської області від 16.10.2009 року “Про передачу земельної ділянки у приватну власність” в частині передачі в приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,25 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, по АДРЕСА_1 підлягає визнанню недійсним та скасуванню.
Також підлягає задоволенню і вимога позивача про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 953742 від 21.07.2010, виданий на ім'я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий № 5321084001:01:001:0124, оскільки така є похідною від задоволення вимоги про скасування рішення Надеждинської сільської ради Диканського району Полтавської області від 16.10.2009.
Що стосується позовних вимог про визнання недійсними рішень Надеждинської сільської ради Диканського району Полтавської області від 16.10.2009 про передачу ОСОБА_5 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та від 31.03.2010 про уточнення рішення в частині площі земельної ділянки, а також визнання недійсним державного акта на земельну ділянку площею 0,1734 га для ведення особистого селянського господарства, то такі вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_6 не мала права користування чи права власності на земельну ділянку площею 0,27 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Доказів протилежного сторонами надано не було.
Відповідно до ст..116 ЗК України (в редакції станом на 02.07.2009, на момент винесення оскаржуваного рішення) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Стаття 118 ЗК України визначала, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Згідно ст..125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.
Як встановлено в ході розгляду справи, позивач ОСОБА_1 після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом у 1995 році, не звертався до сільської ради із заявою про передачу йому у користування чи власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована біля будинку, який він успадкував.
Отже, позивач не використав своє право на приватизацію, в порядку визначеному ст..118 ЗК України, проте таким правом скористався ОСОБА_5 .
Твердження позивача, що він має право на Ѕ земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, оскільки є власником Ѕ частини житлового будинку за цією ж адресою є безпідставними, оскільки така ділянка не знаходиться під будинком та господарськими спорудами, право користування чи право власності у померлої ОСОБА_6 на цю ділянку було відсутнє, тому така земельна ділянка не є спадковим майном.
Враховуючи викладене, суд не вбачає порушень прав позивача в частині передачі ОСОБА_5 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, тому рішення Надеждинської сільської ради в цій частині є законними і скасуванню не підлягають. Також отриманий ОСОБА_5 державний акт на вказану земельну ділянку виданий правомірно, а тому відсутні підстави для визнання його незаконним.
Щодо клопотання відповідача про застосуванню строків позовної давності, то таке задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила - ч. 1 ст. 261 ЦК України.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач дізнався про своє порушене право після смерті брата ОСОБА_5 , тобто у 2019 році, оскільки вони проживали окремо і останній не повідомляв його про оформлення права власності на спірні земельні ділянки. Про це підтвердила в судовому засіданні і відповідачка ОСОБА_9 . Тому доводи відповідачки про рахування моменту перебігу строку позовної давності з дати отримання свідоцтва про право на спадщину є безпідставними та не узгоджуються з положеннями ч.1 ст.261 ЦК України.
Щодо зазначених у позові вимог про стягнення з відповідачів судових витрат, які складаються з сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу, то розподіл таких суд не здійснює, оскільки позивач в судовому засіданні просив не покладати на відповідачів понесені ним судові витрати.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати недійсним та скасувати рішення 27 сесії 5 скликання Надеждинської сільської ради від 16.10.2009 «Про передачу земельної ділянки у приватну власність» в частині передачі у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель в АДРЕСА_1 .
Визнати недійним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 953742 від 21.07.2010, виданий на ім'я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий № 5321084001:01:001:0124
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 24.06.2022 року
Головуюча Л.Є. Петренко