Справа № 529/91/22
Провадження № 2/529/105/22
21 червня 2022 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Петренко Л.Є.
за участі секретаря - Звягольської В.А.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Стасівської сільської ради № 35 від 25.06.2015, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 , через засоби поштового зв'язку, звернувся до суду з позовом в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Стасівської сільської ради № 35 від 25.06.2015. Справа зареєстрована в суді 11.02.2022.
В обґрунтування позову позивач вказує, що згідно рішення виконавчого комітету Стасівської сільської ради від 13.03.1992 йому виділено земельну ділянку розміром 0,15 га для будівництва індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 . В подальшому 27.10.1992 Диканською РДА на його ім'я видано дозвіл на проведення робіт по будівництву за вказаною адресою та розпочато будівництво житлового будинку. В подальшому на його ім'я видано дозвіл на газифікацію будинку, а 23.03.2010 видано технічний паспорт на житловий будинок на користувача ОСОБА_1 та зазначено, що будинок не прийнятий в експлуатацію. Про оскаржуване рішення, яким надано ОСОБА_4 дозвіл на реконструкцію житлового будинку по АДРЕСА_1 , він дізнався під час розгляду іншої справи в суді, а саме 17.12.2021 при ознайомленні з відзивом третьої особи ОСОБА_2 .. Вважає оскаржуване рішення незаконним, оскільки він, як власник будинку, не давав згоди на реконструкцію будинку, а рішення видане за відсутності необхідних документів, тому є незаконним.
16.02.2022 відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.
16.03.2022 відповідачем Диканською селищною радою Полтавської області подано відзив на позов, в якому просять у задоволенні позову відмовити через необгрунтованість вимог, оскільки позивач не є власником та користувачем земельної ділянки, житлового будинку, тому оскаржуване рішення жодним чином не порушує його права. Також вказує на те, що позов пред'явлений до неналежного відповідача, оскільки Диканська селищна рада не є правонаступником прав та обов'язків виконавчого комітету Стасівської сільської ради, правонаступником якої є виконавчий комітет Диканської селищної ради.
Ухвалою суду від 18.04.2022 позивачу відмовлено у задоволенні письмового клопотання про зупинення провадження по справі.
26.05.2022 ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надіславши клопотання про проведення судового засідання у його відсутність, також просить винести рішення на підставі наявних в матеріалах справи документів та задовольнити повністю його позовні вимоги.
Представник відповідача - Диканської селищної ради в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про розгляд справи належним чином.
Треті особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, надавши заяву про розгляд справи у їх відсутність, просять відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Дослідивши матеріали справи, матеріали архівної справи № 2-1325/10 та матеріли цивільної справи № 529/759/21, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , батьку позивача, виділено земельну ділянку під забудову індивідуального житлового будинку та надано дозвіл на індивідуальне житлове будівництво громадян сільської ради, що підтверджується належним чином завіреним Архівним витягом рішення виконавчого комітету № 12 від 13.03.1992 Стасівської сільської Ради народних депутатів (а.с.85)
Також вказане підтверджується і рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 01.12.2010, справа № 2-1325/2010, яким встановлено, що рішенням виконавчого комітету Стасівської сільської ради № 12 від 13.03.1992 виділено земельні ділянки під забудову індивідуальних житлових будинків та надано дозвіл на таке ОСОБА_4 . Жодного іншого рішення під аналогічним номером від цього числа в архіві не міститься. Також рішенням встановлено, що в архівному відділі Диканської районної державної адміністрації відсутній оригінал будь-якого іншого рішення виконавчого комітету Стасівської сільської ради № 12 від 13.03.1992, яким би земельна ділянка виділялася позивачу ОСОБА_1 , згідно вказаного рішення земля під будівництво житлового будинку виділялася ОСОБА_4 (а.с.87-91).
Вказаним рішенням суду вирішено визнати недійсним виписку з рішення виконавчого комітету Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області № 12 від 13.03.1992 про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки розміром 0,15 га для будівництва житлового будинку в АДРЕСА_1 , як таку що не відповідає оригіналу такого рішення.
Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області № 28 від 19.03.1997 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки розміром 0,22 на під обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 .
Визнано недійсною виписку з рішення виконавчого комітету Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області № 130 від 28 листопада 1997 року про передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки розміром 0,20 га під будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як таку що не відповідає оригіналу даного рішення.
Також рішенням суду визнано недійсним державний акт ЯЛ № 505600 на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 , виданий Стасівською сільською радою на ім'я ОСОБА_4 та зареєстрований 01.06.2010 за № 011056400148.
Додана позивачем до позовної заяви виписка з рішення № 12 від 13.03.1992 визнана недійсним рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 01.12.2010, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 07.02.2011 (а.с.92-93).
Зокрема, в ухвалі апеляційного суду вказано, що ОСОБА_1 разом з іншими членами сім'ї, в тому числі і з ОСОБА_4 , також користувався цією земельною ділянкою при приїзді у відпустку з місця свого постійного проживання і приймав участь у будівництві нерухомого майна, яке на даний час на ній розташоване, одержавши у 1992 році дозвіл на її забудову на своє ім'я, на підставі наявної у нього копії рішення виконавчого комітету Стасівської сільської ради № 12 від 13.03.1992. Однак даних, які б підтверджували факт виділення йому цієї ділянки під забудову надано не було.
Також вказано, що наявна у ОСОБА_1 виписка рішення № 12 від 13.03.1992 з підписом посадової особи Стасівської сільської ради та відбитком мокрої печатки сільської ради не відповідає оригіналу, тому ця виписка не є дійсною. При цьому не вбачається підстав для визнання недійсним самого рішення виконавчого комітету Стасівської сільської ради від 13.03.1992 № 12 в частині виділення земельної ділянки ОСОБА_1 , так як вказаним рішенням земля йому не виділялася.
Як вбачається з Дозволу на проведення робіт на будівництво житлового будинку від 27.10.1992 забудовнику ОСОБА_1 , позивачу по справі, такий виданий на підставі рішення Стасівської сільської ради від 13.03.1992, яким ОСОБА_1 дозволено будівництво житлового будинку на земельній ділянці площею 0,15 га в АДРЕСА_1 .
Проте, як встановлено судом та підтверджується рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 01.12.2010 та ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 07.02.2011, рішенням виконавчого комітету Стасівської сільської ради № 12 від 13.03.1992 виділено земельну ділянки під забудову індивідуального житлового будинку та надано дозвіл на таке ОСОБА_4 , батьку позивача, а не позивачу по справі.
Також вказаними судовими рішеннями встановлено, що наявна у ОСОБА_1 виписка рішення № 12 від 13.03.1992 з підписом посадової особи Стасівської сільської ради та відбитком мокрої печатки сільської ради не відповідає оригіналу, тому ця виписка не є дійсною.
Окрім того, ОСОБА_4 , на підставі рішення Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області від 28.12.2011, отримав державний акт на право власності на земельну ділянку від 06.07.2012 ЯМ 097212, площею 0,15 га, кадастровий номер 5321084901:01:001:0424 та внесено відомості до Державного земельного кадастру (а.с.86).
Тому, хоча і матеріали справи місять документи, зокрема Дозвіл на проведення робіт по будівництву житлового будинку, будівельний паспорт, технічний огляд і оцінка технічного стану будівельних конструкцій, видані на ім'я позивача - ОСОБА_1 , проте земельна ділянка під будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 надана саме батьку позивача - ОСОБА_4 та належить останньому на праві приватної власності, яке судом не скасоване.
Також, позивачем не надано доказів того, що він є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи та вказує про це позивач, житловий будинок за вказаною адресою не прийнятий в експлуатацію.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Спадкоємицею за заповітом є дочка померлого - ОСОБА_2 .
Пунктом 4 ч.1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування» (станом на 09.05.2015, на момент прийняття оскаржуваного рішення) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об'єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування.
Відповідно до п. 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджений наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 N 76, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.
Пунктом 1.4.5 вказаних Правил визначено, що для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: - копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; - копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку; - проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; - згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.
Згідно ч. 4 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права й обов'язки безпосередньо виникають, зокрема, з актів органів місцевого самоврядування. Отже, рішення цих органів можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування.
Частиною 1 ст.21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Згідно ч.1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Згідно ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Враховуючи викладене, рішення виконавчого комітету Стасівської сільської ради від 25.06.2015 винесено на підставі чинного на той час законодавства, в обсязі повноважень органу місцевого самоврядування, доказів порушення законодавства при його прийнятті суду не надано, тому відсутні підстави для визнання його недійсним.
Окрім того, позивач не є власником земельної ділянки та житлового будинку по АДРЕСА_1 , тому оскаржуване рішення не зачіпає прав позивача.
Отже, позовні вимоги є необгрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Також, як вірно зазначено відповідачем у відзиві, правонаступником виконавчого комітету Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області є виконавчий комітет Диканської селищної ради, який є окремою юридичною особою, тому зазначений по справі відповідач - Диканська селищна рада Полтавського району Полтавської області не є належним відповідачем.
Керуючись статтями 89, 263-265,354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування - Стасівської сільської ради від 28.12.2011.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Головуюча: Л.Є. Петренко