Справа № 524/3417/22
Провадження № 1-кс/524/1418/22
28 червня 2022 року Слідчий суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука ОСОБА_1 , за участі: - секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув клопотання слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 про накладення арешту в матеріалах кримінального провадження, зареєстрованого 22 червня 2022 року в ЄРДР за №12022170500000914 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
Слідчий СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні №12022170500000914, яке погоджено прокурором Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_4 , а саме просив накласти мобільний телефон «Xiomi Mi A3» IMEI НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_2 ) та залишити на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: м. Кременчук вул. 29 вересня, б. 6.
В обґрунтування клопотання зазначив, що мобільний телефон «Xiomi Mi A3» є речовим доказом, який постановою слідчого був визнаний речовим доказом.
Слідчий клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у ньому, про що надав відповідну заяву.
Власник майна ОСОБА_5 у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду клопотання.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення слідчого, вивчивши матеріали клопотання, встановив наступне.
У ч. ч. 1 - 4 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно ч. 2, 5 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
На обґрунтування клопотання слідчий посилався на необхідність накладення арешту для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, запобіганні можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження його власником, а також з метою схоронності речового доказу.
Слідчий не надав обґрунтування того, що існують ризики приховування, пошкодження, зіпсування, знищення, перетворення або відчуження майна його власником.
Крім того слідчий не зазначає, які саме дії необхідно провести з вилученим майном та їх значення для досудового розслідування.
Речі, а саме мобільний телефон «Xiomi Mi A3» який під час огляду місця події вилучено та який фактично належить ОСОБА_5 , котрий має реальні очікування і сподівання у відповідності до ст. 1 Протоколу до Європейської конвенції з прав людини щодо повернення цього майна, необхідно повернути власнику, оскільки він має право на володіння, користування та розпорядження цим майном.
Клопотання про арешт майна не є обґрунтованим, а звідси таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 167, 170, 171, 173 КПК України,-
Відмовити слідчому СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про накладення арешту в матеріалах кримінального провадження, зареєстрованого 22 червня 2022 року в ЄРДР за № 12022170500000914 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України на мобільний телефон «Xiomi Mi A3» IMEI НОМЕР_1 .
Зобов'язати слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 повернути мобільний телефон «Xiomi Mi A3» IMEI НОМЕР_1 власнику ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: