Справа № 451/581/22
Провадження № 1-кп/451/126/22
іменем України
28 червня 2022 року місто Радехів
Радехівський районний суд Львівської області
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретар с/з ОСОБА_2
Справа № 451/581/22
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів матеріали кримінального провадження № 12022142280000042 від 01.06.2022 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, Львівської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, розлученого, офіційно не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 29.01.2018 року вироком Радехівського районного суду Львівської області за ст. ст. 185 ч. 2, 389 ч. 2, 70, 71,72 КК України до 5 місяців 5 днів арешту,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -
за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_5
Обвинувачений ОСОБА_3 будучи зобов'язаним за рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 26.06.2005 р. до сплати аліментів на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1\4 заробітку ( доходу), починаючи з 05.10.2004 року відповідно до закону, всупереч вимогам ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України, які зобов'язують батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття, в період з 27.04.2018 по 22.06.2022 , маючи прямий умисел, направлений на злісне ухилення від сплати аліментів, достовірно знаючи про покладений на нього судовим рішенням обов'язок щодо сплати аліментів, ухилився від повного та своєчасного виконання рішення суду, будучи працездатною особою та не маючи об'єктивних причин не працювати, що в подальшому призвело до утворення заборгованості станом на 01.06.2022р. по сплаті аліментів у розмірі 111 852,14 гривень, що в сукупності складає суму виплати більшої за три місяці відповідних платежів.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив проступок, передбачений ч.1 ст. 164 КК України - злісне ухилення від сплати аліментів встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
У судовому засіданні обвинувачений свою вину в інкримінованому йому проступку визнав повністю та беззастережно, підтвердивши суду такі встановлені фактичні обставини як дата, час, місце, спосіб і наслідки вчиненого ним проступку. Обставини викладені в обвинувальному акті визнає в повному обсязі. Просить суворо не карати. Визнає той факт, що жодних коштів в період 2005-2022 р.р. дитині не надавав, оскільки не працює і не має доходу, водночас зазначає, що застережень до праці не має, інвалідності немає, з донькою не спілкується і не цікавиться її життям.
Потерпіла в судовому засіданні показала, що обвинувачений не сплачує аліменти за рішенням суду на її користь на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .. Сума заборгованості становить 111 852, 14 гривень. Донька перебуває повністю на її утриманні та має інвалідність. На запропоноване прокурором покарання обвинуваченому погоджується.
Дослідження інших доказів щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним. Судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин пред'явленого йому обвинувачення, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому проступку ґрунтується на даних у судовому засіданні показаннях самого обвинуваченого яким суд надає віри, оскільки такі є послідовними, логічними, не містять суперечностей, а тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості, а також на показаннях потерпілої.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини доведена повністю встановленими органом досудового розслідування обставинами.
Відповідно до положень ст. 50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; відповідно положень Загальної частини цього Кодексу ; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України суд не встановив. Зокрема, щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненому кримінальному проступку хоча і визнано обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому по обвинувальному акту, проте така обставина носить лише формальний характер.
За змістом правової позиції Верховного Суду у справі № 166/1065/18 від 18.09.2019 розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Однак, у матеріалах кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 відсутні дані на підтвердження того, що він намагався будь-яким чином допомогти потерпілій, сплатити частково борг по аліментах. Більше того, у своїх показаннях в судовому засіданні обвинувачений не висловлює якоїсь тривоги чи переживань щодо вчиненого, не вибачився перед потерпілою, а тому суд дійшов висновку, що факт щирого каяття обвинуваченого у даному випадку відсутній.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя, з якою винний перебував у сімейних відносинах.
Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого суд бере до уваги, що він раніше судимий, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, враховується посередня характеристика, розлучений, не працює.
З урахуванням усіх обставин суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід обрати покарання у виді арешту в межах санкції ч.1 ст. 164 КК України, що є достатнім для виправлення та перевиховання, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає особі та є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст. 50 КК України цілей покарання.
Крім того, судом ураховано позицію прокурора, висловлену в судових дебатах, щодо можливого призначення обвинуваченому покарання у виді арешту та аналогічну думку потерпілої.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Речових доказів та процесуальних витрат не має.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -
ухвалив :
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 164 КК України у виді арешту на строк 2 (два) місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Радехівський районний суд Львівської області.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.
Головуючий суддяОСОБА_1