28.06.2022 Провадження по справі № 2-а/940/8/22
Справа № 940/329/22
Іменем України
28 червня 2022 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мандзюка С.В.
за участю секретаря судового засідання Романовської Л.І.
розглянувши у порядку спрощеного провадження у приміщенні суду в м. Тетієві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Тетіївської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 40 від 05.04.2022 року, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Тетіївської міської ради, посилаючись на те, що при винесенні оскаржуваної постанови адміністративною комісією при виконавчому комітеті Тетіївської міської ради було допущено неповноту та неправильність при розгляді адміністративного протоколу, порушено його права, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наслідком чого стало прийняття незаконної постанови за № 40 від 05.04.2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 20.05.2022 року відкрито провадження в справі, поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду з позовом та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу роз'яснено право подавати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також наслідки ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, зокрема право суду вирішити спір за наявними матеріалами справи.
08.06.2022 року представник відповідача виконавчого комітету Тетіївської міської ради надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що обставини та факти, наведені позивачем у позовній заяві, були досліджені адміністративною комісією при виконавчому комітеті Тетіївської міської ради при розгляді справи про адміністративне правопорушення та на підставі яких було встановлено, що ОСОБА_1 , здійснивши завідомо неправдивий виклик працівників поліції, умисно повідомив їм неправдиву інформацію про вчинення щодо нього хуліганських дій невідомими особами, чого насправді не було, приховавши тим самим факт порушення ним правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди та протиправного залишення місця дорожньо-транспортної пригоди до приїзду працівників поліції. Також, ОСОБА_1 навмисно повідомив неправдивий час дорожньо-транспортної пригоди - п'яту годину ранку замість приблизно першої години ночі 09 лютого 2022 року та повідомив працівникам поліції про обстріл його автомобіля з рушниці, чого насправді не було. Адміністративна комісія, приймаючи постанову № 40 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, дійшла висновку, що ОСОБА_1 , викликаючи працівників поліції нібито для надання йому допомоги, знав наперед, що в цьому немає законної необхідності, при наявності якої викликають працівників поліції, а насправді здійснив виклик поліції з метою приховування вчинення ним інших правопорушень, за наслідками яких на позивача працівниками поліції були складені 4 адміністративні протоколи за статтями ч. 2 ст. 122, ст. 122-4, ст. 124, ст. 126 КУпАП. Адміністративна комісія, вирішуючи питання щодо наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, дійшла безсумнівного висновку, що ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом повідомив працівникам поліції неправдиву інформацію та при цьому передбачав її шкідливі наслідки і бажав їх настання - порушення нормальної роботи співробітників підрозділу Національної поліції України. (а. с. 29-94).
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Судом встановлено, що 09.02.2022 року начальник сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП у Київській області Хомюк О.В. склав протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 739144 стосовно громадянина ОСОБА_1 про те, що 09.02.2022 року о 13 год. 07 хв. житель АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме викликав працівників поліції, повідомивши про хуліганство, яке свого підтвердження не знайшло, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП. (а. с. 38).
Зазначений протокол разом з адміністративними матеріалами було направлено для розгляду по суті адміністративній комісії при виконавчому комітеті Тетіївської міської ради. (а. с. 36).
05 квітня 2022 року адміністративна комісія при виконавчому комітеті Тетіївської міської ради розглянула у відкритому засіданні в адміністративній будівлі Тетіївської міської ради адміністративні матеріали та протокол про адміністративне правопорушення від 09 лютого 2022 року серії ВАБ № 739144, який складений за ст. 183 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , та встановила, що 09 лютого 2022 року о 13 годині 07 хвилин громадянин ОСОБА_1 здійснив виклик працівників поліції через лінію «102», повідомивши про хуліганські дії, а саме про пошкодження його легкового автомобіля марки DADI, номерний знак НОМЕР_1 , що виникли, з його слів, внаслідок наїзду на цей автомобіль вантажним автомобілем та подальшим розстрілом легкового автомобіля з рушниці невідомим особами, що відбулося зі слів ОСОБА_1 близько 05 години ранку 09.02.2022 року. У ході розгляду справи про адміністративне правопорушення було встановлено, що вищевказана інформація про хуліганські дії повідомлена на лінію «102» ОСОБА_1 , є завідомо неправдивим викликом працівників поліції, оскільки проведеним оглядом автомобіля працівниками поліції не було виявлено слідів пошкодження від зброї, а заявник ОСОБА_1 був учасником дорожньо-транспортної пригоди та залишив місце події, що відбулася на польовій дорозі біля села Софіпіль 09 лютого 2022 року, за фактом якої надійшло повідомлення на лінію «102» о 01 годині 34 хвилин того ж дня від іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди громадянина ОСОБА_2 .
На підставі викладеного та керуючись статтями 24, 183, 268, 283-285 КУПАП адміністративна комісія винесла постанову № 40 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУПАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн. (а. с. 35).
Не погоджуючись з прийнятим суб'єктом владних повноважень рішенням про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
За приписами ч. 1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема статтею 183 цього Кодексу.
Відтак, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, у тому числі щодо накладення адміністративного стягнення за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, зокрема поліції.
Статтею 183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань та тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповіднодо ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенняїї в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Як встановлено судом, позивач на підтвердження неправомірності оскаржуваної постанови щодо обставин події, яка відбулась о 05 годині ранку 09.02.2022 року щодо вчинення стосовно нього хуліганських дій, що слугувало підставою для виклику поліції о 13 год. 07 хв. на лінію «102», не надав належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.
Обставини, викладені у позовній заяві, зводяться до події, яка відбувалась о першій годині ночі 09.02.2022 року.
Натомість доводи позивача спростовуються наданими суду відповідачем доказами.
Так, 09.02.2022 року о 13 год. 07 хв. позивач ОСОБА_1 здійснив виклик поліції на лінію «102» щодо вчинення стосовно нього хуліганських дій.
Зі змісту рапорта на ім'я начальника Тетіївського ВП Сквирського ВП ГУ НП в Київській області Ю. Захарчука вбачається, що 09.02.2022 року о 13:07 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 09.02.2022 о 13:06 за адресою: АДРЕСА_2 , о 05 годині ранку заявнику газоном в'їхали в бік авто Джип Шатл, н.з. НОМЕР_1 , потім розстріляли авто з рушниці. Заявник: тел. НОМЕР_2 . ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Факт хуліганських дій свого підтвердження не знайшов. Проведеним оглядом автомобіля слідів пошкодження від зброї не виявлено. Заявник був учасником події ЄО № 345 від 09.02.2022 року. Встановлено, що 09.02.2022 року о 01 год. 34 хв. надійшло повідомлення по лінії 102 про те, що гр. ОСОБА_2 під час чергування по охороні кукурудзи замітив невідомий легковий автомобіль, який міг бути причетний до крадіжки кукурудзи з поля, але заявник жодних осіб, які б вчиняли крадіжку не бачив. В подальшому невідоме легкове авто здійснило зіткнення з автомобілем ЗІЛ, що належить заявникові та по польовій дорозі зникло у невідомому напрямку. Працівниками ГРПП проводились заходи по встановленню особи, причетної до даної події. (а. с. 37).
Із письмового пояснення, відібраного у ОСОБА_2 , вбачається, що 09.02.2022 року в обідню пору ОСОБА_2 викликали до поліції з приводу його повідомлення про крадіжку кукурудзи. У відділенні поліції був присутній ОСОБА_3 , який став вибачатися, пропонував відшкодувати збитки. Також від працівник поліції ОСОБА_2 стало відомо, що ОСОБА_4 зателефонував на лінію 102 та повідомив, що він нібито стріляв по його автомобілю. У розмові ОСОБА_4 просив вибачення у ОСОБА_2 та сказав, що він злякався і тому повідомив, що ОСОБА_2 стріляв по ньому, і сам підтвердив, що зброї у ОСОБА_2 не було. За неправдиве повідомлення на ОСОБА_5 було складено адміністративний протокол, з яким ОСОБА_4 погодився. (а. с. 54-55).
15.02.2022 року позивач ОСОБА_1 надав до відділення поліції № 3 Тетіївського ВП Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області заяви про вчинення стосовно нього кримінальних правопорушень, передбачених статтями 194, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 296 КК України, в яких час події зазначений - близько 01 год. 30 хв. 09 лютого 2022 року та що його автомобіль був пошкоджений невідомою особою предметом, схожим на арматуру. (а. с. 8-10).
Втім, матеріалами справи встановлено, що на лінію «102» ОСОБА_1 повідомив про вчинення стосовно нього хуліганських дій, які відбулися о 05 годині ранку 09 лютого 2022 року та про обстріл його автомобіля з рушниці.
Разом з тим, як зазначено у відзиві, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення на засіданні адміністративної комісії, позивач не надав жодного доказу на підтвердження застосування проти нього зброї і пошкодження його автомобіля саме від застосування зброї. Механічні пошкодження автомобіля ОСОБА_1 , що були виявлені працівниками поліції, згідно адміністративних матеріалів є наслідком події від 09.02.2022 року, яка відбулась 01 год. 34 хв., а саме наїзду автомобіля ОСОБА_1 на громадянина ОСОБА_2 та зіткнення цього автомобіля з автомобілем ЗІЛ і подальшим залишенням ОСОБА_1 місця дорожньо-транспортної пригоди.
Також, вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП доводиться його поясненням у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 739144 від 09.02.2022 року, у якому зазначено: «злякався відповідальності за скоєння ДТП, тому викликав працівників поліції, вину визнаю».
Отже, враховуючи те, що наявні у справі докази підтверджують, що повідомлення позивача про те, що о 05 годині ранку ОСОБА_1 автомобілем ГАЗ в'їхали в бік його автомобіля, а потім розстріляли автомобіль з рушниці не відповідає дійсним обставинам ситуації, яка виникла 09.02.2022 року, тому у відповідача, який перевірив та надав оцінку обставинам, що зумовили позивача зателефонувати на лінію «102», були наявні обґрунтовані підстави для притягнення позивача до відповідальності за ст. 183 КУпАП.
Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем в повній мірі доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183 КУпАП. Постанова винесена з дотриманням норм чинного законодавства, стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкції ст. 183 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, тому підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
Більш того, доказів, які мали б спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем надано не було і судом таких обставин не встановлено.
Визначений правовою нормою ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі № 520/2261/19.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд зазначає, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Вищенаведене дає підстави для висновку, що доводи позивача у справі повинні оцінюватись судом на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені позивачем у позовній заяві доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм права, а тому не вимагають детальної відповіді або спростування.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про залишення рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позову без задоволення.
Враховуючи, що підстави для задоволення позову відсутні, тому судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 7, 9, 183, 245, 251, 268, 280 КУпАП, статтями73, 77, 241-246, 250, 286 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Тетіївської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя С.В.МАНДЗЮК