Справа № 373/919/22
Номер провадження 3/373/452/22
27 червня 2022 року м. Переяслав
Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Хасанова В. В., за участю особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 , непрацевлаштований, -
27.06.2022 ДОП відділу поліції №1 Бориспільського РУП Сідалом С.М. складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
Згідно протоколу, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а саме 25.06.2022 близько 04:00 за адресою: АДРЕСА_2 вчинив сімейну сварку із своєю співмешканкою ОСОБА_2 , ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, вибивав вікна, вчинивши таким чином, психологічне насильство, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 свою вину визнав частково та пояснив, що того дня разом із співмешканкою та її друзями, відпочивав за місцем свого проживання; під час відпочинку розпивали алкоголь - настоянку перцову. Після цього всі лягли спати. Приблизно о другій ночі він прокинувся і пішов на рибалку. Коли прийшов додому, приблизно о 04:00 год., ключем хотів відкрити двері, однак не зміг, оскільки співмешканка закрила їх ще на один замок, від якого у нього не було ключів. Він почав стукати у двері та просив, щоб йому відкрили, на що отримав відповідь: «Йди звідси». Потім він обійшов хату і почав стукати у вікно, в ту кімнату, де спала співмешканка. Вікно він не розбивав, оскільки воно вже було розбите тижні три до того. Його співмешканка ОСОБА_2 знову не захотіла впускати його до будинку і пригрозила викликом поліції, після чого він пішов до кар'єру, а потім просто блукав по вулицях. У відповідь на відмову відчинити двері, він дійсно вжив декілька нецензурних слів, оскільки не мав куди йти о четвертій ранку, а співмешканка просто не хотіла вставати з ліжка, щоб відкрити двері. Фізичною розправою ніколи не погрожував, і в цей день також.
Просив його суворо не карати та врахувати, що він призваний за мобілізацією для проходження військової служби та буде нести службу у Збройних Силах України.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали, додані до протоколу, суд приходить до висновку про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення та необхідність закриття справи за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суддя при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати, поміж іншим, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Будь-яких доказів, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, ініціатором складення протоколу суду не надано.
Обставини викладені в протоколі, спростовуються письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в яких відсутні посилання на погрози застосування фізичної розправи зі сторони ОСОБА_1 . Натомість, в поясненнях потерпілої і свідків йдеться виключно про конфліктну ситуацію, яка виникла між ними у зв'язку із поверненням о 04:00 годині ранку ОСОБА_1 до будинку.
Крім того, пояснення потерпілої та свідка ОСОБА_4 не містять також і повідомлення про факт розбиття вікон у будинку ОСОБА_1 . Потерпіла ОСОБА_2 у пиьмовихх поясненнях відзначила виключно про погрози ОСОБА_1 розбити вікно, щоб потрапити до будинку. Водночас, дії, які полягають у вибиванні вікон взагалі не належать до протиправних дій, перебачених диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАп, та за які санкцією даної статті встановлено адміністративну відповідальність.
Щодо вживання ОСОБА_1 нецензурних слів, то дану обставину не заперечував в судовому засданні і сам ОСОБА_1 , однак підстав вважати, що вживання нецензурної лексики відбулось з метою застосування до потерпілої будь-якого роду насильства, судом не встановлено.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за домашнє насильство, тобто умисне вчинення особою будь-якого діяння (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до визначення, яке міститься в п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII від 07.12.2017 року «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Слід зазначити, що Закон № 2229-VIII від 07.12.2017 року спрямований на реалізацію положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству (надалі - Стамбульська Конвенція).
Стамбульською Конвенцією домашнє насильство розуміється як певний спосіб поведінки, якою одна особа намагається утвердити або підтримати контроль над іншою особою, що відноситься до певної вразливої групи і знаходиться у вразливій ситуації. Однак це жодним чином не свідчить про те, що міжнародні договори мали намір розглядати як «домашнє насильство» будь-яке насильство, що трапляється між членами сім'ї, але яке зумовлене іншими причинами.
Суд не має підстав вважати, що законодавець, приймаючи Закон № 2227-VIII, під терміном «домашнього насильства» мав намір визначити більш широке коло діянь, ніж міжнародне законодавство, на імплементацію якого він спрямований.
Тобто, ст. 173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності саме за вчинення домашнього насильства. Будь-яка суперечка чи конфлікт, які виникають у сім'ї, не можуть однозначно трактуватись як домашнє насильство.
В ході розгляду справи підстав стверджувати, що ОСОБА_1 вчинив щодо ОСОБА_2 домашнє насильство, - судом не встановлено, оскільки додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали, вказують виключно на те, що між ними виникла сварка.
Таким чином, матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_2 відноситься до певної вразливої групи і знаходиться у вразливій ситуації по відношенню до ОСОБА_1 , що могло б, у випадку конфлікту, призвести до її страждань, тобто мало б місце домашнє насильство.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В. В.Хасанова