Справа № 369/3600/22
Провадження № 3/369/2958/22
Іменем України
25.05.2022 року м. Київ
суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Хрипун Світлана Володимирівна, розглянувши матеріали ДОП ВП № 1 Бучанського РУП ГУ НП у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживає АДРЕСА_1 , не працює, дані про ІПН в матеріалах справи відсутні;
- за ст. 173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Встановив
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 866465 від 29.04.2022 року на протязі останнього місяця, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_2 , 1981 р.н., а саме ображає нецензурною лайкою в присутності малолітньої дитини, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся, причини неявки суду невідомі.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 866465 від 29.04.2022 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
пояснення ОСОБА_1 від 29.04.2022 року, відповідно яких він пояснив, що 28.04.2022 року у них з дружиною виник конфлікт;
протокол заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 28.04.2022 року, відповідно якого ОСОБА_2 повідомила, що чоловік ОСОБА_1 протягом останнього місця здійснює домашнє насильство стосовно неї в стані алкогольного сп'яніння;
пояснення ОСОБА_2 від 28.04.2022 року,
пояснення ОСОБА_3 від 29.04.2022 року;
суд дійшов висновку про необхідність закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу вказаного правопорушення в діях ОСОБА_1 , з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст. 245, 256, 280 КпАП України, одним з завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. При розгляді справи необхідно з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи.
Стаття 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Аналіз наведених норм свідчить, що об'єктом правопорушень, передбачених частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року з наступними змінами та доповненнями домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Статтею 21 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Суб'єктивною стороною правопорушення є наявність вини у формі умислу.
Таким чином, для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до статті 173-2 частина 1 КУпАП встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії, що становлять об'єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, та чи є особа, виходячи із норми зазначеної статті, суб'єктом даного правопорушення.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
При цьому, Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов'язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.
Спостереження працівником поліції правопорушення може мати місце, однак воно має бути зафіксоване на матеріальному носії.
Проте при викладенні суті адміністративного правопорушення в протоколі працівниками поліції не дотримано вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, не міститься докладного та чіткого опису об'єктивної сторони правопорушення, не зазначено обставин, що вказували б на порушення ОСОБА_1 частини першої статті 173-2 КУпАП відповідно до вимог чинного законодавства, не встановлено, чи була завдана шкода фізичному чи психологічному здоров'ю гр. ОСОБА_2 .
Крім пояснень ОСОБА_2 та її вітчима інших доказів, які б підтвердили вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно ОСОБА_2 до матеріалів справи не надано.
Сам факт звернення ОСОБА_2 до органів поліції щодо вчинення домашнього насильства без належних та допустимих доказів, що підтверджують такі дії, не є достатнім підтвердженням вчинення такого насильства
Факт сварок і непорозумінь між колишнім подружжям на побутовому ґрунті свідчить про наявність конфлікту між ними та не підтверджує факту вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, в яких відсутні будь-які докази вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, вважаю за необхідне закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки відсутні докази, що на протязі останнього місяця, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_2 , 1981 р.н., а саме ображає нецензурною лайкою в присутності малолітньої дитини.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП , належними та допустимими доказами не доведена, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження по справі закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя C.В.Хрипун