Справа № 369/2781/22
Провадження № 2/369/3804/22
Іменем України
17.06.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді - Янченка А.В. за участю секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об'єднання «Софія Київська» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об'єднання «Софія Київська» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило: стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об'єднання «Софія Київська» (р/р НОМЕР_2 , АТ «Універсалбанк», ІНН 390186810136, ЄДРПОУ 39018680), заборгованість по сплаті комунальних платежів з червня 2017 року по грудень 2021 року суму в розмірі 17 669,59 грн., судовий збір та витрати на правову допомогу.
Свої вимоги мотивувало тим, що позивач є обслуговуючою компанією, яка надає послуг з постачання холодної води, водовідведення, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ЖК «Софія Київська».
Між ТОВ «Житлово-експлуатаційне об'єднання «Софія Київська» та ОСОБА_2 було укладено договір № 215031 від 30 травня 2017 року про надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій. Проте, відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за цим договором, не оплачуючи спожиті послуги.
Враховуючи зазначене у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 17 669,59 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 21.02.2022 року зазначена справа передана в провадження судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В.
Ухвалою суду від 22.02.2022 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи позивача було повідомлено належним чином. Через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява відповідно до якої представник позивача підтримує позовні вимоги, просить позов задовольнити, а розгляд справи проводити за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.
Згідно вимог ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, суд, вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 20.02.2017 року № 215-31, номер запису про право власності: 19229199 та є співвласником багатоквартирного будинку, який обслуговує ТОВ ЖЕО «Софія Київська».
Згідно договору № 215031 від 30.05.2021 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ ЖЕО «Софія Київська», останній зобов'язався надати послуги згідно договору за визначеним в договорі тарифом (п. 1 Договору).
В свою чергу, ОСОБА_1 зобов'язалася оплачувати дані послуги щомісяця в строк до 25 числа поточного місяця (п. 5 Договору).
Відповідно п. 11.1. Договору, Споживач зобов'язаний оплатити отримані послуги в установлений договором строк.
Пункт 8 Договору передбачає, що споживач несе відповідальність згідно з законодавством і цим договором за несвоєчасне внесення платежів за послуги шляхом сплати пені.
Судом установлено, що відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач повинен сплатити Товариству за період з червня 2017 року по грудень 2021 року суму в розмірі 17 669,59 грн При встановлені фактичних даних, дослідженні матеріалів справи та пояснень сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.
Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
За приписами ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України від 09 листопада 2017 року№ 2189-VIII«Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтями 67, 68 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що власник зобов'язаний своєчасно вносити оплату за житлово-комунальні послуги.
Згідно зі ст. 32 Закону № 2189-VIII плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно з п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року№ 45 «Про внесення змін до постанови Кабміну від 08 жовтня 1992 року № 572», власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
За приписами ст. 526 ЦК України установлено, що зобов'язання повинно виконувати належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положенням ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ ЖЕО «Софія Київська» надає споживачу послуги з централізованого опалення, водопостачання та утримання будинку безперебійно та належної якості. Претензій з боку споживача щодо неякісного надання послуг не надходило. Розрахунки за спожиті комунальні послуги проводилися відповідно до тарифів затверджених постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та розпорядженням КМДА.
Отже, з моменту набуття права власності на квартиру відповідач отримує від позивача комунальні послуги, зокрема послуги з централізованого опалення, водопостачання, та утримання будинку від наданих послуг не відмовляється, та фактично споживає їх.
Проте, незважаючи на вимоги законодавства, ОСОБА_1 не сплачує вартість наданих йому послуг, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по оплаті за отримані ним послуги у загальній сумі 17 669,59 грн
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по сплаті комунальних платежів за період з червня 2017 року по грудень 2021 року суму в розмірі 17 669,59 грн, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно до ч. 3 ст. 133, ст. 140, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, особа, як понесла витрати, пов'язані з витребуванням доказів та вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, має право вимагати відшкодування цих судових витрат за рахунок іншої сторони.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При зверненні до суду адвокатом Денисенко Є.В. не надано будь-яких доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в приведеному в позові розмірі.
За таких обставин, підстави для стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з правничою допомогою відсутні.
У силу положень ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2 481,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об'єднання «Софія Київська» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об'єднання «Софія Київська» (08160, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Горького, 5-в; р/р НОМЕР_2 , АТ «Універсалбанк», ІНН 390186810136, ЄДРПОУ 39018680), заборгованість по сплаті комунальних платежів за період з червня 2017 року по грудень 2021 року в розмірі 17 669 (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят дев'ять гривень) 59 коп. та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню) 00 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено: 28.06.2022 року.
Суддя А.В. Янченко