Справа № 369/5532/21
Провадження № 2-а/369/26/22
Іменем України
24.01.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
при секретарі Бікус С.Ю.,
розглянувши справу в порядку спрощеного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Київській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом Управління патрульної поліції у Київській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що постановою т.в.о. старшого інспектора з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Левченко О.І. його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. за ч. 1 ст. 140 КУпАП за те, що в Київській області м. Вишневе на перехресті вул. Л.Українки та вул. О. Вишні, будучи особою відповідальною в КП «УКГ» Вишневої міської ради за експлуатаційний стан, не вжив своєчасно заходів щодо нанесення дорожньої розмітки на пішохідному регульованому переході 1.14.2 та відсутня дорожня розмітка 1.1 та 1.12 та відсутній дорожній знак 4.2 при виїзді з провулку Лісний на вул. Л. Українки, чим порушив ДСТУ 2587-20 та ДСТУ 4100-14 від 2019 року. Він не погоджується з постановою та вважає, що вона складена з порушенням норм законодавства. Згідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 року № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається на місці вчинення адміністративного правопорушення. Тобто, оскаржувана постанова повинна була виноситися на місці вчинення адміністративного правопорушення. Однак, як вбачається з тексту самої постанови місцем її складання визначено вул. Київська, 2-Д тоді як з тексту оскаржуваної постанови вбачається, що місце вчинення адміністративного правопорушення, щодо якого виникли зауваження знаходиться на перехресті вул. Л.Українки та вул. О.Вишні та виїзду з провулку Лісний на вул. Л.Українки. Крім того, цією ж Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначено, що при складанні постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою-третьою статті 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі з відповідними замірами та схемою. Однак, станом на час складання оскаржуваної постанови жодного акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі з відповідними замірами та схемою складено не було. Незважаючи на відсутність акту обстеження інспектор Левченко О.І. в постанові зазначив, що даний акт доданий до такої постанови. Постанова була йому виписана 08.04.2021 року після чого інспектор відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції у Київській області ДПП Катунов Д. 12.04.2021 року виписав вимогу (припис) на директора «УКГ» ОСОБА_2 в порядку ст. 188-28 КУпАП стосовно порушення ДСТУ 4100-14 в м. Вишневе на перехресті вул. Л.Українки та вул. О.Вишні, а саме поновити дорожню розмітку 1.1, 1.6, 1.5, 1.12, тобто ті самі вимоги на підставі яких на мене вже наклали адміністративний штраф. У зв'язку з тим, що підрядна організація, яка наносить дорожню розмітку в м. Вишневе працює в іншому місці, КП «УКГ» при сприятливих погодних умовах планує розпочати роботи по нанесенню дорожньої розмітки на початку травня 2021 року. Зазначив, що відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення не в повній мірі з'ясував обставини у відповідності до ст. 280 КУпАП, зокрема чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, в підтвердження правомірності винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення, а тому необхідно скасувати постанову серії ДП 18 №276360 від 08.04.2021 року так як в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП. Тому позивач просив
визнати дії т.в.о. старшого інспектора з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Левченко Олександра Івановича незаконними та неправомірними;
скасувати постанову серії ДП 18 №276360 від 08.04.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 140 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1020,00грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити;
стягнути з відповідача на його користь судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.04.2021 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
15 червня 2021 року на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області від представника відповідача Управління патрульної поліції у Київській області Поліщук М.В. надійшов відзив на адміністративний позов. Відповідно до якого вказано, що твердження позивача не відповідають дійсності, вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а позовна заява не підлягає задоволенню. Відповідно до постанови, 08.04.2021 року о 15 год. 40 хв. на (в) в Київській області м. Вишневе на перехресті вул. Лесі Українки та вул. Остапа Вишні, ОСОБА_1 , будучи особою відповідальною за експлуатаційний стан, заступником директора КП УКГ Вишневої міської ради, не вжив своєчасно заходів щодо нанесення дорожньої розмітки на пішохідному регульованому переході 1.14.2 та відсутня дорожня розмітка 1.1 та 1.12 та відсутній дорожній знак 4.2 при виїзді з АДРЕСА_1 , чим порушив ДСТУ 2587-20, ДСТУ 4100-14 п. 1.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Внаслідок чого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 140 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 гривень. Зазначив, що на підтвердження порушення позивачем ПДР, відповідно до ст. 251 КУпАП та ст. 77 КАС України надає належним чином завірену копію акту обстеження ВШМ зі схемою та фотоматеріали із зафіксованим фактом вчинення адміністративного правопорушення. Щодо тверджень позивача, що постанова винесена не на місці вчинення правопорушення, а за адресою: АДРЕСА_2 , що є нібито підставою для скасування рішення інспектора, то ч. 7 ст. 276 КУпАП передбачено, що Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. А положеннями ч. 2 ст. 249 КУпАП встановлено, що з метою підвищення виховної і запобіжної ролі провадження в справах про адміністративні правопорушення такі справи можуть розглядатися безпосередньо в трудових колективах, за місцем навчання або проживання порушника. Інспектор патрульної поліції, який уповноважений виносити постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності, на місці вчинення адміністративного правопорушення, зокрема у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, має право здійснювати розгляд адміністративної справи безпосередньо в трудовому колективі та на місці де він несе службу в той час. Комунальне підприємство «Головне управління комунального господарства» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області розташоване за адресою: м. Вишневе, вул. Київська, 2-Д, де саме і було винесено оскаржувану постанову. В матеріалах справи міститься акт обстеження ВШМ, відомості щодо нього також містяться в постанові. При детальному вивченні змісту акту ВШМ позивач разом з інспектором здійснювали обстеження ділянки та закінчили вказані дії 08.04.2021 року о 15:40, та склали відповідний акт 08.04.2021 року о 15:50 год., підписи ОСОБА_1 щодо відповідності вказаного містяться в даному документі. Як зазначено в постанові, розгляд справи було розпочато 08.04.2021 року о 15:50, тобто безпосередньо після складання акту обстеження ВШМ та в подальшому прийнято рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КупАП. Зі змісту постанови також можна встановити, що акт обстеження ВШМ досліджувався та додавався до неї, також наявні підписи ОСОБА_1 , щодо роз'яснення йому прав, передбачених статтею 268 КУпАП та щодо строку оскарження, передбаченого статтею 289 КУпАП, також наявний підпис щодо отримання копії постанови особисто після її винесення. Таким чином, твердження позивача, викладені у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Тому просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно, об'єктивно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.07.2021 року т.в.о. старшого інспектора з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Левченко О.І. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП 18 № 276360.
Згідно даної постанови 08.04.2021 року о 15 год. 40 хв. на (в) в Київській області м. Вишневе на перехресті вул. Лесі Українки та вул. Остапа Вишні, ОСОБА_1 , будучи особою відповідальною за експлуатаційний стан, заступником директора КП УКГ Вишневої міської ради, не вжив своєчасно заходів щодо нанесення дорожньої розмітки на пішохідному регульованому переході 1.14.2 та відсутня дорожня розмітка 1.1 та 1.12 та відсутній дорожній знак 4.2 при виїзді з провулку Лісний на вул. Лесі Українки, чим порушив ДСТУ 2587-20, ДСТУ 4100-14 п. 1.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Внаслідок чого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 гривень.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.
Згідно з п. 1.5 Правил дорожнього руху України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Пунктом 10.6.2 ДСТУ 4100:2014 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» встановлено, зокрема, що знак 4.2. «Рух праворуч» потрібно застосовувати, щоб дозволити рух на найближчому перехрещенні проїзних частин у напрямках, зазначених стрілками на знаку.
Пунктом 7.2.15.2 ДСТУ 2587:2010 «Безпека дорожнього руху. Розмітка дорожня.Загальні технічні вимоги. Мнтоди контролюванняю Правила застосування» передбачено, що розмітку 1.14.2 застосовують для позначення пішохідних переходів, де рух регулюється світлофором згідно з ДСТУ 4092 (рисунки Б.10, Б.11).
Згідно розділу 34 ПДР України дорожня розмітка 1.1.(вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18 ; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15.
Згідно розділу 34 ПДР України дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) - позначає місце, де водій повинен зупинитися за наявності знака 2.2 або за сигналу світлофора чи регулювальника, що забороняє рух.
Розмітка за номером 1.12 (стоп-лінія) застосовується перед перехрестям за наявності дорожнього знака за номером 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» згідно з дСТУ 4100, в місцях, де рух регулюється світлофором згідно з ДСТУ 4092, та перед залізничними переїздами.
Стоп лінія повинна бути нанесена на місці зупинки ДТЗ (пункт 7.2.12 ДСТУ 2587-2010).
Згідно з ч. 1 ст. 140 КУпАП порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Як передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Як зазначено вище постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена поліцейським патрульної поліції, який відповідно до вимог ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення має право розглядати справи про адміністративні порушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ч. 1 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно положень ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Як передбачено ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», основними повноваженнями патрульної поліції є, зокрема, виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманням Правил дорожньою руху його учасниками.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою /рішення від 18 вересня 2015 року у справі «Ушаков та Ушакова проти України» п. 78, заява № 10705/12; рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», п. 161, Series А заява №25/.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивачем зазначено, що оскаржувана постанова повинна була виноситися на місці вчинення адміністративного правопорушення, а саме на перехресті вул. Л.Українки та вул. О.Вишні та виїзду з провулку Лісний на вул. Л.Українки, а не по вул. Київська, 2-Д як зазначено в постанові. Крім того, посилався на те, що при складанні постанови у справі про адміністративне правопорушення необхідно було долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі з відповідними замірами та схемою. Однак, станом на час складання оскаржуваної постанови жодного акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі з відповідними замірами та схемою складено не було, хоча інспектор Левченко О.І. в постанові зазначив, що даний акт доданий до такої постанови.
Відповідно до ст. 276 КУпАП Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
А положеннями ч. 2 ст. 249 КУпАП встановлено, що з метою підвищення виховної і запобіжної ролі провадження в справах про адміністративні правопорушення такі справи можуть розглядатися безпосередньо в трудових колективах, за місцем навчання або проживання порушника.
Судом встановлено, що оскаржувану постанову було винесено за адресою: м. Вишневе, вул. Київська, 2-Д, де розташоване Комунальне підприємство «Головне управління комунального господарства» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, що спростовує посилання позивача щодо винесення постанови на місці вчинення адміністративного правопорушення, оскільки інспектор патрульної поліції, який уповноважений виносити постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності, на місці вчинення адміністративного правопорушення, зокрема у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, має право здійснювати розгляд адміністративної справи безпосередньо в трудовому колективі та на місці де він несе службу в той час.
Крім того, представником відповідача надано до суду відзив разом доданими до нього належними та допустимими доказами, а саме: належним чином завірену копію акту обстеження ВШМ зі схемою та фотоматеріали із зафіксованим фактом вчинення адміністративного правопорушення.
При детальному вивченні змісту акту ВШМ позивач разом з інспектором здійснювали обстеження ділянки та закінчили вказані дії 08.04.2021 року о 15:40, та склали відповідний акт 08.04.2021 року о 15:50 год., підписи ОСОБА_1 щодо відповідності вказаного містяться в даному документі. Як зазначено в постанові, розгляд справи було розпочато 08.04.2021 року о 15:50, тобто безпосередньо після складання акту обстеження ВШМ та в подальшому прийнято рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КупАП. Зі змісту постанови встановлено, що акт обстеження ВШМ досліджувався та додавався до неї, також наявні підписи ОСОБА_1 , щодо роз'яснення йому прав, передбачених статтею 268 КУпАП та щодо строку оскарження, передбаченого статтею 289 КУпАП, також наявний підпис щодо отримання копії постанови особисто після її винесення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам закону, розмір штрафу відповідає вимогам санкції ч. 1 ст.140 КУпАП. Відповідач при винесенні постанови діяв на підставі закону та в межах наданих йому повноважень.
Між тим, позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт протиправності оскаржуваної постанови.
Наведене дає підстави для висновку, що відповідач встановивши в діях позивача порушення Правил дорожнього руху, в межах наданих йому повноважень, правомірно склав оскаржувану постанову та застосував до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу за порушення Правил дорожнього руху, а відтак правові підстави для визнання незаконною та скасування постанови відсутні.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.7, ч. 1 ст. 140, 251, 268, 283-284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 205, 241-246, 250, 257, 258, 262, 263, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Київській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через місцевий суд, який ухвалив рішення.
Суддя І.О. Фінагеєва