Справа № 369/6855/21
Провадження № 2/369/1347/22
Іменем України
24.01.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
при секретарі Вець О.І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Святопетрівське» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості житлово-комунальні послуги, -
Позивач Комунальне підприємство «Святопетрівське» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області звернулося до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості житлово-комунальні послуги.
Свої вимоги мотивувало тим, що згідно ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.09.2020 року по справі №369/5325/20 (провадження № 2-с/369/25/20) було скасовано судовий наказ № 369/5325/20 за заявою КП «Святопетрівське» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги. Тому, КП «Святопетрівське» звернулося з позовною заявою до суду. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майна ОСОБА_1 є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 . На підставі Договору від 01.09.2009 року про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, укладеного між КП «Петрівське» (перейменовано в КП «Святопетрівське» ) та гр. ОСОБА_1 боржник користується житлово-комунальними послугами, що включають в себе: витрати на утримання будинку та прибудинкової території, вивезення твердих побутових відходів. Відповідно до Статуту підприємства, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та на підставі рішення Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 2021 від 13.09.2019 року «Про визнання КП «Святопетрівське» управителем багатоквартирними будинками» між КП «Святопетрівське» та співвласниками будинку по АДРЕСА_2 був укладений Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.10.2019 року. Відповідно до даного Договору, Управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (послуга з управління), що розташований за адресою АДРЕСА_2 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору. Згідно п. 11 даного договору плата за послугу з управління нараховується щомісячно управителем та вноситься кожним співвласником не менше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Відповідно до виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 (розрахунку заборгованості), гр. ОСОБА_1 не в повному обсязі здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги (утримання будинку та прибудинкової території, управління будинком), в зв'язку з чим станом на 01.04.2020 року утворилась заборгованість за дані послуги в розмірі 11200,33 грн. Звернення та попередження КП «Святопетрівське» щодо погашення заборгованості не мають позитивного результату. Тому позивач просив стягнути на користь КП «Святопетрівське» з ОСОБА_1 суму заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 11200,35 грн. та судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.05.2021 року по справі відкрито провадження.
01.07.2021 року через канцелярію на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого вважає позов КП «Святопетрівське» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області щодо стягнення заборгованості у розмірі 11200 грн. 35 коп. необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню. Так, згідно Виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 від 01.04.2020 року наданої позивачем заборгованість в сумі 7106,10 грн. виникла 21.05.2018 року тобто понад 3 роки з моменту звернення до суду. Отже у вимогах, які виникли у позивача до 21 травня 2018 року, згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України має бути відмовлено зі спливом строку позовної давності. Тому просить суд застосувати позовну давність до вимог позивача. Відповідно до інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно наданого позивачем загальна площа квартири за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 становить 45,9 кв.м. Згідно Рішення LIV сесії VІІ скликання Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 13.09.2019 року № 2022 Погоджено тарифи КП «Святопетрівське» з управління багатоквартирними будинками за адресою АДРЕСА_2 , в розмірі 3,95 грн. з ліфтами 5,59 грн. за 1 кв.м. Такий самий тариф передбачено п. 10 Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.10.2019 року (на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог) - на послуги управління становить 3,95 гривень з ліфтами 5,59 гривень (в тому числі ПДВ) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку. Оскільки квартира АДРЕСА_3 знаходиться на 1 поверсі вартість послуги з управління багатоквартирним будинком для власника квартири мала б становити: 3,95 грн. * 45,9 кв.м. = 181,30 грн., починаючи з 01 жовтня 2019 року. Згідно рішення ХХVІІ сесії 11 засідання Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 13.09.2017 року Погоджено тариф на утримання будинків та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 , в розмірі 3 грн. 65 коп., та 4 грн. 76 коп. з урахуванням ліфтів, за 1 кв.м. Оскільки квартира АДРЕСА_3 знаходиться на 1 поверсі вартість послуги з управління багатоквартирним будинком для власника квартири мала б становити: 3,65 грн. * 45,9 кв.м. = 167,53 грн., починаючи з 01 жовтня 2017 року до жовтня 2019 року. У Виписці з особового рахунку № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 від 01.04.2020 року з жовтня 2017 року по жовтень 2019 року зазначається нарахування в розмірі 169,07 грн. за один місяць без будь-яких пояснень; з жовтня 2019 року по квітень 2020 року зазначається нарахування в розмірі 203,34 грн. за один місяць без будь-яких пояснень. Зазначає, що вимоги КП «Святопетрівське» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області необґрунтовані та не відповідають тарифам, які були встановлені Святопетрівською сільською радою. Виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 від 01.04.2020 року жодним чином не доводять твердження позивача про надання послуг та наявність заборгованості. Просила застосувати позовну давність до вимог позивача які виникли до 21 травня 2018 року, та відмовити у стягненні заборгованості в сумі 7106,10 грн, яка виникла до 21.05.2018 року у зв'язку зі спливом строку позовної давності; в іншій частині позовних вимог відмовити у зв'язку з необґрунтованістю та відсутністю доказів наявності та розміру заборгованості.
01.07.2021 року через канцелярію на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області від представника позивача КП «Святопетрівське» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області надійшла відповідь на відзив та уточнення позовних вимог, згідно якого відповідач зазначає, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 21.05.2021 року, що підтверджується відміткою суду, тому вимоги, які виникли у позивача до 21 травня 2018 року , згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України має бути відмовлено зі спливом строку позовної давності. Тому, КП «Святопетрівське» враховуючи зауваження та міркування ОСОБА_1 надає новий розрахунок заборгованості за житлові послуги (Виписку з особового рахунку № НОМЕР_1 ) та уточнює свої позовні вимоги. Позивач здійснив перерахунок заборгованості за житлові послуги гр. ОСОБА_1 за період з 01.05.2018 року по 01.05.2021 року. Тому сума заборгованості, яку позивач просить стягнути на свою користь становить 6293,07 грн. При визначені розміру заборгованості за житлові послуги позивач здійснював розрахунок, виходячи з загальної площі квартири за адресою АДРЕСА_1 - 46,32 кв.м. Даний розмір загальної площі позивачем застосовувався на підставі даних, отриманих по-квартирно по буд. АДРЕСА_2 від забудовника даного житлового будинку, де зазначена проектна площа по квартирі АДРЕСА_3 в розмірі 43,32 кв.м. Крім того, позивач щомісяця надсилає квитанції на оплату житлово-комунальних послуг своїм споживачам, зокрема і гр. ОСОБА_1 , в яких вказується загальна площа квартири, тариф на оплату та загальна сума заборгованості. В зв'язку з цим, відповідач могла будь-якого моменту звернутись до КП «Святопетрівське» та зазначити про невірно вказану площу квартири. Тому, враховуючи інформацію з Реєстру речових прав на нерухоме майно щодо загальної площі квартири за адресою АДРЕСА_1 , позивач зробив перерахунок в червні 2021 року за період з 01.05.2018 року по 01.05.2021 року на загальну суму 57,36 грн. про що відображено у Виписці з особового рахунку № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 . Зазначають, що зауваження відповідача про те, що починаючи з 01 жовтня 2019 року по 01 квітня 2020 року позивачем мав бути застосований тариф з управління багаквартирним будинком для власника квартири АДРЕСА_3 в розмірі 3,95 грн., в зв'язку з чим місячне нарахування повинно було б становити 181,30 грн. є об'єктивним. Так, дійсно по двом під'їздах перших поверхів будинку АДРЕСА_2 був помилково застосований тариф першого поверху буд. АДРЕСА_2 . Але, позивач самостійно на підставі службової записки бухгалтера від 01.08.2020 року зробив перерахунок по нарахуванню за послугу з управління будинком та прибудинкової території в розмірі 203,80 грн., про що відображено у Виписці з особового рахунку № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 станом на 01.05.2021 року, а також було відображено у квитанції за серпень 2020 року, яку було надіслано відповідачу. Таким чином, відповідач була проінформована про даний перерахунок, так як у квитанції на цю суму була зменшена загальна заборгованість на послугу з управління будинком та прибудинковою територією. Твердження гр. ОСОБА_1 , проте що вона не сплачувала за послуги, які їй не надавались, не була ознайомлена із зазначеним договором та не отримувала жодних відомостей про послуги позивача до моменту отримання позовної заяви про стягнення заборгованості є завідомо неправдивими та не відповідають дійсності. Так як на підставі чинного законодавства України Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком по АДРЕСА_2 , після багаторазових запрошень через оголошення в під'їздах будинку прийти і отримати всім споживачам, був надісланий рекомендованим листом гр. ОСОБА_1 . Тому, у відповідача була можливість ознайомитися з даним Договором. У відповідності до ст. ст. 9, 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Також, в матеріалах справи знаходиться копія Договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території від 01.09.2009 року, укладеного між позивачем та відповідачем, який передбачає щорічну пролонгацію. КП «Святопетрівське» неодноразово направляло відповідачу попередження про заборгованість, а також у квітні 2020 року була подана до суду заява про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, яку Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалою від 14.09.2020 року скасував, що свідчить про те, що відповідач знав «відомості про послуги позивача» ще до подання позовної заяви про стягнення заборгованості. Відповідач щомісячно, через отримані квитанції, була проінформована про надані послуги, їх вартість та заборгованість по ним. Отримуючи послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в багатоквартирному будинку, споживач автоматично отримує послуги з управління багатоквартирним будинком. Тому просив стягнути на користь КП «Святопетрівське» з ОСОБА_1 суму заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 6293,07 грн. та судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
У відкритому судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.
У відкритому судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову повністю.
У судове засідання 21 вересня 2021 року сторони не з'явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майна № 206752870 від 14.04.2020 року.
Утримання та обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_2 , здійснюється Комунальним підприємством «Святопетрівське» Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
На підставі договору від 01.09.2009 р. про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, укладеного між КП «Петрівське» (перейменоване в КП «Святопетрівське») та гр. ОСОБА_1 , відповідач користується житлово-комунальними послугами, що включають в себе: витрати на утримання будинку та прибудинкової території та вивезення побутових відходів.
Відповідно до статуту підприємства, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та на підставі рішення Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 2021 від 13.09.2019 року «Про визнання КП «Святопетрівське» управителем багатоквартирними будинками» між КП «Святопетрівське» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , був укладений договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.10.2019 року.
Відповідно до даного договору, управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон).
Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник (частина друга статті 19 Закону). Власником Закон визначає фізичну або юридичну особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку (абзац сьомий частини першої статті 1 Закону). А споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону).
Відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (частина перша статті 19 Закону).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).
Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (частина перша статті 29 Закону).
Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону).
Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Частинами першою та другою ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово комунальних послуг належать, зокрема: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо боржник не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, за правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 , як власник квартири, відповідно до вимог закону була зобов'язана своєчасно і в повному розмірі вносити плату за надані житлово-комунальні послуги.
Судом також встановлено, що утримання та обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_2 здійснювалось позивачем Комунальним підприємством «Святопетрівське» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області.
Як свідчать матеріали справи, для виконання вказаних завдань позивачем, 01.09.2009 року укладено договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території та 01.10.2019 року укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до п. 1 договору, управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
Згідно з п. 11 даного договору плата за послугу з управління нараховується щомісячно управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Звертаючись до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, позивач посилається на те, що відповідач зазначених вимог закону, які покладають на неї обов'язок своєчасно і в повному розмірі вносити плату за надані житлово-комунальні послуги, не дотримувалась, не виконувала обов'язки, щодо оплати коштів за комунальні послуги, в результаті чого, у утворилася заборгованість за житлово-комунальні послуги перед позивачем, розмір якої, за період з 01.05.2018 року по 01.05.2021 року складає 6293,07 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку № НОМЕР_1 від 01.05.2021 року.
22.09.2021 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшла письмова заява, в якій він зазначає, що в судовому засіданні 29 липня 2021 року були заслухані пояснення сторін. Ухвал про витребування будь-яких доказів судом не приймалося. Проте, 26.08.2021 року позивачем було подане клопотання від 25.08.2021 року № 214 про долучення до матеріалів справи доказів. Вважає, що таке клопотання не підлягає задоволенню, а долучення до матеріалів справи нових доказів порушує вимоги цивільно-процесуального законодавства. Просив у задоволенні клопотання позивача від 25.08.2021 року № 214 про долучення до матеріалів справи доказів відмовити та подані докази до розгляду судом не приймати.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Суд приймає до уваги докази, додані до клопотання позивача від 26.08.2021 року, оскільки вони були надані на заперечення відповідача, подані в судовому засіданні.
Судом встановлено, що позивачем враховано доводи відповідача стосовно невідповідності тарифів, які були встановлені Святопетрівською сільською радою та подано до суду новий розрахунок заборгованості та Виписку з особового рахунку № НОМЕР_1 від 01.05.2021 року, з яких вбачається, що після здійснення перерахунку, основний борг відповідача перед позивачем станом на 01.05.2021 становить - 6293,07 грн.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що нарахування заборгованості не відповідає дійсності чи було здійснено позивачем за тарифами, які були не чинними на момент їх нарахування.
Суд також звертає увагу на ту обставину, що доказів того, що відповідачка зверталася до позивача з вимогою про здійснення перерахунку, як і доказів сплати послуг за спожиті послуги, не надано.
Судом відхиляються та спростовуються доводи відповідача, стосовно того, що вона не сплачувала за послуги, які їй не надавались, не була ознайомлена із зазначеним договором та не отримувала жодних відомостей про послуги відповідача до моменту отримання позовної заяви про стягнення заборгованості.
Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком по АДРЕСА_2 було надіслано рекомендованим листом відповідачу ОСОБА_1 , що підтверджується копією квитанції № 00003678300043 та супровідного листа від 01.04.2020 року.
26.01.2017 року за вихідним №14 та 09.12.2019 року за вихідним №286 КП «Святопетрівське» направляло відповідачу попередження про заборгованість.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що КП «Святопетрівське» в квітні 2020 року зверталося із заявою про видачу судового наказу до Києво-Святошинського районного суду Київської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги. За результатами розгляду було судом було винесено судовий наказ справа №369/5325/20 (провадження № 2-н/369/303/20).
14.09.2020 року за заявою ОСОБА_1 про скасування наказу, Києво-Святошинським районним судом Київської області винесено Ухвалу про скасування судового наказу №369/5325/20 (провадження № 2-н/369/303/20).
За таких обставин, суд вважає, що відповідачкою не надано доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову та на спростування спірної заборгованості.
Тобто, при зверненні з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території та житлово-комунальних послуг, на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.
Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.
Подаючи відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив, відповідач не надала доказів того, що нею у повному обсязі виконано зобов'язання та сплачено кошти за надані їй послуги.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виходячи з того, що відповідач нерегулярно вносила плату за надані житлово-комунальні послуги, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті нею житлово-комунальні послуги.
Крім того, відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
З цього випливає, що правовідносини, які склалися між сторонами з приводу надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, передбачене ч. 1 ст. 509 ЦК України, вимагати сплати грошей за надані послуги.
01.07.2021 року. відповідачем ОСОБА_1 у поданому відзиві заявлено клопотання про застосування строків позовної давності, із посиланням на те, що заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг в сумі 7106,10 грн. виникла до 21.05.2018 року, а позов поданий у 21.05.2021, за таких підстав відповідач просить застосувати до позовних вимог в частині стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинку та вивіз сміття, як заявлених поза межами строку позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частинами 3 та 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
Вказана позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 80), від 5 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 61), № 522/2201/15-ц (пункт 62) та № 522/2110/15-ц (пункт 61), від 7 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 51)).
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частинами 1 та 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Оскільки відповідачем разом з відповіддю на відзив позивача подано до суду і заяву про уточнення позовних вимог, із застосуванням строку позовної давності, тобто зі зменшенням позовних вимог, відповідно до чого зроблено перерахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 , який додано до матеріалів справи, то підстави для застосування строку позовної давності судом відпали.
Таким чином, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, а тому з відповідачки ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Святопетрівське» підлягає стягненню заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 6293,07 грн., яка заявлена позивачем до стягнення.
З урахуванням задоволення позовних вимог, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2270,00 гривні.
Керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.15, 16, 322, 509, 525, 526, 610, 611, 625-629 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Комунального підприємства «Святопетрівське» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Святопетрівське» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 6293 (шість тисяч двісті дев'яносто три) грн. 07 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Святопетрівське» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень) грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про позивача: Комунальне підприємство «Святопетрівське» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ: 30886427, адреса місцезнаходження: 08141, Київська область, Бучанський район, с. Святопетрівське, вул. Володимирська, буд. 2-Г, розрахунковий рахунок: НОМЕР_2 в АТ КБ “Приватбанк».
Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .
Суддя Фінагеєва І. О.