Рішення від 24.01.2022 по справі 369/5571/21

Справа № 369/5571/21

Провадження № 2/369/1228/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24.01.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Бікус С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» про зняття арешту з транспортного засобу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 завернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» про зняття арешту з транспортного засобу, мотивуючи його тим, що 27.11.2015 року між ним та ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» було укладено договір фінансового лізингу № 003188, відповідно до умов якого ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» взяла на себе зобов'язання придбати предмет лізингу - автомобіль марки Lada Priora 2170 та передати предмет лізингу у користування на строк та на умовах, передбачених цим договором. Пунктом 3.4 Договору передбачено, що залежно від наявності у продавця предмета лізингу, вказаного лізингоодержувачем в даному Договорі, сам предмет Лізингу повинен бути змінений на інший предмет лізингу в обов'язковому порядку. Відповідно до повідомлення надісланого відповідачем позивачу за вихідним № 1727 від 14.12.2015 року зазначено: «Під час виконання своїх зобов'язань у частині замовлення предмета лізингу ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» було виявлено відсутність у продавця вказаного Вами у Договорі предмета лізингу. Враховуючи вищевикладене, просимо Вас виконати свої зобов'язання згідно умов Договору та змінити предмет лізингу, направивши відповідну заяву на адресу лізингодавця, для подальшого складання Додаткової угоди до даного договору». 24.02.2016 року між позивачем та відповідачем було укладено Акт приймання-передачі предмета лізингу на підставі договору фінансового лізингу № 003188 від 27.11.2015 року відповідно до якого лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв предмет лізингу згідно специфікації з наступними характеристиками: LADA 219060 № кузова/шасі НОМЕР_1 , а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 11.02.2016 року, реєстраційний номер НОМЕР_3 , комплект ключів, сервісна книжка. Таким чином, предметом лізингу став автомобіль вказаний у вищезазначеному Акті приймання - передачі. На виконання умов Договору позивач оплатив вартість предмета лізингу та інші платежі по Договору, що підтверджується відповідними квитанціями та чеками. Відповідно до п. 11.1 Договору в разі належного виконання протягом усього строку дії Договору зобов'язань щодо сплати всіх лізингових платежів, та інших зобов'язань, визначених Договором, Лізингоодержувач має право набути у власність предмет лізингу. Відповідно до п. 11.3 Договору набуття у власність (викуп) предмета лізингу відбувається не раніше сплати лізингоодержувачем всіх платежів, передбачених п. 11.1 та 11.2 даного Договору, в повному обсязі та витрат, які зазнав чи міг зазнати лізингодавець у зв'язку з переходом права власності щодо предмета лізингу. Пунктом 11.6 Договору передбачено, що перехід права власності на предмет лізингу здійснюється на підставі та на умовах укладеного між лізингодавцем та лізингоодержувачем Договору купівлі-продажу предмета лізингу. 04.04.2017 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до Договору фінансового лізингу № 003188 від 27.11.2015 року, відповідно до п. 1 якої лізингоодержувач придбає переданий йому у користування по Основному договору предмет лізингу шляхом укладення Договору купівлі-продажу і підписання Акту про передачу майна у власність. На виконання п. 11.6 Договору, 04.04.2017 року між сторонами було укладено Договір купівлі - продажу №003188/01, відповідно до якого лізингоодержувач має право придбати у власність (викупити) предмет лізингу по його викупній (залишковій) вартості за окремо укладеним договором купівлі - продажу. 04.04.2017 року сторонами був підписаний акт приймання - передачі №003188/01 транспортного засобу, відповідно до якого відповідач передає, а позивач приймає у власність по кількості та якості, в повній комплектності транспортний засіб LADA 219060, № кузова/шасі НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_4 , а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 11.02.2016 року, номерний знак НОМЕР_3 , комплект ключів. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 28.02.20202 року по справі № 757/64126/18-ц було задоволено позов ОСОБА_1 та визнано за останнім право власності на автомобіль LADA 219060, № кузова/шасі НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_3 . З метою оформлення державної реєстрації права власності автомобіля автомобіль LADA 219060 за позивачем, останній звернувся до Регіонального сервісного центру в м. Києві МВС України із відповідним повідомленням про державну реєстрацію права власності на вказаний автомобіль. На відповідне звернення позивача працівниками Регіонального сервісного центру в м. Києві МВС України було повідомлено, що реєстрацію провести неможливо, оскільки на даний автомобіль накладено арешт. Просив зобов'язати ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» зняти арешт із легкового автомобіля LADA 219060 № кузова/шасі НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_3 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.04.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.07.2021 року закрито підготовче провадження у справі.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує та просить суд його задовольнити.

У судове засідання представник відповідача ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За відсутності заперечень позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до рішення Печерського районного суду міста Києва від 28.02.2020 року справа № 757/64126/18-ц позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» про визнання права власності на транспортний засіб задоволено та визнано за ОСОБА_1 право власності на легковий автомобіль LADA 219060 № кузова/шасі НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_3 .

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що при звернені до Регіонального сервісного центру в м. Києві МВС України для здійснення державної реєстрації права власності на легковий автомобіль LADA 219060 № кузова/шасі НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_3 , йому було відмовлено у зв'язку з тим на вказаний транспортний засіб накладено арешт.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до вищевказаних ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Згідно положень ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має право передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинене нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 15, 16, 386, 391 ЦК України гарантовано власникові майна можливість вимагати усунення порушень його права незалежно від того, чи вони вже фактично відбулися, чи є підстави передбачати можливість такого порушення його права в майбутньому.

Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено, що в матеріалах справи взагалі відсутній доказ про накладення арешту на транспортний засіб, а саме: легковий автомобіль LADA 219060 № кузова/шасі НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_3 , що належав ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» на праві власності, на підставі якого накладено арешт на транспортний засіб.

Крім того, позивач клопотання про витребування доказів, в порядку ч. 4 ст. 83 ЦПК України до суду не подавав, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. ст. 316, 321, 386, 391 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, , 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» про зняття арешту з транспортного засобу відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон», код ЄДРПОУ: 38865527, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, будинок 18/7.

Суддя І.О. Фінагеєва

Попередній документ
104965778
Наступний документ
104965780
Інформація про рішення:
№ рішення: 104965779
№ справи: 369/5571/21
Дата рішення: 24.01.2022
Дата публікації: 30.06.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (22.07.2021)
Дата надходження: 26.04.2021
Предмет позову: зняття арешту з транспортного засобу
Розклад засідань:
22.06.2021 10:00 Києво-Святошинський районний суд Київської області
20.07.2021 14:30 Києво-Святошинський районний суд Київської області
07.09.2021 12:15 Києво-Святошинський районний суд Київської області