Справа № 369/5158/22
Провадження №1-кс/369/870/22
27.06.2022 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022111050002012 від 22.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 246 КК України, -
Слідчим відділом Бучанського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12022111050002012 від 22.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до розділу №8 пункту 5 прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державним лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є матеріали лісовпорядкування.
Відповідно ст. 13 Конституції України природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Кожний громадянин має право користуватися природніми об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України, п.3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, що затверджений постановою Міністрів України №761 від 23.05.2007 спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом-лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
В порушення вказаних вимог закону ОСОБА_5 , 21.06.2022 близько 15 години 30 хвилин, діючи всупереч ст.ст. 4,69 Лісового кодексу України, п.п. 2,3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою КМУ №761 від 23 березня 2007 року Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів, без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів-лісорубного або лісового квитка, маючи на меті здійснити незаконну порубку дерев, прибув до лісу розташованого в адміністративних межах с. Дмитрівка Бучанського району Київської області, де умисно, з метою поліпшення свого майнового становища, використовуючи заздалегідь заготовлений інструмент-ланцюгову бензинову пилку без наявного маркування, шляхом спилювання до повного відокремлення від кореня здійснив незаконну рубку 1 дерева типу береза та 11 дерев типу сосна.
В ході огляду місця події 21.06.2022 в період часу з 16 год. 57 хв. по 17 год. 10 хв. в лісі, розташованому в адміністративних межах с. Дмитрівка Бучанського району Київської області, було виявлено та вилучено 1 стовбур дерева типу береза та 11 стовбурів дерева типу сосна. В подальшому. Вище вказані стовбури дерев в кількості 12 шт. були вилучені та визнані речовим доказом у кримінальному проваджені.
В ході надання пояснення ОСОБА_5 повідомив, що порубав вищевказану деревину з корисливих мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно провести дослідження для визначення розміру завданої майнової шкоди.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У даному випадку вказане майно є об'єктом кримінально протиправних дій, а тому у відповідності до ст. 98 КПК України є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та може бути використане для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, слідчий просив суд накласти арешт на 1 стовбур дерева типу береза та 11 стовбурів дерева типу сосна, які були вилучені в ході проведення огляду місця події від 21.06.2022 в період часу з 16 год. 57 хв. по 17 год. 10 хв. в лісі розташованому в адміністративних межах с. Дмитрівка Бучанського району Київської області, та є речовим доказом у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просила суд задовольнити його у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1. ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Прокурором у судовому засіданні не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а саме запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022111050002012 від 22.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 246 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1