Справа № 367/9334/21
Провадження №1-кс/367/473/2022
Іменем України
22 червня 2022 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 та прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12019110200002079 від 30.04.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України,-
До слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області надійшло вищевказане клопотання.
В обґрунтування свого клопотання слідчий вказує, що 30.04.2019 року слідчим СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП України в Київській області внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019110200002079 від 30.04.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України та розпочато досудове розслідування. Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.04.2018 року в період часу з 18 годин 00 хвилин по 19 годин 00 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на вчинення розпусних дій щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи, що здійснює розпусні дії щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, і бажаючи їх вчинення, тобто посягаючи на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітньої особи, роздягнув потерпілу проти її волі, та оголивши свої статеві органи схилив потерпілу ОСОБА_6 торкатися їх із метою задоволення своєї статевої пристрасті. 30.04.2019 року слідчим СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП України в Київській області відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200002079 з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 156 КК України та розпочато досудове розслідування. Крім того, 01.05.2019 року у відповідності до вимог п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 276, ч. 3 ст. 278 КПК України, слідчим за погодженням з прокурором, ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення. Підставами підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України, є зібрані докази у кримінальному провадженні, а саме: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 , протокол допиту законного представника потерпілого ОСОБА_7 , протокол допиту свідка ОСОБА_8 , протокол допиту свідка ОСОБА_9 , протокол допиту свідка ОСОБА_10 , протокол допиту свідка ОСОБА_11 , протокол допиту свідка ОСОБА_12 , протокол допиту свідка ОСОБА_13 , протокол допиту свідка ОСОБА_14 та інші докази в своїй сукупності. 02.05.2019 року до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Республіки Білорусь, громадянина Білорусії, білоруса, освіта середня-спеціальна, тимчасово не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів раніше не судимого, було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком від 02.05.2019 року до 28.06.2019 року, за адресою: АДРЕСА_2 , умови якого в подальшому ОСОБА_5 , порушив та з 20.06.2019 року почав переховуватись від органу досудового розслідування, покинувши своє місце проживання та поїхавши в невідомому напрямку. 20.06.2019 року винесено слідчим СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області винесено постанову про зупинення досудового розслідування та винесена постанова про оголошення у розшук підозрюваного ОСОБА_5 1982 року народження. 20.04.2021 року прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області винесена постанова про визначення територіальної підслідності по матеріалам кримінального провадження № 12019110200002079 від 30.04.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України, за слідчим відділом відділу поліції №2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Республіки Білорусь, громадянин Білорусії, білорус, освіта середня-спеціальна, тимчасово не працюючий, одружений, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів раніше не судимий. Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України. У ході досудового розслідування задля об'єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може: - переховуватися від органу досудового розслідування та суду; - незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні. Аналізуючи ризик переховування від органу досудового розслідування в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови). Зокрема, ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній не має постійного місця проживання, не має міцних соціальних зв'язків, уродженець іншої країни, відтак, усвідомлюючи невідворотність реального покарання, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності за злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). При цьому слід взяти до уваги факт порушення ОСОБА_5 умов застосованого до нього раніше запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та переховування на даний час від органу досудового розслідування. Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності. Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_5 може впливати на потерпілих, свідків, інших осіб у кримінальному провадженні. Необхідно зазначити, що даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання потерпілого, може незаконно впливати на нього, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань. Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, встановити всіх осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, що наразі неможливо виконати зважаючи на факт зупинення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, а тому існує реальний ризик того, що ОСОБА_5 перебуваючи на свободі, може здійснювати вплив на останніх із метою надання неправдивих показань. Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків. Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень. Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії. Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Також слід зазначити, що по даним матеріалам кримінального провадження допитана в якості свідка дружина підозрюваного ОСОБА_5 . ОСОБА_15 повідомила, що з 29 травня 2019 року зі своїм чоловіком не спілкується, оскільки він поїхав разом зі своїми батьками до Білорусії та на даний час не повертався. Окрім того, згідно інформації Головного центру обробки спеціальної інформації ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 27.05.2019 перетнув державний кордон України у напрямку виїзду до Республіки Білорусь в пункті пропуску Доманове, та назад до України не повертався. Згідно положень ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила задовольнити клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, 30.04.2019 року слідчим СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП України в Київській області внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019110200002079 від 30.04.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України та розпочато досудове розслідування. Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.04.2018 року в період часу з 18 годин 00 хвилин по 19 годин 00 хвилин, ОСОБА_16 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на вчинення розпусних дій щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи, що здійснює розпусні дії щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, і бажаючи їх вчинення, тобто посягаючи на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітньої особи, роздягнув потерпілу проти її волі, та оголивши свої статеві органи схилив потерпілу ОСОБА_6 торкатися їх із метою задоволення своєї статевої пристрасті. Крім того, 01.05.2019 року у відповідності до вимог п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 276, ч. 3 ст. 278 КПК України, слідчим за погодженням з прокурором, ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення. Підставами підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України, є зібрані докази у кримінальному провадженні, а саме: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 , протокол допиту законного представника потерпілого ОСОБА_7 , протокол допиту свідка ОСОБА_8 , протокол допиту свідка ОСОБА_9 , протокол допиту свідка ОСОБА_10 , протокол допиту свідка ОСОБА_11 , протокол допиту свідка ОСОБА_12 , протокол допиту свідка ОСОБА_13 , протокол допиту свідка ОСОБА_14 та інші докази в своїй сукупності.
Згідно ч. 4 ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування, або одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
На підставі ст. 190 КПК України ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу повинна містити, крім іншого, посилання на обставини, які дають підстави для: обґрунтованої підозри про вчинення особою кримінального правопорушення; для висновку про існування ризику, зазначеного у клопотанні про застосування запобіжного заходу; для висновку щодо існування обставин, зазначених у пунктах 1 або 2 частини 4 статті 189 цього Кодексу, для прийняття рішення про надання дозволу на затримання.
Згідно до ч. 3 ст.190 КПК України ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; або закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; або відкликання ухвали прокурором.
Враховуючи той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування, а участь підозрюваного при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обов'язковою.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про дозвіл на затримання з метою приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України, в рамках наявного кримінального провадження, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 187-190, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 та прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12019110200002079 від 30.04.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Республіки Білорусь, громадянина Білорусії, білоруса, з середньою спеціальної освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з метою його приводу до суду для участі у розгляді слідчим суддею питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При затриманні ОСОБА_5 негайно вручити йому копію ухвали та на протязі 36 годин з моменту затримання доставити до Ірпінського міського суду Київської області для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Виконання даної ухвали доручити відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 ..
Повний текст ухвали буде складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та проголошено 27 червня 2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: приводу підозрюваного до суду; закінчення шести місяців з дати постановлення ухвали; відкликання ухвали прокурором.
Слідчий суддя ОСОБА_1