Справа № 462/5943/19
провадження 1-кп/462/78/22
28 червня 2022 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
за участю прокурора - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019140060001917 від 14.06.2019 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України,
прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 покликаючись на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. В ході досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених ч. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме про можливість обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 втік з місця скоєння кримінального правопорушення, проживає за межами м. Львова та Львівської області, що може стати підставою його переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене, незаконно впливати на потерпілого та свідків кримінального правопорушення. Окрім цього, наявні обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: наявність вагомих доказів про вчинення кримінального правопорушення, відсутність постійного місця працевлаштування, після скоєного утік з місця події, що свідчить про те, що може переховуватись від органів досудового розслідування.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечив проти продовження строку тримання під вартою, оскільки злочину не вчиняв, має постійне місце проживання, на свідків не може впливати, оскільки вони не з'являються в судові засідання, тривалий час перебуває під вартою.
Захисник в судовому засіданні вважає дане клопотання необгрунтованим та безпідставним, оскільки прокурором не наведено достатніх ризиків та обгрунтувань для утримання особи під вартою, ризики не підтверджені жодними доказами, клопотання базується на припущеннях, свідки неодноразово не з'являються в судові засідання, що унеможливлює тиск обвинуваченого на них, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, кваліфікація вчиненого не відповідає дійсності, тому просить змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора слід задовольнити.
Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Ухвалою від 27.06.2019 року слідчого судді ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який ухвалою суду від 05.04.2021 року продовжено до 03.06.2021 року, в подальшому до 01.05.2022 року, 12.06.2022 року, 22.07.2022 року за матеріалами кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України.
Даних для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають з ч.5 ст.194 КПК України, зокрема прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки обвинуваченого, продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою.
При цьому суд враховує вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 №33977/96 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Керуючись ст.176-178, 331 КПК України, суд-
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою на 60 днів з 28 червня 2022 року до 26 серпня 2022 року включно.
Копію ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору і направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали.
Головуючий суддя/підпис/
Судді/підписи/
З оригіналом згідно:
Головуюча: ОСОБА_1