Справа № 361/1275/22
Провадження № 3/361/1691/22
24.06.2022
24 червня 2022 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
31 травня 2022 року з Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області до Броварського міськрайонного суду Київської області після дооформлення надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У ході розгляду справи судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 257262 від 22 лютого 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП.
На підтвердження повторності вчинення протягом року ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, до адміністративних матеріалів додано витягадмінпрактики, із змісту якого, вбачається, що 16 лютого 2021 року о 23.47 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Tata LPT 613, н.з. НОМЕР_1 , відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, тому за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, 17 лютого 2021 року на нього складений протокол серії ДПР 18 № 3985, та 11 березня 2021 року постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із ч. 2 ст. 130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Аналізуючи наведені норми, слід дійти висновку, що притягнення осіб до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, які вчинили правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, можливо лише у тому випадку, якщо з дати вчинення цією особою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не пройшов рік.
Враховуючи наведене, у даному випадку застосуванню до ОСОБА_1 ч. 2 ст. 130 КупАП є неможливим, оскільки з дати вчиненого ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - 16 лютого 2021 року, до дати 22 лютого 2022 року, пройшло більше року, що не свідчить про повторність протягом року вчиненого ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Конституційний Суд України у рішенні від 22 грудня 2010 року у справі № 23-рп/2010 зазначив, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріплених у ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості. Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі. У справі “Надточій проти України” Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року вказав, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7). Процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (пункти 75 - 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Карелін проти Росії”, пункт 54 у справі “ Озеров проти Росії”, пункти 44 - 45 справи “ Кривошапкін проти Росії”). У зв'язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе функції обвинувачення і відшукувати докази вини особи чи здійснювати перекваліфікацію діяння, тим більше в сторону погіршення становища особи.
Враховуючи наведене, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при складанні протоколу серії ААБ № 257262 від 22 лютого 2022 року не були дотримані, оскільки відсутня належна правова кваліфікація вчиненого діяння, яке інкримінується ОСОБА_1 .
Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови № 14 від 23 грудня 2005 року “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” визнав правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог КУпАП, відповідному органу для належного оформлення.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в абз. 2 п. 12 постанови № 11 від 17 жовтня 2014 року “Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення” роз'яснив, що норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП вмотивованою постановою цього суду для належного оформлення.
За вказаних обставин, справа про адміністративне правопорушення не може бути розглянута судом згідно із вимогами чинного законодавства та повинна бути повернута органу, який її склав, для належного оформлення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 245, 251, 256, 276, 278 КУпАП,
Матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП повернути до Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області для належного оформлення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дутчак І.М.