справа № 810/782/18
провадження № 2-а/361/1/22
01.06.2022
Іменем України
01 червня 2022 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретарів: Срібної Ю.О., Зазимко А.Ю., Лебідя В.Ю., Панек А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про притягнення до адміністративної відповідальності,
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № А-0802/1 від 08 лютого 2018 року в справі про адміністративне правопорушення, винесену заступником начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області (далі - Відділ ДАБК), правонаступником якого є Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області, ОСОБА_2 , про притягнення його (позивача) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 96 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.
В обґрунтування позову зазначав, що він є власником 11/20 часток житлового будинку із відповідними надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та власником земельної ділянки площею 0,0395 га, цільове призначення: для обслуговування вказаної частини житлового будинку, що розташована за цією ж адресою. Співвласником інших 9/20 часток вказаного житлового будинку із надвірними будівлями і спорудами є ОСОБА_3 .
У 2012 році він здійснив реконструкцію належної йому частини житлового будинку. 02 лютого 2018 року відділ ДАБК було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва - реконструкція з розширенням частини індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1 . У ході проведення перевірки виявлено, що будівельні роботи з реконструкції житлового будинку виконано з порушенням п. 3.25* ДБН 360-92** “Планування і забудова міських і сільських поселень”, а саме: частина покрівлі виходить за межі земельної ділянки (із сторони АДРЕСА_2 ), а також фронтон виконано впритул до межі сусідньої земельної ділянки (зі сторони АДРЕСА_2 ) таким чином, що не забезпечено необхідну для догляду за будинком і здійснення його поточного ремонту відстань 1 м, а також водовідведення з частини покрівлі відбувається не на свою земельну ділянку.
За результатами проведеної вказаної перевірки складено акт № Т-0202/1 та протокол № 3-Л-А-0202/1 від 02 лютого 2018 року про адміністративне правопорушення. Також 02 лютого 2018 року йому видано припис № С-0202/1, у якому встановлені вищезазначені порушення у сфері містобудування та надано термін до 02 березня 2018 року на усунення порушень у сфері містобудівної діяльності, у встановленому законом порядку.
08 лютого 2018 року заступником начальника відділу ДАБК Корнетом В.В. винесено постанову про адміністративне правопорушення № А-0802/1, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
Вважає дану постанову протиправною, оскільки пункт 3.25* ДБН 360-92** “Планування і забудова міських і сільських поселень”, який передбачає, що для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1 метру, стосується окремих об'єктів будівництва, що розміщені на суміжних земельних ділянках, а не до однієї будівлі, що перебуває у співвласності декількох осіб. Зазначає, що реконструкція його частини будинку здійснена в існуючих межах на тому самому фундаменті, не виходячи за його межі, розширення будинку проведено у висоту, при здійсненні реконструкції частини цього будинку він вжив необхідних заходів, що запобігають затіканню атмосферних опадів з його покрівлі на частину будинку ОСОБА_3 . Крім того, вказує на те, що в оскаржуваній постанові вказано адресу суміжного землекористувача: АДРЕСА_2 , однак співвласник житлового будинку ОСОБА_3 згідно із правовстановлюючими документами на 9/20 частин будинку не має такої поштової адреси, у постанові не зазначено прізвище співвласника житлового будинку, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку з чим неможливо встановити, чиї права ним були порушені при здійсненні реконструкції своєї частини житлового будинку.
Також, посилався на те, що постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2015 року у справі № 361/7567/15-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року та постановою Верхового Суду від 13 лютого 2018 року, якими постанову у справі про адміністративне правопорушення від 08 жовтня 2015 року з тотожним оспорюваним на даний час правопорушенням визнано протиправною та скасовано.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Немеровець Т.А. у суді позов підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеному, просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області Ус О.О. у суді позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, у якому вказував, що під час проведеної позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства щодо об'єкта, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено виконання ОСОБА_1 будівельних робіт з реконструкції з розширенням частини індивідуального житлового будинку з відхиленням від будівельного паспорта, а саме: частина покрівлі виходить за межі земельної ділянки (зі сторони АДРЕСА_2 ), фронтон виконано в притул до межі сусідньої земельної ділянки (зі сторони АДРЕСА_2 ), таким чином не забезпечено необхідну для догляду за будинком і здійснення його поточного ремонту відстань 1 метр, передбачену вимогами, а також водовідведення з частини покрівлі відбувається не на свою земельну ділянку, чим порушено вимоги п.3.25* ДБН 360-92**“Планування і забудова міських і сільських поселень”, що є порушенням ст. 34 Закону України “По регулювання містобудівної діяльності”. Вважає, що оскаржувана постанова є правомірною та підстави для її скасування відсутні.
З'ясувавши позицію учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 30 липня 2002 року ОСОБА_1 належить 11/20 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Також для обслуговування цієї частини житлового будинку йому на праві власності за зазначеною адресою належить земельна ділянка площею 0,0395 га.
Власником інших 9/20 частин вказаного вище будинку із господарськими будівлями і спорудами на підставі договору купівлі-продажу від 17 жовтня 1985 року є ОСОБА_3 .
Із технічного паспорта на даний житловий будинок вбачається, що він складається із двох відокремлених частин (квартир) належних співвласникам ОСОБА_1 і ОСОБА_3 .
У 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ДАБК з повідомлення про початок виконання будівельних робіт та повідомив про початок будівельних робіт Броварську міську раду Київської області, а також державні органи у сфері пожежної та техногенної безпеки.
02 лютого 2018 року заступником начальника відділу ДАБК Корнетом В.В. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва - реконструкція з розширенням частини індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1 .
За результатами цієї перевірки заступником начальника відділу ДАБК Корнетом В.В. того ж дня, 02 лютого 2018 року, складені: акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № Т-0202/1; припис № С-0202/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил до 02 березня 2018 року; протокол № 3-Л-А-0202/1 про адміністративне правопорушення.
Із зазначених документів видно, що у ході даної перевірки встановлено те, що замовник ОСОБА_1 на належній йому земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , виконує будівельні роботи з реконструкції з розширенням частини індивідуального житлового будинку за цією адресою відповідно до будівельного паспорта, виданого йому 09 червня 2015 року Управлінням містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області за № 88.
Також зазначено, що ОСОБА_1 у 2015 року подав до ДБАК повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що зареєстроване за № КС062151980688 та повідомив про початок будівельних робіт Броварську міську раду Київської області, а також державні органи у сфері пожежної та техногенної безпеки згідно із п. 7 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року.
Проте, як зазначається у цих документах, будівельні роботи з реконструкції житлового будинку за вказаною адресою виконано з порушенням п. 3.25* ДБН360-92** “Планування і забудова міських і сільських поселень”, а саме: зазначений житловий будинок розміщено на земельній ділянці таким чином, що на відстані 1 м від сусідньої земельної ділянки по АДРЕСА_2 , по перетину зовнішніх стін будинків відсутній необхідний відступ 1 м від стіни будинку, також фронтон виконано впритул до межі земельної ділянки (зі сторони АДРЕСА_2 ), чим не забезпечено необхідну для догляду за будинком і здійснення його поточного ремонту відстань 1 м, що є порушенням п. 3.25* ДБН360-92**.
08 лютого 2018 року заступником начальника відділу ДАБК Корнетом В.В. винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення за № А-0810/4, якою за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, ОСОБА_1 за порушення ним п. 3.25* ДБН360-92**, ст. 34Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, що полягає у незабезпеченні необхідної для догляду за будинком та його поточним ремонтом відстані 1 м, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про проведення позапланової перевірки та був присутній під час її проведення, що підтверджується повідомленням про проведення перевірки від 12 січня 2018 року № 1201/5, направленим рекомендованим поштовим відправленням 12 січня 2018 року та актом перевірки № Т-0202/1 від 02 лютого 2018 року, у якому позивачем власноручно вказано, що із вказаним порушенням він не згоден.
Згідно із п. 3.25* ДБН 360-92**“Планування і забудова міських і сільських поселень” для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
Із змісту зазначеного п. 3.25* ДБН360-92**“Планування і забудова міських і сільських поселень” вбачається, що дана норма регламентує порядок розташування окремих житлових будинків та об'єктів будівництва, які знаходяться на різних, суміжних земельних ділянках, а не частин житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності двох співвласників та знаходиться на одній земельній ділянці.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками одного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується правовстановлюючими документами обох співвласників вказаного житлового будинку, та технічним паспортом БТІ, реєстровий № 2204, складеним 21 серпня 2002 року.
Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, предметом розгляду якої було визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення № А-0810/4 від 08 жовтня 2015 року, винесеної головним інспектором Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Плющем О.С. про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 грн. за аналогічне правопорушення вказав, що п. 3.25* ДБН360-92** регламентує порядок розташування окремих житлових будинків та об'єктів будівництва, які знаходяться на різних, суміжних земельних ділянках, а не частин житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності двох співвласників.
Враховуючи наведе, слід дійти висновку, ОСОБА_1 проводив реконструкцію належної йому частини житлового будинку на власній земельній ділянці, що є суміжною із земельною ділянкою ОСОБА_3 , проте межі вказаних земельних ділянок проходять через спільний житловий будинок, а тому п. 3.25* ДБН 360-92** “Планування і забудова міських і сільських поселень” застосуванню не підлягає, оскільки неможливо провести реконструкцію 11/20 частини житлового будинку, утворивши 1 м відстані від інших 9/20 частин житлового будинку.
Крім того, в оскаржуваній постанові № А-0802/1 від 08 лютого 2018 року винесеній заступником начальника відділу ДАБК Корнетом В.В. виявлені перевіркою порушення вчиненні ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення ст. 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” яка містить 7 частин. Однак у зазначеній постанові не конкретизовано кваліфікацію вчиненого правопорушення ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що рішенням від 16 вересня 2014 року № 535 виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області надав частині житлового будинку по АДРЕСА_1 власнику 9/20 часток ОСОБА_3 адресу: АДРЕСА_2 .
Рішенням від 08 вересня 2015 року № 534 виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області надав частині житлового будинку по АДРЕСА_1 власнику 11/20 часток ОСОБА_1 адресу: АДРЕСА_1 .
У ч. 2 ст. 331 ЦК України передбачено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 5 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01 липня 2004 року № 1952-ІV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі зміни адреси житлового будинку чи окремої його частини право власності на окрему частину житлового будинку виникає з моменту її державної реєстрації.
Однак, з правовстановлюючих документів на житловий будинок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 видно, що вони є співвласниками частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
За змістом п. 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.
Таким чином, перевіркою не встановлено, власниками яких частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в акті перевірки та оскаржуваній постанові не конкретизовано щодо якої саме частини житлового будинку і її власника встановлені порушення містобудівного законодавства, допущено помилки при зазначенні адреси спірного будинку, що своєю чергою призвело до необґрунтованих висновків про наявні порушення з боку позивача.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з наведеного, саме суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Судом також встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року у справі № 810/782/18, що набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано припис № С-0202/1 ДАБК від 02 лютого 2018 року.
Із зазначеного судового рішення вбачається, що судом при розгляді вказаної справи встановлено, що реконструкція належної ОСОБА_1 частини житлового будинку проведена ним згідно із будівельним паспортом та з повідомленням про початок виконання будівельних робіт, а порушення, встановлені актом перевірки № Т-0202/1 від 02 лютого 2018 року, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, судом не вбачається.
Згідно із вимогами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що доказів правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП відповідач не надав, суд дійшов висновку, що постанова № А-0802/1 від 08 лютого 2018 року в справі про адміністративне правопорушення, винесена заступником начальника Відділ ДАБК Корнетом В.В., про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 96 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. є протиправною, тому підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача - закриттю.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 2, 72, 73, 77, 90, 205, 242 - 246, 286 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову № А-0802/1 від 08 лютого 2018 року в справі про адміністративне правопорушення, винесену заступником начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області Корнетом Віталієм Васильовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 96 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 96 КУпАП, закрити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Дутчак І. М.