441/2040/21 2-а/441/7/2022
15.06.2022 Городоцький районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Перетятько О.В.
за участі секретаря Сорока М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Хінкель-Когут» ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Львівській області, Головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів Державної екологічної інспекції у Львівській області - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Масного Тараса Богдановича про визнання протиправною та скасування постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення
Директор ТОВ «Хінкель-Когут» Місько В.І. звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області, Головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів Державної екологічної інспекції у Львівській області - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Масного Т.Б., у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення від 30.08.2021 № 1266-04.
Позов мотивує тим, що постанову вважає неправомірною, оскільки така винесена з порушенням чинного законодавства, крім того, без належного повідомлення про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, докази на підставі яких прийняте рішення у справі відсутні, а обставини, зазначені у постанові не відповідають дійсності. Вважає, що в діях ТОВ «Хінкель-Когут» відсутня об'єктивна сторона вмінених директору адміністративних правопорушень, будь-які докази, які б підтверджували факт порушень, відсутні. Крім того, вказав, що відповідач виніс зазначену постанову шляхом перевищення своїх повноважень, зокрема, не дав позивачу реалізувати його право на ознайомлення з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, та без належного сповіщення про час та місце розгляду справи, чим позбавив його можливості бути присутнім під час розгляду справи. Просить стягнути з відповідачів судові витрати.
Позивач у судове засідання не з'явився, його представник - адвокат Якимишин О.З. скерувала письмове клопотання, у якому позов підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, подавали клопотання про відкладення судових засідань 17.11.2021 та 27.01.2022, крім того, повідомлялись про час і місце розгляду справи через публікацію оголошення на веб-сайті судової влади України, однак про причини причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
За положеннями ст. 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що Постановою державної екологічної інспекції у Львівській області № 1266-04 від 30.08.2021 ОСОБА_1 , як директора ТзОВ «Хінкель-Когут» визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 23 ст. 65 Кодексу України про надра, ст. 47 КУпАП, провадження у справі закрито та матеріали перевірки постановлено скерувати в орган досудового розслідування в порядку статті 214 КПК України.
За змістом оскаржуваної постанови, ТзОВ «Хінкель-Когут», що знаходиться по вул. Перемишльська, 95 «Г» в м. Городок Львівської області, порушено право державної власності на надра, а саме, здійснено самовільне користування надрами за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) із свердловини № 1 РЕ, розташованої в с. Березець Городоцького району Львівської області, оскільки в ТзОВ «Хінкель Когут» відсутні речові права на земельну ділянку, на якій розташована дана свердловина.
За вказане порушення за період з 11.08.2018 по 11.08.2021 нараховано збитки в загальній сумі 39 899 грн. 60 коп.
Судом встановлено та убачається із Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хінкель-Когут» до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправними дії, скасування наказу та припису, що посадовими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено акт від 13.08.2021 № 558/04.
Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону України № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України № 877-V, припис обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
За результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання позивачем вимог законодавства видано припис № 354-04 від 13.08.2021 про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, який, як убачається із долученого представником позивача копії Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 визнано протиправним та скасовано.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом (ст. 245 КУпАП).
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Аналіз наведених положень КУпАП дає підстави для висновку, що під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення уповноважена посадова особа зобов'язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. В іншому випадку застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
У постанові від 26.04.2018 по справі № 338/855/17 Верховний Суд вказав, що постанова у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Для притягнення конкретної особи до відповідальності, необхідно з'ясувати чи вона є (може бути) суб'єктом адміністративного правопорушення, а саме з'ясувати можливість притягнення такої особи до відповідальності (вік, осудність, інші спеціальні ознаки, тощо) та наявність причинного зв'язку між діянням особи та наслідками.
Тобто існування такої складової як суб'єкт правопорушення можливе лише за наявності причинного зв'язку між об'єктивною стороною правопорушення та конкретною особою (вчинення саме конкретною особою дій, що мають ознаки правопорушення).
Такі висновки узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у п. 30 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі № 177/525/17 та п.п. 1429 постанови Верховного Суду від 18.06.2020 по справі 686/14075/16-а.
Крім цього, з аналізу положень ст. 247 КУпАП випливає, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 від 30.08.2021 прийнято на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 019239 від 16.08.2021.
Разом з тим, сторона відповідача не надала суду та в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 порушив вимоги природоохоронного законодавства. Оскаржувана постанова не містить посилання на достатні та допустимі докази, які доводять факт вчинення правопорушення, відповідач при винесенні оскаржуваної постанови посилався на протокол про адміністративне правопорушення, не зазначивши при цьому, інших доказів, якими підтверджується порушення природоохоронного законодавства, крім того, зазначив, що постанова складалась без участі порушника.
Стаття 47 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на надра.
Кодекс України «Про надра» встановлює критерії, за яких передбачено застосування ст. 19 та ч. 1 ст. 23 даного Кодексу.
Так, згідно положень ч. 1 ст. 23 Кодексу України «Про надра» землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
За положеннями ч. 3 ст. 19 Кодексу України «Про надра» користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, до матеріалів справи не долучено доказів, які б підтверджували те, що діяльність ТзОВ «Хінкель Когут» є суб'єктом, який здійснює надрокористування та на нього поширюються норми Кодексу України про надра.
Крім того, позивач до перевірки представлено довідку № 215 від 11.08.2021, якою повідомлено про використання води із свердловини № 1 РЕ, розташованої в с. Березець Городоцького району Львівської області, однак таку відповідачі до уваги не не взяли.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вищевказані докази є недостатніми для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити, зокрема: відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 47 КУпАП, до суду відповідач обгрунтованого відзиву не надав, а також жодного доказу на спростування доводів позивача, а тому Постанова № 1266-04 від 30.08.2021 на ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вказана постанова підлягає скасуванню, а позовні вимоги до повного задоволення.
Згідно із статтею 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За правилами ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, згідно акту виконаних робіт від 26.01.2022 за договором про надання правової допомоги від 15.11.2021, рахунку-фактури від 02.12.2021, квитанції № 0.0.2434785708.1, позивачем АО «Правнича ліга «Аргумент» за надання правової допомоги було сплачено 5000 грн., умови договору адвокатом виконано в повному обсязі.
За змістом частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягяють відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що присудженню на користь позивача підлягають судові витрати на правничу допомогу адвоката у зазначеному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст 1-3, 72-74, 77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 286, 293, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення № 1266-04 від 30.08.2021 винесену головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів Державної екологічної інспекції у Львівській області - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Масним Тарасом Богдановичем, відносно ОСОБА_1 скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 23, ст. 65 Кодексу України «Про надра», ст. 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 47 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної екологічної інспекції у Львівській області, що знаходиться по вул. Стрийська, 98 в м. Львів, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживаючого та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. судового збору та 5000 (п'ять тисяч) грн. витрат на правову допомогу.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Перетятько О.В.