справа №380/594/22
про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі
24 червня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника Львівської обласної прокуратури у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Платинум і Компанія" до Львівської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Платинум і Компанія" до Львівської обласної прокуратури в якій з врахуванням заяви від 30.05.2022 та 13.06.2022 просить суд: визнати протиправною бездіяльність Львівської обласної прокуратури щодо неналежного розгляду адвокатського запиту адвоката Стеця Ростислава Ярославовича про надання інформації № 1606 від 08.11.2021 в інтересах ТpОВ "Платинум і Компанія"та зобов'язати Львівську обласну прокуратуру надати запитувану у адвокатському запиті інформацію, а саме: повний перелік кримінальних проваджень, за якими до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення ТpОВ "Платинум і Компанія" чи директором товариства ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, а також коли саме, за якими номерами, щодо яких обставин та за якою кваліфікацією внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставою звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності Львівської обласної прокуратури, на думку позивача, є неналежний розгляд адвокатського запиту адвоката Стеця Р.Я. Позивач у позовній заяві акцентує увагу насамперед на формі і змісті звернення до відповідачів як суб'єктів владних повноважень. Позивач вважає, що запитування інформації про слідчу дію у формі адвокатського запиту зобов'язує адресатів розглядати таке звернення саме як запит на інформацію без фактичного вникання в суть та характерні властивості запитуваних відомостей і документів. Обов'язок органів прокуратури та Національної поліції надати таку інформацію, а звідси - у разі її ненадання - має розцінюватися як порушення і невиконання вимог статей 20 та 24 статті 24 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI), які передбачають, що адвокатський запит є формою отримання адвокатом відомостей та копій документів безпосередньо необхідних адвокату для надання допомоги клієнту. З погляду позивача, його вимоги є вимогами зі сфери інформаційних правовідносин. Зазначає що право на отримання інформації прямо передбачено статтями 32 та 55 Конституції України та статтею 11 Закону України від 03 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-ХІІ), статтею 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», статтями 9 та 24 КПК України.
20.06.2022 Львівська обласна прокуратура подала до суду клопотання про закриття провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідач стверджує, що заявнику роз'яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом. Згідно з вимогами ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Відповідно підстав для надання будь-якої інформації в межах досудового розслідування кримінального провадження № 12019140000000451 не має. Крім того, заявнику роз'яснено, що згідно з вимогами ст.ст. 303-307 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядається слідчим суддею місцевого суду за правилами судового розгляду. Зазначає, що інформація про кримінальні провадження, розслідувані кримінальні правопорушення, осіб, які підозрюються у їх вчиненні, та інші пов'язані з цим відомості містяться в ЄРДР і надаються у вигляді витягу в порядку, встановленому КПК України. Львівська обласна прокуратура стверджує, що позивач має право на отримання інформації щодо здійснення органами прокуратури досудового розслідування у кримінальних провадженнях на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», однак у межах процедур, визначених кримінальним процесуальним законодавством. Тобто, реалізація права позивача на отримання запитуваної ним інформації може бути здійснена виключно в порядку, встановленому КПК України. Таким чином, як тільки до ЄРДР вносяться відомості, будь-яка інформація чи копії документів можуть надаватися адвокату в порядку, встановленому КПК України. Термін «під час кримінального провадження» не може розумітися у відриві від початку кримінального провадження. Адже початковий етап провадження невіддільний від його перебігу. Тому, інформація про внесення до ЄРДР є такою, яка має місце під час здійснення кримінального провадження, і може бути наданою на запит адвоката в порядку, передбаченому КПК України. Зі сказаного слідує, що оскарження відмови в наданні такої відповіді теж може бути здійснене лише в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом. Відомості з ЄРДР надаються у вигляді витягу, який створюється у межах кримінального провадження уповноваженою процесуальною особою. Оскільки запитувана в адвокатському запиті інформація створюється в результаті розслідування кримінального провадження, то відповідно й спірні правовідносини, що виникли між сторонами у справі, є кримінально-процесуальними. Як убачається із змісту адвокатського запиту, у представника позивача наявна інформацію щодо кримінального провадження № 12019140000000451, а тому, як захисник останнього, міг отримати всі необхідні для здійснення захисту документи. Крім того, адвокатський запит і стосувався досудового розслідування у кримінальних провадженнях відносно службових осіб ТОВ "Платинум і Компанія". Відповідь на письмове звернення особи, котра не є учасником кримінального провадження, про наявність або відсутність у Реєстрі відомостей щодо неї не належить до процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язані вчинити у кримінальному провадженні. Відтак скарга на дії/бездіяльність, пов'язані з наданням такої відповіді, не може вирішуватися в порядку судового контролю дотримання прав і свобод людини під час досудового розслідування. З огляду на зазначене, ненадання уповноваженими службовими особи прокуратури представнику ТзОВ "Платинум і Компанія" відомостей про наявність або відсутність кримінальних проваджень щодо нього, може свідчити про те, що навіть за їх наявності слідчий, прокурор, діючи в межах своїх законних повноважень, не вбачали підстав для такого інформування на час одержання адвокатського запиту. Однак, зазначене не може свідчити про таке порушення прав і свобод ТзОВ "Платинум і Компанія". Просив закрити провадження у справі.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з несплатою в повному обсязі судового збору.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Суд встановив наступне.
Адвокатський запит Стеця Р.Я. № 1606 від 08.11.2021 надійшов до Львівської обласної прокуратури і зареєстрований 10.11.2021 за № 46287-21.
В адвокатському запиті запитувалась інформація щодо досудового розслідування кримінального провадження № 12019140000000451, зокрема в частині здійснення досудового розслідування відносно ТзОВ "Платинум і Компанія".
Львівською обласною прокуратурою 19.11.2021 надано відповідь на вказаний адвокатський запит.
Заявнику роз'яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Згідно з вимогами ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Львівська обласна прокуратура зазначила, що підстав для надання будь-якої інформації в межах досудового розслідування кримінального провадження № 12019140000000451 не має.
Крім того, заявнику прокуратура роз'яснила, що згідно з вимогами ст.ст. 303-307 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядається слідчим суддею місцевого суду за правилами судового розгляду.
Суд вважає, що в задоволенні клопотання про закриття провадження у даній справі необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Предметом спору, заявленого до адміністративного суду, є неналежний розгляд Львівською обласною прокуратурою адвокатського запиту адвоката Стеця Р.Я.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Згідно з вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Залежно від змісту, природи, якісно-ціннісних ознак правовідносин вони можуть бути регулятивними, якими є більшість цивільних, трудових, сімейних та інших, серед них й інформаційних відносин, які складаються з природних, набутих чи встановлених для осіб юридичних прав та обов'язків, або охоронними, зміст яких полягає в застосуванні зазвичай до правопорушників або іноді до інших осіб, які потрапляють у сферу цих відносин, заходів державного примусу, санкцій; вони зустрічаються в основному в кримінальних чи адміністративно-деліктних правовідносинах і, як правило, пов'язані з юридичною відповідальністю.
Отже, виникнення спору зумовлює й спонукає до належного застосування матеріально-правової норми, яка регулює спірні відносини та захищає порушене право чи інтереси.
Тому вибір, визначення й окреслення відповідного матеріально-правового регулювання спірних відносин тягне застосування вторинних процесуальних норм, які регламентують питання юрисдикції спорів, встановлюють порядок та строк їх розгляду, визначають коло осіб, які є сторонами (учасниками) відповідного судочинства, їх права та обов'язки, а також запроваджують умови, критерії, ознаки, за якими належить визначати суд, встановлений законом, якому юрисдикційно підсудний спір. Процесуальні норми передбачають настання правових наслідків для особи, яка пред'явила спір не до суду відповідної юрисдикції, й покладають обов'язок на суд суворо дотримуватись правил про підсудність спорів.
Відповідно до ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У розумінні положень пункту 2 частини шостої статті 12 КАС України до юрисдикції адміністративних судів належать справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства (пункт 2 частини другої статті 19 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
В той же час слід зазначити, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Як встановлено матеріалами справи, Стець Р.Я. звернувся до адміністративного суду з позовом до Львівської обласної прокуратури та ГУ НП у Львівській області в якій просить суд: визнати протиправною бездіяльність Львівської обласної прокуратури щодо неналежного розгляду адвокатського запиту адвоката Стеця Ростислава Ярославовича про надання інформації №1606 від 08.11.2021 та №1607 від 08.11.2021 в інтересах ТзОВ "Платинум і Компанія" та зобов'язати Львівську обласну прокуратуру та ГУ НП у Львівській області надати запитувану у адвокатському запиті інформацію, а саме: повний перелік кримінальних проваджень, за якими до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення ТзОВ "Платинум і Компанія" чи директором товариства ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, а також коли саме, за якими номерами, щодо яких обставин та за якою кваліфікацією внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, для розв'язання питання про те, чи підлягає цей спір розгляду судом адміністративної юрисдикції, необхідно з'ясувати, чи є він публічно-правовим, тобто чи пов'язаний з виконанням відповідачем публічно-владних управлінських функцій, та чи не має цей спір вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Суд дійшов висновку, що цей спір має публічно-правовий характер, тобто пов'язаний з виконанням відповідачем публічно-владних управлінських функцій, а тому має вирішуватися адміністративним судом з огляду на наступне.
Прокуратура становить єдину систему державних органів, які від імені України в порядку, передбаченому Законом України "Про прокуратуру" 1697-VII від 14.10.2014 (далі - Закон 1697-VII), здійснюють встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. Правову природу і завдання зазначеного органу визначено у статті 1 цього Закону.
Однією із засад діяльності прокуратури згідно з пунктом 9 частини першої статті 3 Закону 1697-VII є прозорість, що включає надання на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 11 Закону № 2657-XII кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
В абзаці першому частини першої статті 24 Закону №5076-VI визначено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
Наведеним критеріям відповідають відомості про можливу протиправну діяльність особи, одержані органом досудового слідства у порядку реалізації своєї правоохоронної функції, задокументовані і внесені до ЄРДР.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI) розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Розглядаючи запит адвоката Стеця Р.Я. про надання інформації про те, чи провадиться досудове розслідування у кримінальних провадженнях, за яким внесені відомості до ЄРДР про вчинення службовими особами ТзОВ "Платинум і Компанія" кримінального правопорушення, що переліку проваджень, відповідні відомості щодо яких внесені до ЄРДР Львівська обласна виступає представником влади, здійснює свої визначені законом повноваження і в порядку їх реалізації вирішує питання, що впливають на права та обов'язки суб'єкта звернення, тому пов'язані з розглядом відповідного запиту дії або бездіяльність Львівської обласної прокуратури випливають зі здійснення публічно-владної управлінської функції. При цьому чинним законодавством не встановлено винятків, які б давали підстави для протилежного висновку щодо правової природи зазначених дій або бездіяльності, а тому спори за скаргами на них є публічно-правовими.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові № 826/7244/18 від 08 квітня 2020 року.
Суд зазначає, що вказана бездіяльність не є такою, яка вчинена у тому чи іншому кримінальному провадженні, та не належить до визначеного ст. 303 КПК України переліку рішень, дій чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 квітня 2020 року у справі № 826/7244/18 вказано що, «інформацією, яка містить темницю досудового розслідування, є та, яку було створено або одержано відповідачем у кримінальному провадженні після внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованим посилання відповідача як на підставу для відмовив наданні позивачу запитуваної ним інформації на абзац четвертий частини першої статті 24 Закону № 5076-VI без зазначення про те, що ГПУ стосовно ОСОБА_2 провадиться досудове розслідування у кримінальних провадженнях, за якими до ЄРДР внесені відомості про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень.
Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ГПУ необґрунтовано відмовила позивачу в наданні запитуваної ним в адвокатських запитах інформації, а саме щодо переліку кримінальних проваджень, за якими до ЄРДР внесені відомості про вчинення ОСОВА_2 кримінальних правопорушень, а також стосовно дат, номерів, обставин та кваліфікації внесених відомостей до ЄРДР».
У вказаній справі № 826/7244/18 постановою Великої Палати Верховного суду від 8 квітня 2020 року - зобов'язано Генеральну прокуратуру України надати вичерпні відомості про повний перелік кримінальних проваджень, за якими до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ__1 , кримінальних правопорушень, а також коли саме, за якими номерами; щодо яких обставин та за якою кваліфікацією внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вказаний спір має публічно-правовий характер, тобто пов'язаний з виконанням відповідачем публічно-владних управлінських функцій, а тому має вирішуватися адміністративним судом.
Підстави для закриття провадження в адміністративній справі визначені статтею 238 КАС України.
Суд зазначає, що підстави, які наводить відповідач у клопотанні, для закриття провадження відсутні.
Крім того, закриття провадження у справі обмежить право позивача на доступ до правосуддя.
Керуючись ст.ст.238, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представника Львівської обласної прокуратури про закриття провадження у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після постановлення та оскарженню не підлягає.
Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя Р.М. Брильовський