Справа № 359/12132/21
Провадження № 1-кп/359/303/2022
про продовження запобіжного заходу
04 травня 2022 року м.Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
під час судового засідання з технічною фіксацією кримінального провадження № 12021111100001025, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 вересня 2021 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бориспіль Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
розглянувши клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
02.12.2021 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Ухвалою суду від 23.03.2022 обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 год. 00 хв. 21.05.2022.
04.05.2022 прокурором подано клопотання про ініціювання розгляду питання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прокурор в судовому засіданні просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.
Захисник та обвинувачений проти задоволення клопотання прокурора заперечували, просили змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м'який - цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає за доцільне клопотання прокурора продовження обвинуваченому запобіжного заходу задовольнити та продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою зважаючи на наступне.
Термін дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 21.05.2022, а до указаного часу провести розгляд кримінального провадження неможливо.
Запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом. Така позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36). При цьому, висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними.
Відповідно до ч 3. ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкція ч.2 ст.121 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років, а тому виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.
Водночас, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Вимоги статті 194 КПК України зобов'язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов суду належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Згідно із ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Зі змісту обвинувального акту, який надійшов до суду, вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Наявність обґрунтованої підозри, тяжкість обвинувачення, дані про особу обвинуваченого, який не працевлаштований, неодружений, не має міцних соціальних зв'язків, свідчать про можливість обвинуваченого переховуватися від суду, вчинення ним інших злочинів, а також незаконно впливати на свідків по даному кримінальному провадженню.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження, належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
На думку суду, застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло не забезпечить його належної поведінки і не зменшить наявні ризики, в тому числі ризику переховування від суду та незаконного впливу на свідків.
Про обрання відносно обвинуваченого особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру.
Застосування до ОСОБА_4 особистого зобов'язання не забезпечить його належної поведінки і не зменшить наявність ризиків, не зможе перешкодити їх реалізації. Отже, суд погоджується із доводами прокурора про недостатність застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність продовження терміну дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 323, 331, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 год. 00 хв. 02 липня 2022 року.
Утримувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляції протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 10 год. 30 хв. 06 травня 2022 року.
Суддя ОСОБА_1