290/479/22
Іменем України
смт. Романів 28 червня 2022 року
Суддя Романівського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини А4030 Міністерства оборони України, про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 172-20 частиною 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП):
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2, солдата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення №0158 від 30 травня 2022 року, 29 травня 2022 року близько 20 години в умовах особливого періоду, під час виконання службових обовязків, знаходячись на території розміщення підрозділу, що за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 172-20 КУпАП, не є обов'язковою.
Проаналізувавши наявні у справі докази встановлено наступне.
У відповідності до положень статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
За змістом статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, при розгляді справи про військове адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997 року; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Прецедентна практика ЄСПЛ, застосовуючи критерій суворості покарання за вчинення адміністративного правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, відносить адміністративні правопорушення до кримінально-правової сфери з усіма гарантіями статті 6 Конвенції.
Разом з цим, і інші адміністративні правопорушення можуть підпадати під сферу дії кримінально-правового аспекту статті 6 Конвенції. Зокрема це порушення Правил дорожнього руху (позбавлення права управління - Рішення ЄСПЛ «Лутц проти Німеччини» від 25.08.1987 року; Рішення ЄСПЛ «Маліге (Malige) проти Франції» від 23.09.1998 року).
ЄСПЛ дійшов висновку, що стаття 6 Конвенції не може застосовуватися з точки зору «кримінального обвинувачення» до такої міри покарання як негайне позбавлення посвідчення водія (Комюніке Секретаря Європейського Суду з прав людини стосовно рішення у справі «Ескубе проти Бельгії»).
Отже, ЄСПЛ вирішуючи питання застосування ст. 6 Конвенції не ставить в залежність виведення з під юрисдикції кримінальних судів певних видів правопорушень віднесених до юрисдикції інших органів, посадових осіб.
Виходить, що у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, - особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
Диспозиція частини 3 статті 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Диспозиція частини 1 статті 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за наступні дії: 1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів; 2) поява військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння; 3) виконання військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння; 4) відмова військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Отже вчинення особою хоча би одного з вищевказаних діянь є грубим порушенням та тягне за собою передбачену законом адміністративну відповідальність за ст.172-20 КУпАП.
Уповноваженою посадовою особою дії ОСОБА_1 кваліфіковаі за частиною 3 статті 172-20 КУпАП, а саме за виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби в умовах особливого періоду в нетверезому стані.
При цьому будь - яких доказів про перебування особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в нетверезому стані, зокрема , висновка щодо результатів медичного огляду, з метою виявлення стану алкогольного спяніння, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього документи, не містять.
Натомість , у висновку лікаря КНП "Обласний медичний спеціалізований центр" Житомирської обласної ради від 30 травня 2022 року зазначено, що ОСОБА_1 від медичного огляду відмовився в присутності свідків.
За змістом пункту 7 розділу ІІ Інструкції про порядок оформлення і складання матеріалів про військові адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що затверджена Наказом Служби зовнішньої розвідки України від 14 серпня 2018 року за № 300, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 року за № 1018/32470 (далі по тексту - Інструкції), у разі виявлення факту виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби в нетверезому стані, для підтвердження ознак військового адміністративного правопорушення (стаття 172-20 КУпАП) такого військовослужбовця направляють до закладу охорони здоров'я на підставі письмового направлення військовослужбовця на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння уповноваженої посадової особи.
У разі відмови військовослужбовця від направлення до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння уповноважена посадова особа робить про це відповідний запис у протоколі та засвідчує факт відмови своїм підписом і підписами двох свідків.
Після цього уповноважена посадова особа складає протокол про вчинення військовослужбовцем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-20 КУпАП (відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння).
В пункті 6 розділу ІІ цієї Інструкції зазначено, що під час викладення обставин правопорушення у протоколі обов'язково зазначаються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії (бездіяльність) вчинила (допустила) особа, стосовно якої складається протокол, які норми законодавства порушено, та робиться посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення.
Таким чином, слід констатувати, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться в провину виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду , а не відмова військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння під час виконання обовязків в умовах особливого періоду, за що безпосередньо передбачена відповідальність за частиною 3 статті 172-20 КУпАП.
Згідно зі статті 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Орган, який розглядає справу не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене справа про адміністративне правопорушення щодо останнього підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 172-20 ч.3, 247, 278-280, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 172-20 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до суду Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя М.В. Ковальчук