28.06.2022
ЄУН 337/1043/22
Провадження №1-кп/337/117/2022
28 червня 2022 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
перекладача - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12021082070001167 від 27.12.2021р. відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сабірабад, Сабірабатського району Республіка Азербайджан, громадянина Республіки Азербайджан, має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
В провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження, в якому обвинуваченому ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався, останній раз до 05.08.2022р. включно, визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 113500 грн.
В судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про зміну ОСОБА_8 запобіжного заходу на особисте зобов'язання або домашній арешт, оскільки його подальше тримання під вартою є не актуальним. Наразіризики, які були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зменшились. На даний час і потерпілий, і обвинувачений надали пояснення у судовому засіданні, обвинувачений свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, тому незаконний вплив обвинуваченого на потерпілого виключається. Крім того обвинувачений наразі має постійне місце мешкання, оскільки 08.05.2022 року з гр. ОСОБА_9 укладено договір оренди житла за умовами якого ОСОБА_10 має на праві оренди квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , де він може перебувати під домашнім арештом. Крім того, обвинуваченим добровільно відшкодовано потерпілому ОСОБА_4 завдану шкоду, що останній підтвердив власноруч написаною розпискою.
Обвинувачений ОСОБА_10 вказане клопотання захисника підтримав, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та зобов'язався дотримуватись належної процесуальної поведінки, і виконувати усі обов'язки.
Прокурор ОСОБА_3 проти клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу заперечив, оскільки ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, він є громадянином іншої держави, а отже може покинути Україну та переховуватися від суду. Стороною захисту не доведено, що власники квартири за адресою: АДРЕСА_2 , не заперечують проти того, щоб обвинувачений мешкав там і у разі обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Потерпілий ОСОБА_4 не заперечував проти зміни обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, оскільки він дійсно відшкодував йому завдану злочином шкоду, претензій до нього він не має.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали клопотань, кримінального провадження, приходить до такого.
Згідно з ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 3, 8 Конституції України, ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Так, відповідно до ст.ст. 176, 177, 194 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим п.п.1-5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується судом у разі, якщо прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім того, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Тримання під вартою є найбільш суворим та винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою (Рішення Європейського суду з прав людини «Яблонський проти Польщі»).
Судом встановлено, що в межах даного кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв'язку із існуванням у справі ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого.
На даний час дане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, в ході якого допитаний обвинувачений ОСОБА_10 , а також допитаний потерпілий ОСОБА_4 , який, зокрема, зазначив, що наразі він претензій до обвинуваченого немає, обвинувачений відшкодував завдану йому шкоду.
При вирішенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт суд враховує, що в межах даної справи ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України. Вказаний злочин є тяжким за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
Матеріали справи містять достатньо даних для висновку про причетність обвинуваченого до скоєння кримінального правопорушення.
Проте, виходячи з практики ЄСПЛ, сама по собі тяжкість злочину та суворість можливого покарання не можуть бути безумовною підставою для тримання особи під вартою. Наявність підстав для тримання особи під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.
Суд вважає, що на даний час існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, а саме, можливість обвинуваченого переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується, проте вказаний ризик суттєво зменшився з огляду на те, що ОСОБА_10 раніше не судимий, є громадянином іншої держави - Республіки Азербайджан, має тимчасову посвідку на проживання на території України, відомості про наявність будь-яких джерел доходу та соціальні зв'язки відсутні, проте під час судового розгляду він добровільно відшкодував потерпілому ОСОБА_4 завдану шкоду, що останнім визнається, та на даний час має постійне місця мешкання, має на праві оренди квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Суд вважає, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, а саме, можливість обвинуваченого вчинювати тиск або вплив на потерпілого ОСОБА_4 з метою змінити показання, наразі є неактуальним, оскільки, як вже зазначалось потерпілий вже надав пояснення в судовому засіданні та серед іншого зазначив про відсутність претензій до обвинуваченого та відшкодування останнім шкоди.
Враховуючи викладене, з урахуванням тримання обвинуваченого під вартою протягом шести місяців, та обсягу вже досліджених доказів у справі, суд вважає, що для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання ризику передбаченому у п.1 ч.1 цієї статті, ОСОБА_8 слід змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням наявності у обвинуваченого постійного місця проживання, суд вважає, що саме зазначений запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло у нічний час, а саме з 21.00год о 07.00год наступного дня, а також покладення на обвинуваченого обов'язку з'являтися до суду за першим викликом і у призначений час, не відлучатися із населеного пункту за місцем проживанням без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування із потерпілим, здатен забезпечити виконання ОСОБА_11 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти наявному у справі ризику.
Цей запобіжний захід є також достатньо суворим, оскільки забороняє особі залишати своє місце проживання у певний час доби. Але в даному випадку, такий запобіжний захід є обґрунтованим та зможе запобігти ризику переховування від суду.
Виходячи з того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд вважає, що прокурором на теперіщній час не доведена неможливість запобігти ризику у випадку застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме, домашнього арешту.
Таким чином, клопотання захисника підлягає задоволенню.
Строк застосування вказаного запобіжного заходу відповідно до ч.6 ст. 181 КПК України необхідно встановити до двох місяців.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 КПК України обвинувачений ОСОБА_10 підлягає негайному звільненню з-під варти з зобов'язанням невідкладно прибути до місця проживання.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 177-178, 331, Главою 18 КПК України, суд,
Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 - задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арештз покладанням обов'язків не залишати житло за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 21.00 год. до 07.00 год. наступного днябез дозволу суду та поклавши обов'язки: з'являтися до суду за першим викликом і у призначений час, не відлучатися із населеного пункту за місцем проживанням без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування із потерпілим.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладання зазначених обов'язків визначити до 26 серпня 2022 року включно.
ОСОБА_7 негайно звільнити з-під варти та зобов'язати невідкладно після судового засідання прибути до квартири АДРЕСА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Здійснення контролю за виконанням домашнього арешту покласти на начальника відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, якого зобов'язати негайно поставити ОСОБА_7 на облік.
Про прийняття ухвали до виконання невідкладно повідомити Хортицький районний суд міста Запоріжжя.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що співробітники поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань. В разі невиконання покладених обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 28.06.2022р. о 12.45 год.
Суддя ОСОБА_1