Справа № 287/1706/21
2-н/287/24/22
23 червня 2022 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Кононихіна Н.Ю., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз"» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ,-
Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз"» звернулось до Олевського районного суду Житомирської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ в сумі 1227 грн. 50 коп. та сплаченого судового збору в сумі 227 грн. 00 коп.
Дослідивши матеріали поданої заяви, приходжу до висновку про відмову у видачі судового наказу за наступних підстав.
Так, ч. 1 статті 160 ЦПК України, визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.
Так, з інформації Білокоровицької сільської ради Коростенського району Житомирської області за № 384 від 20.06.2022 року, вбачається, що боржник ОСОБА_1 , була зареєстрована в АДРЕСА_1 , знята з реєстрації, оскільки дана особа померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, у разі якщо наявні обставини, передбачені ч. 1 ст. 186 цього Кодексу.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК Україна, суддя відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво заміна сторін чи третіх осіб іншою особою у разі вибуття з процесу суб'єкта спірних чи встановлених судом правовідносин. При процесуальному наступництві має місце перехід процесуальних прав та обов'язків під час процесу від однієї особи, яка була стороною або третьою особою у справі, до іншої, яка не брала участі у справі. Підставами процесуального наступництва фізичної особи є: смерть фізичної особи, яка була стороною чи третьою особою у процесі, оголошення її померлою, встановлення судом щодо цих суб'єктів, у порядку окремого провадження, факту смерті.
Таким чином, правила процесуального правонаступництва, які передбачені ст. 55 ЦПК України, застосовуються у разі смерті фізичної особи після відкриття провадження у справі, в якій ця особа є учасником процесу, на будь-якій його стадії, за умови, що спірні правовідносини передбачають правонаступництво.
На підставі викладеного, зважаючи на той факт, що боржник у справі ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до пред'явлення заявником заяви до суду про видачу судового наказу про стягнення з нього за заборгованості за фактично спожиту електричну енергію, тому, в даному випадку процесуальне правонаступництво відсутнє і за вказаних обставин суддя відмовляє заявнику у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.
Роз'яснити, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої ст. 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. 163, п. 4 ч. 1 ст. 165, ст. 166, п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України,-
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз"» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Н. Ю. Кононихіна