Ухвала
27 червня 2022 року
м. Київ
справа № 404/2333/19
провадження № 61-13541св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом)- ОСОБА_2 ,
третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету міської ради міста Кіровограда,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 05 березня 2021 року у складі судді Павелко І. Л. та постанову Черкаського апеляційного суду від
29 червня 2021 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В.,
Фетісової Т. Л.,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету міської ради міста Кіровограда, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дітьми.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що з жовтня 2008 року сторони перебували у шлюбі, під час якого у них народились діти: син ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Подружнє життя між сторонами не склалось, у зв'язку з чим з вересня 2018 року вони проживають окремо.
ОСОБА_1 вказував, що відповідач ОСОБА_2 створює для нього штучні перешкоди у вихованні дітей. Зазначав, що у позасудовому порядку вирішити цей спір неможливо.
З урахуванням уточнень позовних вимог ОСОБА_1 просив:
зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з дітьми;
визначити наступні способи його участі у вихованні дітей:
- побачення не менше двох разів на тиждень у будні дні (вівторок, четвер
з 18 год 00 хв до 20 год 00 хв);
- - побачення щотижня, в суботу з 10 год 00 хв до 20 год 00 хв у зимовий період починаючи з жовтня до березня, та побачення у неділю з 10 год 00 хв до
20 год 00 хв щотижня, починаючи з квітня до вересня;
- можливість дітей залишатися з позивачем на ночівлю за побажанням дітей та попереднім усним повідомленням відповідача;
- спільний відпочинок влітку, зимою, необмежені побачення на канікулах;
- спілкування з дітьми особисто, засобами телефонного зв'язку;
- у вівторок та четвер після 17 год 00 хв безперешкодно забирати доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з дитячого садочка та привозити її додому до 20 год 00 хв за місцем проживання ОСОБА_2 ;
зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти позивача завчасно (не пізніше як протягом доби до дня побачень) про причини неможливості побачень позивача із дітьми у визначені дні.
У травні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету міської ради міста Кіровограда, про визначення батьку порядку зустрічей та участі у вихованні дітей.
Зустрічний позов мотивувала тим, що ОСОБА_1 належно не виконує своїх батьківських обов'язків, зокрема не цікавиться життям дітей (не відвідує батьківські збори чи інші відкриті заходи навчальних закладів, не надає дітям фінансової допомоги), не забезпечує матеріальної підтримки у їх лікуванні та не забезпечує можливість відвідування дітьми гуртків та секцій.
Враховуючи викладене, ОСОБА_2 з урахуванням уточнених позовних вимог просила:
зобов'язати ОСОБА_1 належно виконувати свої батьківські обов'язки щодо малолітніх дітей, визначивши наступний порядок зустрічей та участі у вихованні дітей:
- з урахуванням відвідування гуртків та секцій, зустрічатися та спілкуватися одночасно з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щовівторка і щочетверга з 19 год 30 хв до 21 год 00 хв, щонеділі з 10 год 00 хв до 20 год 00 хв, з відвідуванням місця його проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, забираючи дітей з місця їх перебування та повертаючи до місця їх проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати створити належні умови для виконання дітьми домашніх завдань, забезпечивши окремим робочим місцем у вигляді письмового стола для школяра, стільцем й відповідним освітленням;
- надавати ОСОБА_2 допомогу щодо відвезення й забирання сина
ОСОБА_3 з Комунального закладу «СЗНЗ І ступеня «Гармонія» - гімназія
ім. Т. Шевченка - ЦПВ «Контакт» (вул. В. Чорновола, 15, м. Кропивницький), крім канікул, щопонеділка та щоп'ятниці забирати сина зі школи о 14 год 30 хв, та відвозити на курси англійської мови в Громадську організацію «МЦ «Жираф Клаб» (вул. Соборна, 1 а, кінотеатр Портал, м. Кропивницький), щосереди забирати сина
о 14 год 30 хв та відвозити до місця проживання за адресою:
АДРЕСА_1 . У разі неможливості забрати дитину, у зв'язку із перебування у відрядженні за межами м. Кропивницький, завчасно, але не менше ніж за добу повідомляти про це
ОСОБА_2 ;
- надавати ОСОБА_2 допомогу під час хвороби дітей, шляхом проходження стаціонарного та амбулаторного лікування у медичних закладах, відвідування з дітьми необхідних лікарів, завезенні та забиранні дітей з лікарні;
- зобов'язати приймати участь у житті дітей у школі (Комунальний заклад «СЗНЗ І ступеня «Гармонія» - гімназія ім. Т. Шевченка - ЦПВ «Контакт», вул. В. Чорновола, 15, м. Кропивницький) та садочку (Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 24 «Вогник» ім. В. О. Сухомлинського комбінованого типу, пров. Училищний, 3-а, м. Кропивницький), надавати ОСОБА_2 допомогу з питань відвідування батьківських зборів;
звільнити ОСОБА_2 за необхідності від обов'язку надавати побачення батьку з дітьми на час їх хвороби, та на час від'їзду на відпочинок;
контроль за виконанням рішення суду покласти на управління з питань захисту прав дітей міської ради міста Кропивницького.
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 10 вересня 2019 року вирішено зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 об'єднати в одне провадження
з первісним позовом ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 05 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 побачення з малолітніми дітьми: сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донькою ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом особистих побачень кожного вівторка та кожного четверга з 18 год 00 хв до 20 год 00 хв та кожної неділі з 10 год 00 хв до
20 год 00 хв; спільний організований відпочинок з дітьми за попередньою домовленістю з матір'ю дітей та дітьми, станом здоров'я дітей за наявності підтверджуючих документів без присутності матері, з дотриманням режиму дня дітей.
Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні
з малолітніми дітьми: сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у спосіб особистого спілкування за допомогою мобільного телефону у будь-який день тижня без обмежень, з дотриманням режиму дня дітей.
Зобов'язано ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 побачення з малолітніми дітьми: сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (шкільного віку), та донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом його особистого спілкування в зимові, весняні, літні, осінні шкільні канікули - у кількості половини часу дитини протягом канікул, відповідно до графіку навчального процесу, з урахуванням стану здоров'я дітей.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 704,80 грн на користь ОСОБА_1 та судовий збір в розмірі 704,80 грн на користь держави.
Рішення суду мотивоване тим, що висновком виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького від 30 липня 2019 року № 3819/49-05-24 встановлені дні побачень ОСОБА_1 із дітьми. Проте ОСОБА_2 вказане рішення не виконує.
При цьому суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1
є обґрунтованими, проте спосіб участі батька у вихованні дітей, визначений ним, не повністю відповідає інтересам дітей та їх режиму дня.
Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 суд дійшов висновку, що обраний нею спосіб захисту своїх прав у вигляді затвердження права батька дітей, не
є належним.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 29 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Кіровського районного суду міста Кропивницький від 05 березня
2021 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 побачення з малолітніми дітьми: сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом особистих побачень, кожного вівторка та кожного четверга з 18 год 00 хв до 20 год 00 хв та кожної неділі з 10 год 00 хв до
20 год 00 хв спільний організований відпочинок з дітьми за попередньою домовленістю з матір'ю дітей та дітьми, станом здоров'я дітей за наявності підтверджуючих документів без присутності матері, з дотриманням режиму дня дітей змінено у спосіб виключення з мотивувальної та резолютивної частини рішення посилання на «за наявності підтверджуючих документів».
Виключено з резолютивної частини рішення суду абзац третій про зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітніми дітьми: сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донькою ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , у спосіб особистого спілкування за допомогою мобільного телефону, у будь-який день тижня без обмежень, з дотриманням режиму дня дітей.
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору в сумі 704,80 грн скасовано.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 512,05 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 143,10 грн.
Апеляційний суд виходив з того, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахуванням конкретних обставин справи. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини. Отже, рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об'єктивних обставин справи, а вже тільки потім права батьків. Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши позовні вимоги ОСОБА_1 , заперечення проти позову, зустрічні позовні вимоги та апеляційні вимоги ОСОБА_2 , надані сторонами докази, апеляційний суд вважав, що судом першої інстанції було визначено найбільш компромісний спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні дітей сторін.
Разом з тим, апеляційний суд дійшов висновку, що деякі частини резолютивної частини рішення суду не відповідають обставинам справи та пред'явленим позовним вимогам, тому їх необхідно змінити.
Суд апеляційної інстанції вважав обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про безпідставність зобов'язання матері дітей надавати їх батьку підтверджуючі документи щодо стану здоров'я дітей, тому посилання на ці обставини слід виключити із мотивувальної та резолютивної частин рішення суду першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітніми дітьми у спосіб особистого спілкування за допомогою мобільного телефону, у будь-який день тижня без обмежень, з дотриманням режиму дня дітей, ухвалене поза межами позовних вимог ОСОБА_1 та без надання відповідних доказів, тому слід виключити із резолютивної частини абзац про задоволення таких позовних вимог.
Так, ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог просив, зокрема, визначити наступний спосіб його участі у вихованні дітей: спілкування з дітьми особисто, засобами телефонного зв'язку, а не зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні із дітьми за допомогою мобільного телефону. Доказів перешкоджання позивачу у спілкуванні із дітьми за допомогою мобільного телефону матеріали справи не містять, тому задоволення такої вимоги судом першої інстанції є необґрунтованим та безпідставним.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила змінити час спілкування батька із дітьми, визначений судом першої інстанції з 18 год 00 хв до 20 год 00 хв на 19 год 30 хв до 21 год 00 хв, посилаючись на свій графік роботи. Апеляційний суд вважає, що підстави для зміни рішення суду в цій частині відсутні, оскільки вказаний проміжок часу є приблизним та може корегуватись за домовленістю між батьками дітей. Крім того, такий графік було встановлено і виконавчим комітетом міської ради Кропивницького у висновку від 30 липня 2019 року № 3819/490524 з урахуванням думки батьків та наданих сторонами документів. Цей графік влаштовував обидві сторони, оскільки в матеріалах справи відсутні докази оскарження вказаного висновку.
Апеляційний суд також вважав обґрунтованими твердження ОСОБА_2 про те, що висновок виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького від 30 липня 2019 року № 3819/49-05-24, яким встановлені дні побачень позивачу ОСОБА_1 , не є рішенням органу опіки та піклування, тому у суду першої інстанції не було підстав стверджувати про невиконання відповідачем вказаного висновку. Зазначений висновок отримано під час розгляду справи судом першої інстанції,
а не у досудовому порядку, тому він не є рішенням служби у справах дітей. Водночас помилкове посилання суду на невиконання ОСОБА_2 вказаного висновку не впливає на вирішення справи по суті позовних вимог.
Посилання на те, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо спілкування з дітьми на канікулах, суд першої інстанції позбавив ОСОБА_2 як маму дітей права на спілкування з дітьми, проведення спільно організованого відпочинку, вільне пересування територією України, суд апеляційної інстанції вважав безпідставними. Суд визначив батьку дітей половину часу канікул для спілкування із дітьми, відповідно до графіку навчального процесу з урахуванням стану здоров'я дітей, що відповідає інтересам як дітей, так і батьків, які мають рівні права щодо участі у вихованні дітей та спілкуванні із дітьми.
Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання батька відвідувати батьківські збори, дитячий садочок, брати участь у житті дітей в школі та дитячому садочку, відвозити дітей та забирати у визначені дні з гуртків (і установах іншого типу), відвідування лікаря в разі хвороби дітей, апеляційний суд вказав, що позивач має право на спілкування з дітьми та на активну участь у їх вихованні відповідно до норм закону, а суд захищає порушене права особи. З урахуванням норм статей 15, 16 ЦК України, обраний відповідачем спосіб захисту своїх прав у вигляді затвердження права батька дітей не є належним способом захисту судом цивільних прав та інтересів особи. Тому, суд апеляційної інстанції погодився
з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову.
Аргументи учасників справи
У серпні 2021 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій з урахуванням уточненої касаційної скарги від 11 жовтня 2021 року просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині визначеного часу побачень ОСОБА_1 з дітьми та зобов'язання ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди
у спілкуванні з дітьми, передати справу в цій частині позовних вимог на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суди попередніх інстанцій неповно з'ясували обставини справи, графік зустрічей та способи спілкування ОСОБА_1 з дітьми, не врахували усіх доводів учасників справи, не надали оцінки доводам ОСОБА_2 щодо режиму її роботи
й неможливість виконання майбутнього рішення шляхом забезпечення побачень ОСОБА_1 саме о 18 год 00 хв та не взяли до уваги покази малолітнього сина та думку представника органу опіки і піклування щодо відсутності перешкод
у спілкуванні батька з дітьми. Крім того, суди не врахували психоемоційний стан та поведінку ОСОБА_1 , який створює конфлікти, та, незважаючи на графік роботи ОСОБА_2 , щоразу при запізненні її приїзду до місця проживання з дітьми викликає поліцію і пише заяви про невиконання нею рішення щодо побачень
з дітьми;
за відсутності доказів перешкоджання батьку у спілкуванні з дітьми, суди, зобов'язавши ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні
з дітьми, виходили саме із можливості порушення прав батька у майбутньому, що
є неправомірним, оскільки захисту підлягають лише порушувані права на момент розгляду справи. На момент звернення ОСОБА_1 до суду з позовом, й до теперішнього часу порушення його прав як батька на спілкування з дітьми з боку ОСОБА_2 відсутнє, що встановлено органом опіки та піклування й зазначено
у висновку, на який посилався суд першої інстанції як на підставу для задоволення первісного позову;
всупереч статті 265 ЦПК України суд у мотивувальній частині рішення не зазначив фактичні обставини, з посиланням на докази, на підставі яких суд їх встановив, стосовно того, що ОСОБА_2 не виконує висновок органу опіки та піклування;
суд першої інстанції залишив поза увагою пояснення малолітнього сина ОСОБА_5 та представника органу опіки та піклування, які у судових засіданнях неодноразово давали пояснення, що діти спілкуються з батьком, відвідують його. ОСОБА_2 ніколи не перешкоджала і не заперечувала проти побачень батька
з дітьми, його участі у вихованні дітей, наданні ним допомоги у здобутті дітьми освіти, піклуванні про їх здоров'я, а навпаки вимагає виконання ним своїх батьківських обов'язків, у тому числі у спосіб подання зустрічного позову у цій справі;
суди не навели мотивів відхилення інформації, викладеній у акті, що складений сусідами ОСОБА_2 та підписаний головою квартального комітету,
в якому засвідчено, що дітей постійно бачать біля подвір'я батька ОСОБА_1 . Крім того, суди проігнорували довідки зі школи, садочка, та гуртків, згідно з якими ОСОБА_1 до закладів не з'являється, успіхами і життям дітей не цікавиться, вихованням дітей займається лише мама;
у матеріалах справи наявні докази на підтвердження того факту, що батько дітей ОСОБА_1 сам не бажає приймати участь у їх вихованні, відмовляється від спілкування з ними й ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. Доказів того, що ОСОБА_2 чинить перешкоди ОСОБА_1 у вихованні дітей матеріали справи не містять;
суди, зобов'язавши ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 дітей для побачень, вийшли за межі позовних вимог первісного позову, оскільки така вимога
у первісному позові не пред'являлась;
при визначені ОСОБА_1 часу побачень з дітьми щовівторка та четверга
о 18 год 00 хв суди неправомірно не врахували графік роботи ОСОБА_2 до 18 год 15 хв з понеділка до четверга та той факт, що ОСОБА_1 категорично відмовляється забирати дітей у дні побачень о 18 год 00 хв зі школи та садочка,
у зв'язку із цим створює конфліктні ситуації. Покладення зобов'язання на
ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 побачення з дітьми щовівторка та четверга о 18 год 00 хв обмежує права ОСОБА_2 , зокрема прав на працю, особисте життя, лікування та відпочинок. Крім того, рішення судів щодо зобов'язання створити для ОСОБА_1 якнайкращі саме для нього умови спілкування з дітьми як для батька дітей, який проживає окремо й не надає жодної допомоги по догляду і лікуванню дітей, містять прояви дискримінаційного ставлення до неї за статтю;
висновок суду апеляційної інстанції про те, що визначений час зустрічей
є умовним і може корегуватися між батьками за їх домовленістю, є безпідставним та зроблений без урахування фактичних обставин справи.
У листопаді 2021 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу,
в якому він просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що:
подання ОСОБА_2 касаційної скарги спрямоване на зловживання процесуальними правами з метою унеможливлення остаточного вирішення спору;
оскаржені судові рішення ухвалені з урахуванням висновку органу опіки та піклування, в якому визначено час та дні побачень батька з дітьми, виходячи із побажань саме ОСОБА_2 ;
доводи ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 ухиляється від обов'язку забирати дітей зі школи та дитячого садочка неправдиві, спрямовані на введення суду в оману. Відповідач за первісним позовом заборонила вихователям передавати йому дитину;
ОСОБА_2 протягом розгляду цієї справи у різний спосіб перешкоджала ОСОБА_1 у зустрічах з його дітьми.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2021 рокувідкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції. Цією ж ухвалою
у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 05 березня 2021 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку відмовлено.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені
в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 11 листопада 2021 року вказано, що доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом
1 частини другої статті 389 ЦПК України (неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права). Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 369/1923/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 346/2946/16-ц,
від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 20 червня 2018 року у справі № 755/7957/16-ц, від 26 червня 2018 року у справі № 2/1712/783/2011, від 26 червня 2018 року у справі
№ 727/1256/16-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 165/2839/17.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 03 жовтня 2008 року.
Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 16 квітня 2019 року шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розірвано.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є батьками двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Діти проживають разом з матір'ю.
Висновком виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького від 30 липня 2019 року № 3819/49-05-24 встановлено дні побачень ОСОБА_1 із дітьми: щовівторка та щочетверга з 18 год 00 хв до 20 год 00 хв; спільний організований відпочинок з сином та донькою за попередньою домовленістю матір'ю дітей та за наявності підтверджуючих документів.
Позиція Верховного Суду
У пункті 5 частини першої статті 396 ЦПК України зазначено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений
у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року в справі № 373/1281/16-ц (провадження № 14-128цс18) зазначено, що «під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними
є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі
№ 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) конкретизовано вищевказаний висновок та зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами, насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають
у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним
і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, однаковими.
У справі № 369/1923/15-ц ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу бетонного паркану.
У справі № 346/2946/16-ц ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції
в Івано-Франківській області, про визнання права власності на рухоме майно та звільнення цього майна з-під арешту.
У справі № 523/6003/14-ц ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання договору підряду укладеним, розірвання договору і відшкодування збитків.
У справі № 922/2383/16 керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області звертався з позовом до Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмос», третя особа - Департамент земельних відносин Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування пункту 12.1 Додатку до рішення 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про надання дозволу юридичним та фізичним особам на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд» від 24 червня 2015 року № 1912/15; визнання незаконним та скасування пункту 5.1 Додатку до рішення 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд» від 23 грудня 2015 року №43/15; визнання незаконним та скасування пункту 12.1 Додатку 1 до рішення 4 сесії Харківської міської ради
7 скликання № 142/16 від 24 лютого 2016 року.
У справі № 755/7957/16-ц ОСОБА_3 звернулася до Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», третя особа - ОСОБА_4, про визнання зобов'язань за договором припиненими.
У справі № 2/1712/783/2011 релігійна громада парафії Казанської ікони Божої Матері Рівненської єпархії Української православної церкви - Київського патріархату звернулась до суду з позовом до Рівненської обласної державної адміністрації, релігійної громади парафії Казанської ікони Божої Матері Рівненської єпархії Української православної церкви про скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання права власності на нерухоме майно.
У справі № 727/1256/16-ц ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Чабан Г. Ю. від 22 січня
2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.
У перелічених справах, на які є посилання у касаційній скарзі, висновки Верховного Суду стосуються правовідносин, які не є подібними із спірними правовідносинами, що виникли між сторонами, оскільки зміст, предмети і підстави позовів в цих справах відмінні від предмету і підстав позову у справі, що переглядається.
У справі № 165/2839/17, на яку є посилання у касаційній скарзі, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - виконавчий комітет Володимир-Волинської міської ради як орган опіки та піклування, про визначення способу участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї. У цій справі ОСОБА_1 (матір дітей) просила визначити спосіб участі відповідача (батька дитини) у вихованні дитини ОСОБА_4 шляхом періодичних побачень з можливістю спільного відпочинку за місцем проживання батька, без присутності матері: кожного понеділка та середи з 17 год 00 хв до 20 год 00 хв; кожної п'ятниці з 17 год 00 хв до 20 год 00 хв кожної суботи. У вказаній справі позивач разом з дочкою ОСОБА_4 та сином від попереднього шлюбу ОСОБА_6, проживають у м. Володимирі-Волинському Волинської області. Протягом тривалого часу у них з відповідачем триває спір щодо способу його участі у вихованні дочки ОСОБА_4, а саме періодичності та місця їх побачень, оскільки відповідач часто та у не зручний для її сім'ї час відвідує дочку. Необхідність звернення до суду з цим позовом у неї виникла для забезпечення прав та інтересів обох її дітей. Позивач зазначала, що не чинить відповідачу перешкод в участі у вихованні їхньої спільної дочки, однак їхні зустрічі відбуваються переважно за місцем її проживання із ОСОБА_4 та ОСОБА_6. Відповідач неприязно ставиться як до неї, так і до її старшого сина ОСОБА_6.
З приводу протиправної поведінки відповідача вона неодноразово зверталась до правоохоронних органів, проте кожного разу з відповідачем проводили лише профілактичні бесіди. Для вирішення спору щодо часу і місця побачення батька з дочкою ОСОБА_4 вона зверталась до комісії із захисту прав дитини при Виконавчому комітеті Володимир-Волинської міської ради. За результатами її звернення, враховуючи безпричинне нез'явлення батька дитини на засідання комісії, їй 12 травня 2017 року рекомендовано для вирішення цього питання звернутися до суду.
У справі, що переглядається, позивач за первісним позовом ОСОБА_1 (батько дітей) звернувся з позовом до ОСОБА_2 (матері дітей) про усунення перешкод
у вихованні дітей та вільному спілкуванні з ними, визначення способів його участі
у вихованні дітей та зобов'язання вчинення певних дій. Звертаючись з позовом до суду, ОСОБА_1 (батько дітей) наголошував їх матір створює йому перешкоди
у вихованні дітей та вільному спілкуванні з ними. Ці обставини також встановлено судами під час розгляду справи.
Отже, правовідносини у справі № 165/2839/17та у справі, що переглядається,
є відмінними за предметом і підставами позову. У першій справі не йшлося про усунення перешкод позивачу у спілкуванні з дитиною, а вимога позивача (матері дитини) стосувалася встановлення для батька, який проживає окремо, побачень
з дитиною у конкретні дні і години з метою запобігати зловживанням відповідача своїми батьківськими правами. У справі, що розглядається, підставою позову
є чинення відповідачем (матір'ю дітей) перешкод позивачу (батькові дітей)
у спілкуванні з дітьми, а предметом - усунення відповідачем перешкод
у спілкування позивача з дітьми та участі у їх вихованні.
Таким чином, правовідносини у справах № 369/1923/15-ц, № 346/2946/16-ц,
№ 523/6003/14-ц, № 922/2383/16, № 755/7957/16-ц, № 2/1712/783/2011,
№ 727/1256/16-ц, № 165/2839/17, на висновки Верховного Суду у яких як на підставу касаційного оскарження посилається ОСОБА_2 , та у справі, що переглядається, за суб'єктним складом, предметом і підставами позову, фактичними обставинами справи, матеріально-правовим регулюванням спірних відносин не є подібними.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
З урахуванням того, що після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України Верховним Судом встановлено, що висновки щодо застосування норми права, які викладені у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 369/1923/15-ц, від 26 вересня 2018 року
у справі № 346/2946/16-ц, від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц, від
19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 20 червня 2018 року у справі
№ 755/7957/16-ц, від 26 червня 2018 року у справі № 2/1712/783/2011, від
26 червня 2018 року у справі № 727/1256/16-ц, від 01 квітня 2020 року у справі
№ 165/2839/17 та на які посилається заявник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, що не є подібними до правовідносин у справі, яка переглядається, колегія суддів доходить висновку про необхідність закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України.
Керуючись статтями 260, 396, 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційне провадження у справі № 404/2333/19 за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 05 березня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від
29 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету міської ради міста Кіровограда, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дітьми та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету міської ради міста Кіровограда, про визначення участі батька у вихованні дітей, закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
І. О. Дундар