Ухвала
22 червня 2022 року
м. Київ
справа № 211/4347/15-ц
провадження № 61-20177св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Русинчука М. М.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_2 , щодо арешту майна, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 травня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця, що полягають у винесенні постанов від 07 жовтня 2020 року та
04 грудня 2020 року по ВП № 63050609 про арешт коштів боржника в частині арешту коштів за рахунками ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ «Державний ощадний банк України» та № НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ».
Скарга мотивована тим, що постановою державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 07 жовтня 2020 року ВП № 63050609, звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , здійснено відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувана у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу. Разом з цим, постановою державного виконавця Любкіною Ю. О. про арешт коштів боржника від 07 жовтня
2020 року ВП № 63050609 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які оборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 6 450 518,30 грн.
04 грудня 2020 року державним виконавцем Любкіною Ю. О. винесено аналогічну за змістом постанову про арешт коштів боржника (ВП 63050609). На звернення позивача від 27 жовтня 2020 року Довгинцівським ВДВС надано відповідь за № 92170 від 15 листопада 2020 року про відсутність законних підстав для зняття арешту з рахункового рахунку, на який нараховується заробітна плата. Також запропоновано сплатити борг, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, або звернутися до суду.
Дії судового виконавця про накладення арешту на його майно у вигляді поточного карткового рахунку «зарплатний» є незаконними, так як арешт не може бути накладений на єдиний засіб забезпечення життєдіяльності людини.
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року, поновлено
ОСОБА_1 строк для звернення до суду із скаргою, у задоволенні скарги відмовлено.
Суди керувалися тим, що рахунок для отримання заробітної плати не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено. Зазначені рахунки є поточними рахунками боржника, які використовуються для зберігання грошей та здійснення різних операцій боржника. Тому державний виконавець при винесенні постанови про арешт коштів боржника діяв відповідно до закону та в межах своїх повноважень, оскільки цільове призначення коштів на рахунку визначає сама фінансова установа, яка зобов'язана повернути постанову без виконання у випадку встановлення, що арешт накладений на кошти, що знаходяться на рахунках, на які не може бути накладений.
08 грудня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, зокрема просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Клопотання мотивоване тим, що є необхідність часткового відступлення від правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року по справі № 905/361/19, на яку послались попередні суди, та відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах де боржником є фізична особа.
Ухвалою від 20 грудня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно з частинами четвертою, п?ятою статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Тлумачення змісту статті 403 ЦПК України свідчить, що клопотання має містити обґрунтування необхідності про передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання заявника про передачу цієї справи на розгляд Великої ПалатиВерховного Суду, оскільки належного обґрунтування для відступлення від висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня
2020 року по справі № 905/361/19, заява ОСОБА_1 не містить, колегія суддів таких підстав, передбачених у статті 403 ЦПК України, не встановила.
Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 20 квітня 2022 року в справі № 756/8815/20 висновок щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, у тому числі з урахуванням висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року по справі № 905/361/19.
Тому у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Судуслід відмовити.
Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук