Справа № 545/2204/22
Провадження № 1-кп/545/149/22
27.06.2022 року. Полтавський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
з участю захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022221160000304, що надійшло від прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил відносно обвинуваченого гр. ОСОБА_5 за ст. 289 ч. 3 КК України, -
Прокурор в підготовчому судовому засіданні 27.06.2022 року усно заявив клопотання та надав письмово в порядку ст. 331 ч. 3 КПК України про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 2 місяці, яке вручено підсудному і його захиснику, обґрунтувавши наявними ризиками встановленими при його обранні обвинуваченому, які не відпали і на даний час та є об'єктивними, бо існують в матеріалах кримінального провадження, передбачені п. 1, 2, 5 ст. 177 КПК України та підтверджені ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 05.05.2022 року. Послався на те, що така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування, обгрунтовується наступним.
Гр. ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 289 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке Законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років та у зв'язку з чим є усі підстави вважати, що гр. ОСОБА_5 усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинений ним особливо тяжкий злочин, з метою уникнення від даного покарання буде переховуватись від органу досудового розслідування.
До того ж, гр. ОСОБА_5 не одружений, на утриманні дружини та дітей не має, що вказує на відсутність міцних соціальних зв'язків, жодних даних щодо перебування на його утриманні батьків не встановлено. Вказані обставини створюють передумови уникнути підозрюваному гр. ОСОБА_5 кримінальної відповідальності та переховуватися від органу досудового розслідування або суду.
Разом з цим, гр. ОСОБА_5 є військовослужбовцем та несе службу в районі де тривають бойові дії, та місцезнаходження військової частини в якій він несе військову службу в будкт-який час може змінитись; таким чином останній може спробувати переховуватися від органу досудового розслідування, тому що суворість покарання за вчинений злочин, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура його виконання покарання.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. ОСОБА_5 перебуваючи на свободі може незаконно впливати прямо чи опосередковано на потерпілих, свідків, враховуючи, те що він вже застосовував зброю для залякування потерпілого, не виключає можливості повторення вище зазначених дій з метою залякування свідків та потерпілих з метою впливати на них, шо свідчить про наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом їх вмовлянь, зокрема може спробувати впливати на свідків, так як. частина із свідків є військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , та вони разом проходять військову службу.
Крім того, може незаконно впливати на свідків шляхом їх залякування з метою давати покази на свою користь, оскільки гр. ОСОБА_5 є військовослужбовцем та має безперешкодний доступ до вогнепальної зброї за допомогою якої може погрожувати свідкам, які є допитаними і відомості щодо їх місця проживання останньому достеменно відомі. Вказане також підтверджується і тим, що під час вчинення вказаного злочину ОСОБА_5 погрожував потерпілому вогнепальною зброєю.
До того ж, показання свідків надані на досудовому слідстві не мають для суду наперед встановленої сили. Натомість суд досліджує всі докази безпосередньо в судовому засіданні.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що гр. ОСОБА_5 , перебуваючи на волі з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства, може симулювати хворобу, або іншим чином ввести в оману командування військової частини, Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необгрунтованого затягування строків досудового розслідування та створить можливості для гр. ОСОБА_5 незаконно впливати свідків у цьому ж кримінальному провадженні. В той же час останній перебуваючи на волі не буде позбавлений можливості з використанням мобільних телефонів, тощо, здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 згідно вимогу про судимість неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а саме:
- 26.11.2009 засуджений Червонозаводським районним судом м. Харкова за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу.
- 19.06.2011 засуджений Московським районним судом м. Харкова за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
- 19.10.2012 до ОСОБА_5 застосований арешт за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України.
Крім того, гр. ОСОБА_5 через тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на тимчасово окупованій території України, і тим самим вчинити інший злочин - дезертирство, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 289 КК України є особливо тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років позбавлення волі.
Зазначені ризики та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів підтверджується наявними матеріалами кримінального провадження.
За таких обставин застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість обвинуваченого свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.
Оцінюючи в сукупності викладене, варто прийти до висновку, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку ОСОБА_5 та відповідно до ст. 194 КПК України, йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На даний час ризики не зменшилися з об'єктивних причин по кримінальному провадженню. Тому, іншими, будь-якими існуючими більш м'якими запобіжними заходами згідно вимог діючого законодавства, не можливо забезпечити її належну процесуальну поведінку у даному провадженні.
Підсудний прохав змінити йому обраний запобіжний захід на більш м'який не пов'язаний із позбавленням волі, бо він бажає захищати Державу та має сім'ю і 2х неповнолітніх дітей інвалідів.
Захисник заперечив клопотання прокурора через необґрунтованість та безпідставність пред'явленого обвинувачення, хоча відповідного клопотання наразі не має… А також через порушення процедури і мети застосованого запобіжного заходу відповідно до вимог ст. 178, 184, 194, 315 КПК України та ст. 5 «Конвенції…» щодо процедури розгляду даного питання. Прохав змінити підсдуному запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який не пов'язаний із позбавленням волі, а саме особисте зобов'язання, щоб міг боронити Державу та утримувати сім'ю.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченої. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши наявність ризиків згідно доказів наданих прокурором в матеріалах обвинувального акту, суд вважає, що, враховуючи особу обвинуваченого, його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я, який суд вважає задовільним , наявність існування встановлених судом ризиків, передбачених п. 1, 2, 5 ст. 177 КПК України, оцінюючи сукупність вказаних обставин, а саме : вагомість наявних доказів щодо вчинення кримінального правопорушення та його тяжкість, у вчиненні якого він обвинувачується, передбачених ст. 289 ч. 3 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, що доводить вказані ризики, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора згідно ч. 1 ст. 197 КПК України, а саме продовження для підсудної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів. В зв'язку з чим в клопотанні підсудного та його захисника необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27, 176, 177, 183, 194-197, 201, 314-317 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підсудному - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підсудного гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраний ухвалою слідчого судді Полтавського районного суду Полтавської області від 05.05.2022 року, продовжити на 60 днів до 26.08.2022 року - включно.
В клопотанні підсудного та його захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який не пов'язаний із позбавленням волі - відмовити
Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті та є оригіналом.
Суддя: ОСОБА_1