Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" червня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/593/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків
до Комунального підприємства "Жилкомсервіс", м.Харків
про стягнення коштів 136 920,14 грн.
без виклику учасників справи
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про стягнення 136 920,14 грн., з яких: заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 123 286,70 грн., 3% річних у розмірі 3 399,25 грн. та індекс інфляції у розмірі 10 234, 19 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивачем вказано на неналежне виконання з боку відповідача взятих на себе зобов'язань за Договором постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №061800 від 01.01.2019 в частині повної та своєчасної оплати вартості електричної енергії.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/593/22 та вказано, що розгляд справи № 922/593/22 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) надсилалися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.
Позивач про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.
22.06.2022 відповідач до суду надав відзив на позовну заяву (вх.№5794), в якому також просить суд поновити йому пропущений строк на подання відзиву до суду.
Розглянувши відзив на позовну заяву ,суд зазначає наступне.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.165 ГПК України, до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
При цьому суд звернув увагу, що належним доказом відправлення сторонам відзиву на позовну заяву та доданих до нього документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо)
Господарським процесуальним кодексом України передбачена можливість подати документи в електронному вигляді з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
За змістом ст. 7 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги”.
Відповідно до частини восьмої статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Так, відповідачем в додатку до відзиву зазначено про надання доказів направлення на адресу позивача відзиву на позовну заяву, проте вказаний документ не містить опису вкладення в поштовий конверт та не відповідає вимогам вказаних норм закону (не скріплений електронним цифровим підписом).Документи не скріплені ЕЦП судом не реєструються.
Згідно вимог статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, що відзив не містить документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву позивачу (опису вкладення у цінний лист) та такі докази не скріплені електронним цифровим підписом , суд на підставі статті 170 Господарського процесуального кодексу України вважає , що вказаний відзив підлягає поверненню без розгляду.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 березня 2022 року № 133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року за № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Законом України № 2212-ІХ від 21 квітня 2022 року затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Законом України № 2263-IX від 22 травня 2022 року затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Через постійні обстріли міста Харкова ворожими військами будівля, у якій розміщується Господарський суд Харківської області, зазнала пошкоджень, а приміщення суду зазнали часткових руйнувань. З моменту введення воєнного стану та початку ведення активних бойових дій на території Харківської області суд не може забезпечити безпеку апарату суду, суддів, а тому був вимушений обмежити присутність осіб у приміщенні суду до нормалізації обстановки з безпекою у регіоні та усунення руйнувань, у зв'язку з чим, у господарському суді Харківської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
Проте, Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя та працює у дистанційному режимі. За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Радою суддів України 02 березня 2022 року опубліковано рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з урахуванням яких керівництвом Господарського суду Харківської області тимчасово до усунення вищезазначених обставин встановлено певний порядок роботи.
Згідно частин 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Разом з цим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого 248 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Як зазначає позивач, у зв'язку із відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 року (далі - Закон), з 01.01.2019 року Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 року № 1268.
Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання послуг, здійснює постачання роздрібного ринку електричної та універсальних послуг розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (частина 4 статті 63 Закону).
Абзацом п'ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що і фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Разом з тим, у відповідності до пункту 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Згідно з пп. 4.12, 4.13 розділу IV "Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Пунктом 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
У відповідності до пункту 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Комунальним підприємством «Жилкомсервіс» (відповідач, споживач) було надано заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (Додаток 1 до договору).
Таким чином Договір між Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" (позивач, постачальник) та Комунальним підприємством «Жилкомсервіс» (споживач, відповідач) вважається укладеним на умовах Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 061800 від 01.01.2019 року.
Згідно п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 5.8 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 5.9 та п. 5.13 Договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника, Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника, із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції.
Відповідно до п. 5.10 Договору оплата рахунку Постачальника має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього Договору.
Умовами публічної комерційної пропозиції 6/4 передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем плановими платежами у формі оплати визначеної на основі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період у таких співвідношеннях:
до 20 числа місяця, який передує розрахунковому місяцю 15% від вартості фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період;
до 30 місяця, який передує розрахунковому місяцю 15% від вартості фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період;
остаточний розрахунок до 15 числа розрахункового місяця згідно з фактичним обсягом відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період.
Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії якого за попередній період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період.
Розрахунок суми попередньої оплати здійснюється шляхом множення чинної у розрахунковий періоди ціни на електричну енергію на фактичний обсяг відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період.
Остаточний розрахунок за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті «Призначення платежу» посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти перераховані за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати погашення як погашення існуючої заборгованості з найдавнішим терміном виникнення. У разі заміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді. Укладення сторонами та дотримання узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду (п. 3 комерційної пропозиції).
Пунктом 4 комерційної пропозиції встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем. Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.
Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору.
Пунктом 7 комерційної пропозиції передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п.4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.
Як вказує позивач у позові, згідно з переданими даними від АТ «Харківобленерго» Відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію.
Однак відповідач своїх договірних зобов'язань не виконав, за спожиту електричну енергію повністю не розрахувався.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 123 286,70 грн., 3% річних у розмірі 3 399,25 грн. та індекс інфляції у розмірі 10 234, 19 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами шостою, сьомою статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 ЦК України та статті 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з вимогами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено не здійснення відповідачем повної та своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував та доказів належного виконання своїх зобов'язань зі своєчасної оплати заборгованості за електричну енергію до матеріалів справи не надав.
Враховуючи викладене та те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за електричну енергію в сумі 123 286,70 грн., суд визнає вимоги позивача про стягнення основної заборгованості належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
В силу вимог частини другої статті 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що нарахувані 3% річні та іфляційні витрати відповідно пункту 7 комерційної пропозиції повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.
Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, умовам договору, нараховані арифметично вірно, з урахуванням чого, позовні вимоги про стягнення 3 399,25 грн. 3% річних та 10 234,19 грн. інфляційних втрат суд визнав обґрунтованими, доведеним матеріалами справи та таким, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи висновки суду про повне задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481,00 грн. на відповідача.
Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства «Жилкомсервіс» (61052, м.Харків, вул.Конторська, буд.35, код ЄДРПОУ 34467793) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська,126, код 42206328) - заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 123 286 грн. 70 коп., 3% річних 3 399 грн. 25 коп., індекс інфляції 10 234 грн. 19 коп. та витрати по сплаті судового збору 2481 грн. 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua
Повне рішення складено "27" червня 2022 р.
Суддя С.Ч. Жельне