Справа № 523/6570/22
Провадження №2/523/3626/22
"23" червня 2022 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Дяченко В.Г., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення,
До Суворовського районного суду м. Одеси звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат Секач Олександр Михайлович з позовною заявою про виселення.
Також разом з позовною заявою подано клопотання про прийняття квитанції (№3536 від 16.02.2022р.) про сплату судового збору у розмірі 908 гривень 00 копійок, яка була сплачена на рахунок Київського районного суду м. Одеси за подання зустрічної позовної заяви по справі №947/30768/21.
Зазначений зустрічний позов було повернуто ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19.05.2022 року, з підстав визначених п.1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Вирішуючи питання про прийняття справи до провадження суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В клопотанні про прийняття квитанції (№3536 від 16.02.2022р.) про сплату судового збору у розмірі 908 гривень 00 копійок слід відмовити, оскільки дана квитанція іншим судом була вже врахована. В цей же час, в автоматизованій системі документообігу суду у графі «Вартісні показники» неможливо створити автопоєднання з підтвердженням казначейства щодо сплати судового збору за подання цієї заяви із зазначеною квитанцією, оскільки вона врахована раніше.
Приєднання даної квитанції про сплату судового збору по іншій, раніше поданій справі, є порушенням положень Закону України «Про судовий збір», і не може бути враховано повторно, оскільки раніше проведена оплата вже зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, а тому позивачем дані вимоги процесуального Закону при зверненні до суду не враховані та дотримані також не були.
У ст. 9 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з п.п.1 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», визначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 992,40 гривень.
При цьому, належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору - згідно наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ роз'яснень у постанові №10 від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
Відповідно ст.ст.1, 2 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 992 гривень 40 копійок за наступними реквізитами: - Отримувач коштів УК у м.Одесі/Суворівський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA 748999980313181206000015759; Код класифікації доходів бюджету 22030101 та надати до суду докази про відповідну сплату судового збору або докази наявності пільг.
Вищевикладене не дає підставу суду зробити висновок про належне оформлення позовної заяви у відповідності до ст.175,177 ЦПК України.
Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.175,177,185,258,260 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у клопотанні про прийняття квитанції (№3536 від 16.02.2022р.) про сплату судового.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення- залишити без руху.
Копію ухвали направити позивачу та представнику позивача і повідомити про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення/отримання копії ухвали. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя