Справа № 522/2294/22
Провадження № 2-а/522/131/22
27 червня 2022 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Павлик І.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Сулими А.С.,
представника позивача - Топунової А.М.,
представник відповідача у судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України,
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15.11.2021 головним спеціалістом відділу впровадження систем фіксації порушення Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Блажко Є.М. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00001122, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн. З оскаржуваною постановою ОСОБА_1 не згодна та стверджує, що викладені в ній обставини не відповідають дійсності, а сама вона складена з порушенням вимог КУпАП та Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі.
23.03.2022 ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
20.06.2022 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволені позову з огляду на наступне. Так у тексі своєї позовної заяви позивач вказує на те, що пропустила строк для її подання до суду та наводить причини для його поновлення, однак відповідач вважає, що нею не доведено належних та об'єктивних підстав, які могли б вважатись судом поважними для поновлення пропущеного строку. Окрім того, ОСОБА_1 не заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду. Разом з тим, як вбачається із позовної заяви позивачу належить транспортний засіб, який здійснював рух автомобільними дорогами загального користування та перевозив вантаж з перевищенням нормативних параметрів, визначених п. 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме перевищення загальної маси транспортного засобу спеціалізованим контейнеровозом. З наданої позивачем товаро-транспортної накладної від 17.01.2022 № 170103 вбачається, що транспортним засобом перевозився ячмінь врожаю 2021 року насипом, який є подільним вантажем, котрий заборонений для перевезення автомобільними дорогами при перевищенні вагових параметрів. Як наслідок позивачем не надано до суду доказів, які б підтверджували факт розміщення на транспортному засобі контейнера із відповідним маркуванням. Окрім цього, належними доказами надання послуг з перевезення вантажу контейнеровозами є договори, а не товаро-транспортна накладна, яка використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Окрім того, факт порушення позивачем п. 22.5 Правил дорожнього руху України підтверджується здійсненими фотографіями транспортного засобу, зробленими автоматичним пунктом та інформаційною карткою автоматичного пункту габаритно-вагового контролю. На думку відповідача, ОСОБА_1 не доведено, що вантаж перевозився в контейнері, що б дозволило застосувати вагові параметри встановлені Правилами дорожнього руху України, а тому оскаржувана постанова від 15.11.2021 серії ВМ № 00001122 є законною та обґрунтованою.
24.06.2022 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій вона просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 15.11.2021 серії ВМ № 00001122, а справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Представник зазначає, що відповідачем не було надані фото, де зафіксовано транспортний засіб, який містить інформацію про тип транспортного засобу (контейнеровоз), від якого залежить граничний розмір фактичної маси транспортного засобу, ні інформації про фактичну масу (вагу) вказаної у постанові транспортного засобу та про вагу (масу) перевищення встановлених законодавством вагових норм для даного транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами. Натомість надана відповідачем інформаційна карта є неналежним доказом, оскільки не місить інформації щодо предмета доказування. Окрім того, зміст постанови від 15.11.2021 серії ВМ № 00001122 не відповідає вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі та Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі.
27.06.2022 у судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.
Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що власником транспортних засобів марки MAN TGX 26.480, тип - спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, (д.н.з. НОМЕР_1 ) та Fliegel.2002 року випуску (д.н.з. НОМЕР_2 ), тип - спеціалізований напівпричіп - контейнеровоз-Е є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів серія НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 .
Відповідно до товаро-транспортної накладної від 14.11.2021 № 221104 транспортним засобом позивача відбулось перевезення вантажу - ячмінь, загальна вага складає 43 800 кг.
Згідно даних товарно-транспортної накладної від 15.11.2021 № 221104 водій ОСОБА_2 доставив вантаж культури ячмінь 2021,3 на площадку Омега ПЗТ, за результатами зважування здійсненого на місці вивантаження вага складає 44 440 кг (тара 16 840 кг, нетто - 27 600 кг).
15.11.2021 головним спеціалістом відділу впровадження систем фіксації порушення Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Блажко Є.М. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00001122, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.
З оскаржуваної постанови вбачається, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням норм допустимих параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальна маса транспортного засобу на 7,3% (7.726 т).
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху.
У відповідності з п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Згідно з п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Слід враховувати, що механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначає Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (далі - Порядок).
За визначенням, наведеним у п. 2 Порядку, автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
Пунктом 8 Порядку передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 163.
Згідно із п.п. 11, 12 Порядку автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до п.п. 13, 14, 15 Порядку під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
За правилами п.п. 16, 17 Порядку посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.
Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Згідно п. 3 розділу ІІ Інструкції № 512 з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою у автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху (п. 8 Інструкції).
Вказане свідчить, що Інструкцією затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові в залежності від обставин вчинення порушення, у зв'язку з чим, суд відхиляє доводи позивача про те, що оспорювана постанова про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам Інструкції, оскільки не містить інформації щодо марки, моделі, державного номерного знака транспортного засобу, причепу, категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількості коліс) на вісі.
Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
У Примітці цієї статті передбачено, що підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Виходячи з обставин даної справи, суд враховує, що позивач є власником MAN TGX 26.480, тип - спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, (д.н.з. НОМЕР_1 ) та Fliegel.2002 року випуску, (д.н.з. НОМЕР_2 ), тип - спеціалізований напівпричіп - контейнеровоз-Е, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів серія НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 , якими згідно товарно-транспортних накладних від 14.11.2021 серія 12 ААИ № 221104 та від 15.11.2021 № 221104 здійснювалось перевезення вантажу (ячменю).
Отже, позивач у розумінні положень ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» є автомобільним перевізником та суб'єктом правовідносин у сфері перевезень автомобільними дорогами.
Підставою для винесення оспорюваної постанови про застосування до позивача адміністративного стягнення (штрафу) стали результати автоматичного вимірювання загальної маси транспортного засобу, проведеного 14.11.2021, відповідно до яких параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження на 7,3 % (7,726 т).
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Вказані положення є спеціальними для автомобільного перевізника, проте в даному випадку позивачем не надано документів на підтвердження наявності у нього відповідного дозволу чи внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів. Натомість, ці положення визначають обов'язок перевізника одержати відповідний дозвіл. Не дотримання вказаних правил, відповідно до приписів ч. 2 ст. 132-1 КУпАП є підставою для накладення на автомобільного перевізника штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно).
Водночас, відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).
Відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Водночас, за правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд враховує, що суттєвим значенням для визначення міри відповідальності особи у цій сфері є результати габаритно-вагового зважування транспортного засобу.
Відповідність вагового обладнання установленим стандартам підтверджується наданими відповідачем: свідоцтвом про повірку законодавчо регульваного засобу вимірювальної техніки від 26.10.2021 № 35-02/6013 чинне до 26.10.2022, свідоцтвом про повірку законодавчо регульваного засобу вимірювальної техніки від 26.10.2021 № 35-02/6014 чинне до 26.10.2022, свідоцтвом про повірку законодавчо регульваного засобу вимірювальної техніки від 26.10.2021 № 35-02/6015 чинне до 26.10.2022, свідоцтвом про повірку законодавчо регульваного засобу вимірювальної техніки від 26.10.2021 № 35-02/6016 чинне до 26.10.2022, сертифікатом перевірки типу від 17.06.2020 № UA.TR.001 76-20 Rev.0 чинне до 16.06.2030.
В наданій представником відповідача інформаційній картці автоматичного пункту габаритно-вагового контролю міститься відомість «class >>> 16», що вказує на клас транспортного засобу, який визначений в автоматичному режимі у відповідності до Опису протоколу взаємодії вагових комплексів /WIM (автоматичних пунктів) з програмним забезпеченням програмного комплексу «Центр обробки даних WEIGHT CONTROL SYSTEM (WCS) у сфері забезпечення габаритно-вагового контролю в автоматичному режимі ДП «ГЦЦК» 17.09.2020, а саме клас транспортного засобу код 16 - автопоїзд із шістьма осями (тривісний вантажний автомобіль із тривісним причепом).
Крім того, відповідно до п.п. 17.1, 17.2, 17.4, 17.9 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, універсальні автомобільні контейнери призначені для перевезення дрібних партій вантажів без тари, у первинній або у полегшеній тарі. В цих контейнерах перевозяться продовольчі і промислові товари широкого споживання, продукція виробничо-технічного призначення, сільськогосподарські продукти і домашні речі громадян.
Забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.
Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об'єм контейнера, куб.м; місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.
Приймання вантажів для перевезення в контейнерах здійснюється при наявності договору - на підставі заявки, а при відсутності договору - разового договору.
Як свідчать обставини справи, позивачем здійснено перевезення сипучого вантажу без тари, за відсутності обов'язкових документів, які підтверджують перевезення вантажу автомобільним транспортом у контейнері, що не відповідає зазначеним вимогам Правил.
У зв'язку з чим, не можуть бути враховані відповідні дані ваги, зафіксовані у товарно-транспортній накладній, оскільки відповідно до п. 13 Порядку вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів здійснюються засобами вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Так, в момент зважування загальна маса транспортного засобу перевищила максимально допустиму на 7,3 %, який враховуючи максимальну можливу дозволену похибку автоматичного комплексу габаритно вагового контрою розраховується наступним чином (47 726 - 40 000-10%*47726)/40 000) *100 = 7,3 %.
Отже, з урахуванням максимальної похибки вимірювальної техніки, суд вважає доведеним допущення позивачем перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 7 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а відповідно і правомірність накладення адміністративного стягнення на підставі ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Виходячи із наведених обставин справи та положень законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що враховані під час накладення стягнення показники вагового обладнання підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим підстави для скасування оспорюваної постанови відповідача відсутні, а тому у задоволені позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 286КАС України, суд
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.А. Павлик