Справа № 522/7369/22
1-кп/522/1854/22
27 червня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.05.2022 року за №22022160000000093 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 , суд -
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.05.2022 року за №22022160000000093 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду та заявив клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із встановленням розміру застави у розмірі 2 977 200 гривень, мотивуючи тим, що наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу відносно останнього покладається те, що ОСОБА_3 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків або експертів у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду та вважали, що обвинувальний акт не підсудний Приморському районному суду м. Одеси та підлягає направленню до Одеського апеляційного суду для визначення підсудності. Також, захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або зменшити розмір застави.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість призначення обвинувального акту до судового розгляду та вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з наступних підстав.
Згідно ч. 9 ст. 615 КПК України, під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, в межах територіальної юрисдикції яких закінчено досудове розслідування, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - найбільш територіально наближеним до нього судом, що може здійснювати правосуддя, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Так, обвинувальний акт підсудний Приморському районному суду м. Одеси.
Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.
Під час підготовчого судового засідання клопотань про здійснення виклику певних осіб, які братимуть участь у судовому розгляді не надійшло.
Підстав для повернення обвинувального акту прокурору для продовження досудового розслідування у порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України, закриття кримінального провадження у порядку, передбаченому ст. 284 КПК України, немає. Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011 р., заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.
При цьому, судом враховано дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме те, останній обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, пов'язаного з незаконним придбанням та зберіганням з метою збуту наркотичних засобів, що дає достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та ОСОБА_3 перебуваючи на свободі, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 є запобігання спробам переховуватись від суду, впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, суд вважає, що альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі, визначеному в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе в повній мірі запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні прокурора, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Так, позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, в якому Суд зазначає, що розмір застави має оцінюватись в першу чергу «з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі».
У зв'язку з наведеним, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 злочину та злочинної діяльності, пов'язаної із незаконним придбанням та зберіганням з метою збуту наркотичних засобів, суд вважає необхідним визначити розмір застави, що перевищує встановлені межі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 2977200 (два мільйони дев'ятсот сімдесят сім тисяч двісті) гривень.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинувального акту до судового розгляду та задоволення клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 2977200 (два мільйони дев'ятсот сімдесят сім тисяч двісті) гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 314-316, 291, 376 КПК України, суд,-
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.05.2022 року за №22022160000000093 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у відкритому судовому засіданні на 11 годин 00 хвилин, 07.07.2022 року, в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси, за участю учасників судового провадження.
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 25.08.2022 року, включно.
Визначити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 2 977 200 (два мільйони дев'ятсот сімдесят сім тисяч двісті) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_3 : провадження по справі 1-кп/522/1854/22.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1)прибувати за кожною вимогою до суду;
2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 27.06.2022 року.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя Приморського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1
27.06.2022