Справа №522/22691/20
Провадження № 2/522/810/22
16 червня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси:
під головуванням -судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Баланюк Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБУЛОС», третя особа Державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнерова Римма В'ячеславівна про скасування рішення про державну реєстрацію та витребування майна із чужого незаконного володіння,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБУЛОС», третя особа Державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнерова Римма В'ячеславівна про скасування рішення про державну реєстрацію та витребування майна із чужого незаконного володіння та просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх
обтяжень, індексний номер: 47710867 від 10.07.2019 14:04:49 прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнеровою Риммою В'ячеславівною про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: квартиру загальною площею 148,9 кв.м., житлова площа 67,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 за товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ». (ЄДРПОУ 37825968);
скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності за №232330586 від 08.07.2019 року 14:06:49, стосовно квартири за адресою: АДРЕСА_1 за власником товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» (ЄДРПОУ 37825968);
витребувати квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 із чужого незаконного володіння, а саме товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБУЛОС» (місцезнаходження 01135, м. Київ, вул. В'ячеслава Чорновола, будинок 41, офіс 201, ЄДРПОУ 39729915) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 була власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Дана квартира була предметом іпотеки на підставі іпотечного договору від 23.05.2006 року.
В липні 2019 року вона не змогла потрапити до своєї квартири. По приїзду поліції нові власники квартири пред'явили витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де власником квартири вже значилось ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».
Згодом вищевказана квартира була перепродана від ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на користь ТОВ «ФАБУЛОС» та відбулась зміна номеру квартири.
Позивач вважає, що звернення стягнення на її квартиру було незаконним, через не надіслання вимоги про задоволення вимог іпотекодержателя та тим, що іпотекодержатель не визначився зі способом задоволення його вимог, оскільки у своїх вимогах, які він надав до державного реєстратора було зазначено два різних та взаємовиключних способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Також позивач посилається на відсутність оцінки предмету іпотеки та відсутність дозволу органу опіки та піклування на вчинення правочину щодо майна, де зареєстрована та проживає неповнолітня дитина.
Представник ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Представник ТОВ «ФАБУЛОС» надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Третя особа Державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнерова Римма В'ячеславівна правом на подання пояснень не скористалась.
Учасники справи в судове засідання повторно не з'явились, про день місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 23 травня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1100517300000 від 23 травня 2006 року. За у мовами даного договору ОСОБА_2 було отримано 240990 швейцарських франків.
23 травня 2006 року на забезпечення вищевказаного договору споживчого кредиту між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, згідно до якого в іпотеку було передано квартиру за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2008 року у справі №2-6413/08, за ОСОБА_3 було визнано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в результаті поділу спільного майна подружжя.
11 січня 2013 року ОСОБА_3 уклала шлюб із ОСОБА_4 та змінила своє прізвище на « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 11 січня 2013 року серія НОМЕР_2 .
31 липня 2015 року державним реєстратором Колесніченко Іриною Сергіївною було проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2008 року у справі №2-6413/08.
08 липня 2019 року Державний реєстратор Комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Кушнерова Римма В'ячеславівна провела державну реєстрацію права власності на квартиру адресою АДРЕСА_1 на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ».
Підставою для набуття права власності були зазначені наступні документи договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер: 5207-5208, виданий 12.12.2011, видавник: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Е.В.;
рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: 0407968195424, виданий 11.04.2019, видавник: Укрпошта;
рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: 04073 681 35424, виданий 09.04.2019, видавник: Укрпошта;
рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: 0407368135427, виданий 08.04.2019, видавник: Укрпошта;
рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: 0407368135484, виданий 10.04.2019, видавник: Укрпошта;
вимога про усунення порушень основного 30606 3336mm, серія та номер: 732608/01, виданий 26.03.2019, видавник: Т ОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ »; вимога про усунення порушень основного зобов'язання, серія та номер: 732608/04, виданий 26.03.2019, видавник: Т ОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ»;
вимога про усунення порушень основного 30606 Звання, серія та номер: 732608/03, виданий 26.03.2019, видавник: Т 0B «КЕЙ-КОЛЕКТ»; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: 0407368135418, виданий 09.04.2019, видавник:Укрпошта;
рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: 0407351545859, виданий 10.04.2019, видавник: Укрпошта;
іпотечний договір, серія та номер: 1471, виданий 23.05.2006, видавник: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Кисельова; вимога про усунення порушень основного зобов'язання, серія та номер: 732608/02, виданий 26.03.2019, видавник: ТOB «КЕЙ-КОЛЕКТ».
У відповідності до висновку щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 №1-54к від 24.07.2019 року було створено два нових об'єкта:
житлова квартира загальною площею 75,6 кв.м. та житловою площею 25,6 кв.м., що складає одиницю та наступну адресу: АДРЕСА_2 .
житлова квартира загальною площею 72,3 кв.м. та житловою площею 27,4 кв.м., що складає одиницю та наступну адресу: АДРЕСА_2 .
На підставі вищевказаного висновку за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» було зареєстровано право власності на два нових об'єкта нерухомості.
06 серпня між ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» та ТОВ «ФАБУЛОС» було укладено договори купівлі-продажу двох квартир, а саме: квартири загальною площею 75,6 кв.м. та житловою площею 25,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 та квартира загальною площею 72,3 кв.м. та житловою площею 27,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі технічного висновку щодо об'єднання квартир №023 від 25 жовтня 2019 року було здійснено об'єднання двох квартир в одну та присвоєно адресу: АДРЕСА_2 .
Тобто, на сьогоднішній день власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 є ТОВ «ФАБУЛОС».
Щодо надсилання вимоги іпотекодержателя.
Можливість і порядок звернення стягнення на предмет іпотеки передбачені, утому числі, і статтями 35-37 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон України від 05 червня 2003 року № 898-IV).
Частиною першою статті 35 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV,у редакції на дату виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від Іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Статтею 36 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV встановлено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між Іпотекодавцем і Іпотекодержателем про задоволення вимог Іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Частиною третьою статті 37 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV визначено, що Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки Іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати Іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Чинним законодавством передбачено порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, як шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса (у примусовому порядку), так і позасудове (добровільне) врегулювання згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, зокрема й шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.
Пунктом 4.1. іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя на звернення стягнення переданого в іпотеку майна у випадках, передбачених п.п.2.1.1 та 2.1.2. іпотечного договору, у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом Іпотекодавця, у разі порушення Іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або порушення Іпотекодавцем зобов'язання, що забезпечене іпотекою.
Згідно з пунктом 4.2. договору іпотеки, звернення стягнення здійснюється: за рішенням суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно із застереженням про задоволення вимог, викладене у п.4 іпотечного договору.
Відповідно до пункту 5.1. іпотечного договору при настанні обставин, зазначених в п.4.1. цього іпотечного договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмове повідомлення про застосовування застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.
Згідно п. 5.2. іпотечного договору, Іпотекодержатель зазначає у який із способів задоволення вимог Іпотекодержателя, що передбачені ч.3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», застосовуються Іпотекодержателем для задоволення своїх вимог.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з частиною третьою статті 10 цього Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
За змістом статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Відповідно до пункту 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі - Порядок № 868), у редакції на дату виникнення спірних правовідносин, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем Іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від Іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання Іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від Іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем Іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від Іпотекодавця; заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
У наведених вище правових нормах визначено вичерпний перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 37 Закону України «Про іпотеку» порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Таким чином, на державного реєстратора під час вчинення відповідної реєстраційної дії законом покладено обов'язок не тільки формально перевірити наявність поданих документів за переліком, передбаченим пунктом 46 Порядку № 868, необхідних для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, а й, передусім, встановити їх відповідність вимогам законодавства.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів направлення позивачу попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, що вбачається із наступного.
В матеріалах справи знаходяться копії вимог про усунення порушень основного зобов'язання та поштові повідомлення про вручення.
За даними поштовими повідомленнями про вручення позивач отримала три листи, які були направлені їй на дві адреси до м. Одеси за місцем реєстрації та фактичного проживання та одну до м. Кропивницького.
На усіх поштових повідомленнях наявний підпис, який складається із прописних букв «Дуд».
На підставі висновку спеціаліста №ЕД-2526-7-1555.20 від 13 липня 2020 року зазначено: підпис від імені ОСОБА_6 у копії Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 10.04.2019 на ім'я ОСОБА_7 в рядку «Розписка в одержанні», виконаний не ОСОБА_8 , а іншою особо, що є орієнтуючим висновком.
Крім того, на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення про вручення містяться орфографічні помилки, а саме в назві документа допущена помилка замість «переказу» вказано «перекладу». Це може свідчити про виготовлення цих поштових бланків вручну, а не використання офіційних бланків, виготовлених ПАТ «Укрпошта».
Більше того, інформація про вищевказані поштові відправлення відсутня на веб-порталі ПАТ «Укрпошта».
Все вищевказане за сукупністю свідчить про недопустимість даних доказів направлення позивачу попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки дані поштові повідомлення про вручення мають ознаки підробки.
Крім того, на усіх рекомендованих повідомлення про вручення поштового відправлення не заповнена графа дата отримання, відтак у суду немає можливості встановити коли дані повідомлення були отримані, у тому випадку, якщо вони взагалі відправлялись. Вищенаведене унеможливлює встановлення 30-ти денного строку, який відводиться Іпотекодавцю на усунення порушення зобов'язання.
Таким чином, установивши, що при реєстрації права власності на іпотечне майно були порушені вимоги передбачені, як Законом України «Про іпотеку», так і Порядком № 868, суд дійшов до висновку про порушення процедури надіслання вимоги Іпотекодержателя.
Щодо оцінки предмету іпотеки на момент звернення стягнення.
Відповідно до частини третьої статті 37 Закону України «Про іпотеку», яка має назву «Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки», в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки Іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон - 1952-IV) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
За змістом статті 18 Закону № 1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Відповідно до пункту 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від Іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання Іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від Іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 9,15 Закону № 1952-IV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, та статті 37 Закону № 898-IV порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Відтак, відсутність оцінки предмету іпотеки на момент звернення стягнення, шляхом передачі права власності іпотекодержателю є суттєвим порушенням, внаслідок того, що неможливо встановити вартість предмета іпотеки на момент звернення стягнення. Тобто, неможливо встановити інформацію про вартість майна, за якою відбулося зарахування вимог, оскільки ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна.
Щодо реєстрації неповнолітньої дитини у квартирі, яка є предметом іпотеки.
Щодо аргументу позивача на те, що реєстрація права власності на іпотечне майно за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» в порушення положень статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб та безпритульних дітей», відбулася за відсутності дозволу органу опіки та піклування є помилковим, оскільки неповнолітня дитина позивача ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не є співвласником спірного житлового приміщення і набув права користування ним, як член сім'ї власника з 22 грудня 2018 року, тобто після укладення іпотечного договору від 23 травня 2006 року.
Щодо способу звернення стягнення на предмет іпотеки.
Як встановлено судом, до державного реєстратора серед інших документів надійшли дві вимоги про усунення порушень основного зобов'язання із зазначень двох різних наслідків невиконання даної вимоги, а саме в одному випадку - звернення стягнення в порядку ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», а в іншому випадку - здійснення продажу предмету іпотеку в порядку ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».
Як наслідок, Іпотекодержателем було використано один із цих способів звернення стягнення на іпотечне майно, а саме передача права власності на предмет іпотеки в порядку ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», що не суперечить позиції, яка викладена у постанові Великої палати Верховного суду від 27 березня 2019 року у справі №520/17304/15-ц.
Щодо зміни інформації про Іпотекодавця.
Як встановлено судом, на підставі листа-повідомлення ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» №28/02/19/732608 від 28.02.2019 року було видалено інформацію про Іпотекодавця ОСОБА_2 та додано запис про нового Іпотекодавця ОСОБА_1 .
Внаслідок того, що 31 липня 2015 року державним реєстратором Колесніченко Іриною Сергіївною було проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2008 року у справі №2-6413/08, то новий Іпотекодержатель ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» мало право на ініціювання внесення змін до інформації про нового Іпотекодавця у державному реєстрі прав на нерухоме майно через зміну власника предмету іпотеки.
Отже, відповідачами порушено процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, у зв'язку з чим, існує обґрунтована необхідність у захисті порушених прав позивача щодо переходу права власності на нерухоме майно до відповідача шляхом скасування державної реєстрації права власності та шляхом витребування спірної квартири із чужого незаконного володіння у останнього власника.
Щодо вимог про скасування запису про право власності
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України № 1952 викладено у новій редакції.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України № 1952 (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
За змістом наведеної норми у чинній редакції на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є: 1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов'язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Викладене свідчить, що з 16 січня 2020 року такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачає, тому у задоволені вимог про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності за №232330586 від 08.07.2019 року 14:06:49, стосовно квартири за адресою: АДРЕСА_1 за власником товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ».
Керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 81, 95, 133, 141, 223, 247, 258 ? 259, 263 ? 265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБУЛОС», третя особа Державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнерова Римма В'ячеславівна про скасування рішення про державну реєстрацію та витребування майна із чужого незаконного володіння - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47710867 від 10.07.2019 14:04:49 прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнеровою Риммою В'ячеславівною про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: квартиру загальною площею 148,9 кв.м., житлова площа 67,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 за товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ». (ЄДРПОУ 37825968).
Витребувати квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 із чужого незаконного володіння, а саме товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБУЛОС» (місцезнаходження 01135, м. Київ, вул. В'ячеслава Чорновола, будинок 41, офіс 201, ЄДРПОУ 39729915) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБУЛОС» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень.
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 27 червня 2022 року.
Суддя Р. Д. Абухін16.06.2022