Справа № 503/631/22
Провадження № 1-в/503/26/22
Іменем України
16 червня 2022 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима подання начальника відділу поліцейської діяльності № 1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області Василя Варшавського про встановлення адміністративного нагляду відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 30.01.2007 року за ч.1 ст.115 та ч.1 ст.185 КК України, із застосуванням ст.70 КК України, до покарання у виді 13 років позбавлення волі, ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 28.03.2016 року умовно-достроково звільненого на 8 місяців 12 днів,
встановив:
Начальник відділу поліцейської діяльності № 1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернувся до суду з поданням про встановлення адміністративного нагляду відносно ОСОБА_2 строком на 2 роки із встановленням щодо нього обмежень: заборонити залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступного дня за винятком часу знаходження на роботі; заборонити відвідувати кафе-бари, ресторани, вино-горілчані магазини, інші місця із продажу спиртних напоїв на розлив; зобов'язати з'являтися чотири рази на місяць на реєстрацію до ВПД № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області; заборонити виїзд за межі с. Петрівка Кодимської ТГ Подільського району Одеської області без дозволу начальника ВПД №1 Подільського РУП ГУ НП в Одеській області в службових або особистих справах, із покладенням зобов'язання повідомляти працівників органів Національної поліції, які здійснюються адміністративний нагляд про зміну місця роботи або проживання. Подання мотивоване тим, що ОСОБА_2 був засуджений до позбавлення волі, відбував покарання у місцях позбавлення волі. Після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_2 , прибувши на місце проживання в с. Петрівка Подільського району Одеської області, на шлях виправлення не став та почав зловживати спиртними напоями, порушувати громадський порядок, вчинив ряд правопорушень, за що неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Розгляд подання проведено у відповідності до Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» № 264/94-ВР від 01.12.1994 року (надалі за текстом - Закон).
В судовому засіданні ОСОБА_2 не заперечував проти встановлення відносно нього адміністративного нагляду, однак просив зменшити кількість явки до органів Національної поліції на реєстрацію до 2 разів.
Представник ВПД № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області в судовому засіданні підтримав подання начальника про встановлення адміністративного нагляду.
Суддя, враховуючи, відповідно до положень ст. 5 Закону, доповідь про зміст подання та матеріалів, що надійшли разом з ним, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали провадження, приходить до наступного.
Відповідно до положень ст. 1 Закону, адміністративний нагляд - це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами Національної поліції.
Статтею 2 Закону передбачено, що адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню кримінальних правопорушень окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Пунктом в) ст. 3 Закону визначено, що адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів Національної поліції, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення.
Згідно п. в) ст. 4 Закону підставами для встановлення адміністративного нагляду є матеріали органів Національної поліції - щодо осіб, зазначених у пункті "в" статті 3 цього Закону.
Такодж статтею 5 Закону визначено, що разом з поданням до суду надсилаються копія вироку та матеріали, що свідчать про необхідність встановлення адміністративного нагляду за відповідною особою.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 був засуджений вироком Суворівського районного суду м. Одеси від 30.01.2007 року, що набрав законної сили 21.02.2007 року, за ч.1 ст.115 та ч.1 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді 13 років позбавлення волі. Відбував покарання в Ширяївському виправному центрі УДПтС України в Одеській області (№111). Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 28.03.2016 року був звільнений умовно достроково 04.04.2016 року на 8 місяців 12 днів. На теперішній час ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 .
Після звільнення з місць позбавлення волі, особа, щодо якої внесено подання в частині адміністративного нагляду, систематично притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 178 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч.1 та ч.2 ст.175-1 КУпАП, а також за ч. 1 ст.173-2 цього ж Кодексу.
Суддя, проаналізувавши надані матеріали органів Національної поліції, приходить до висновку, що особа, щодо якої внесено подання в частині адміністративного нагляду, будучи засудженою до позбавлення волі після відбування покарання, незважаючи на попередження органів Національної поліції, вживає спиртні напої, вчиняє інші правопорушення, що є небезпечними для здоров'я та життя людей, у зв'язку з чим є необхідним встановити адміністративний нагляд з метою запобігання вчинення ОСОБА_2 злочинів і здійснення виховного впливу.
Статтею 5 Закону визначено адміністративний нагляд встановлюється: щодо осіб, зазначених у пункті "в" статті 3 цього Закону, - в судовому засіданні одноособово суддею районного, районного у місті, міського та міськрайонного суду за місцем проживання особи, звільненої з місць позбавлення волі, за поданням начальника органу Національної поліції.
Тим самим, з огляду на установленість у справі обставин визначених ст.ст. 3, 5 наведеного Закону, на думку судді, є дійсною необхідність установлення адміністратвинго нагляду щодо засудженого.
Відповідно до ст. 6 Закону, адміністративний нагляд встановлюється у визначеному статтею 5 цього Закону порядку терміном від одного року до двох років і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості. Для осіб, зазначених у пункті "ґ" статті 3 цього Закону, адміністративний нагляд встановлюється на строк до погашення судимості. Термін адміністративного нагляду починається з дня оголошення особі постанови судді про встановлення адміністративного нагляду.
За таких, умов, суддя враховуючи конкретні обставини справи та дані, які характеризуються особу, щодо якої внесено подання в частині адміністративного нагляду, з урахуванням особи піднаглядного, його спосіб життя і поведінку, враховуючи терміни передбачені законом для погашення або зняття судимості, вважає за можливе встановити адміністративний нагляд строком на 1 рік, що у даному випадку є достатнім, з дня постановлення цього судового рішення. Підстав для встановлення адміністративного нагляду максимальною тривалістю 2 роки, як вимагає начальник ВПД №1 Подільського РУП ГУ НП в Одеській області, на даний час суд не вбачає.
Також суддя звертає увагу на те, що згідно до положень ч.2 ст. 6 Закону, у разі, коли є підстава вважати, що особа, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, залишається небезпечною для суспільства, адміністративний нагляд за поданням відповідного органу Національної поліції може бути продовжено у визначеному цим Законом порядку кожного разу ще на шість місяців, але не більше терміну, передбаченого законом для погашення або зняття судимості. Крім того, ч.2 ст. 10 Закону передбачає, що під час здійснення адміністративного нагляду суд за поданням начальника органу Національної поліції з урахуванням особи піднаглядного, його способу життя і поведінки може змінювати (зменшувати або збільшувати) обсяг обмежень, передбачених цією статтею.
При цьому судом ураховується те, що Європейський суд з прав людини в справі Timofeyev і Postupkin проти Росії (заяви № 45431/14 і 22769/15, далі - Рішення ЄСПЛ) відхилив скаргу пана Timofeyev відповідно до статті 7 (немає покарання без закону) Конвенції вважаючи, що зобов'язання та обмеження, покладені на нього в рамках адміністративного нагляду, не складали «покарання» і їх слід розглядати як превентивні заходи, до яких не застосовувався принцип незворотності дії, викладений у цьому положенні. Застосування зазначених заходів до пана Postupkin не було еквівалентним «повторному покаранню в кримінальному провадженні» у значенні статті 4 Протоколу № 7 Конвенції, а також відхилив цю скаргу.
Тим самим ЄСПЛ зазначив, що відповідно до статті 60§3 Кримінального кодексу (КК) процес винесення вироку повинен був враховувати будь-які обтяжуючі або пом'якшувальні обставини під час вчинення правопорушення, а, отже, і ступеня винуватості злочинця. Проте виконання адміністративного нагляду залежало не від винуватості особи, про яку йде мова, а від «небезпечності» особи, засудженої за злочин, що кваліфікується як рецидив. Під цим кутом зору захід не був карним за своїм характером.
Відповідно до ст. 5 Закону у поданні мають бути визначені обмеження, які пропонує встановити на підставі статті 10 цього Закону відповідно начальник установи виконання покарань чи начальник органу Національної поліції щодо поведінки піднаглядного, та обгрунтування доцільності таких заходів.
Згідно ст. 10 Закону, до осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, за постановою суду можуть бути застосовані частково або у повному обсязі такі обмеження: а) заборона виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; б) заборона перебування у визначених місцях району (міста); в) заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району (міста); г) реєстрація в міліції від одного до чотирьох разів на місяць.
Так, обмеження визначені пунктами а) - г) ст. 10 Закону є пропорційними та помірними, тобто такими, що не становить надмірний тягар для особи, у зв'язку з чим не суперечать ст. 10 Закону, та правоввій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).
В наведеному Рішенні ЄСПЛ встановив, що заходи адміністративного нагляду, вжиті щодо пана Postupkin, були пропорційний переслідуваній меті, тобто запобіганню злочинності. У відповідний час законодавство докладно описувало категорії відповідних осіб під адміністративним наглядом і покладалося на об'єктивні критерії, а також те, що жоден із цих критеріїв не залишав жодних меж розсуду для національних судів щодо осіб, до яких застосовуються такі запобіжні заходи, тобто з точки зору заходи ужити до засдуженого в даній справі також є пропорційними поставленим цілям визнаечних ст. 1 Закону.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що застосовані до засудженого ОСОБА_2 обмеження є обгрунтованими, помірними та не становлять надмірний тягар для особи, щодо якої встановлюється адміністративний нагляд, а кількість прибувань засудженого ОСОБА_2 на реєстрацію два рази на місяць є доцільним, відповідає меті встановлення адміністративного нагляду та жодним чином не порушує його права та законні інтереси.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-13 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" від 01 грудня 1994 року (зі змінами та доповненнями), ст.ст. 1-3, 7, 9, 369 - 372, 376, 539 КПК України, ст.ст. 8, 129 Конституції України, суддя
постановив:
Подання начальника відділу поліцейської діяльності № 1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Встановити відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративний нагляд на строк 1 (один) рік, з наступними обмеженнями дій піднаглядного:
- заборонити ОСОБА_2 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 21 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв., за винятком часу знаходження на роботі;
- заборонити ОСОБА_2 відвідувати кафе-бари, ресторани, вино-горілчані магазини (відділи магазинів або частини магазину, де здійснюється продаж спиртних напоїв), інші місця із продажу спиртних напоїв на розлив;
- зобов'язати ОСОБА_2 прибувати для реєстрації до відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Кодима) Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області два рази на місяць у визначений час;
- заборонити ОСОБА_2 виїзд за межі с. Петрівка Кодимської ТГ Подільського району Одеської області без дозволу начальника ВПД №1 Подільського РУП ГУ НП в Одеській області в службових та особистих справах;
- зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти працівників органів Національної поліції, які здійснюються адміністративний нагляд, про зміну місця роботи або проживання.
В задоволенні іншої частини подання відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, шляхом подачі апеляційної скарги, протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1