79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.05.2022 Справа № 914/245/22
м. Львів
За позовом: Керівника Криворізької північної окружної прокуратури, м.Кривий Ріг в інтересах держави в особі
позивача-1: Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро
позивача-2: Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради, м. Кривий Ріг
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум», м. Львів
про стягнення грошових коштів в сумі 306594,54грн.
Суддя Щигельська О.І.
за участю секретаря Зарицької О.Р.
Представники сторін:
від прокуратури: Панькевич Р.В - прокурор;
від позивача-1: не з'явився;
від позивача-2: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою програмно-апаратного комплексу «Акорд».
Керівник Криворізької північної окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі позивача-1:Дніпропетровської обласної ради, позивача-2: Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» про стягнення грошових коштів в сумі 306594,64грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2022 року справу передано судді Щигельській О.І.
Ухвалою суду від 02.02.2022позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.02.2022.
15.02.2022 за вх.№4150/22 та за вх.№4207/22 в системі документообігу суду зареєстровано подані позивачем-2 на електронну адресу суду клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача-2.
18.02.2022 за вх.№4589/22 в системі документообігу суду зареєстровано подане Криворізькою північною окружною прокуратурою клопотання про долучення до матеріалів справи документів.
Ухвалою суду від 21.02.2022 підготовче засідання відкладено на 21.03.2022.
23.02.2022 в системі документообігу суду за вх.№4895/22 зареєстровано клопотання позивача-1 про відкладення підготовчого засідання.
10.03.2022 (вх.№5785/22) в системі документообігу суду зареєстровано подане представником позивача-1 клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 11.03.2022 вказане клопотання судом задоволено.
18.03.2022 за вх.№6381/22 в системі документообігу суду зареєстровано подане позивачем-1 на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи до скасування режимі воєнного стану. Згодом зазначене клопотання надійшло до суду засобами поштового зв'язку.
Ухвалою суду від 21.03.2022 строки підготовчого провадження продовжено на 30 днів з 05.04.2022. Підготовче засідання відкладено на 28.04.2022.
28.03.2022 за вх.№6799/22 в системі документообігу суду зареєстровано подані позивачем-1 пояснення по суті спору, в яких позивач позов прокурора підтримує в повному обсязі.
21.04.2022 за вх.№8283/22 в системі документообігу суду зареєстровано подане позивачем-2 клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.
28.04.2022 за вх.№8646/22 в системі документообігу суду зареєстровано подану позивачем-1 заяву про розгляд справи без участі представника позивача. Згодом зазначене клопотання надійшло до суду засобами поштового зв'язку.
Ухвалою суду від 28.04.2022 закрито підготовче провадження у справі №914/245/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.05.2022.
В судове засідання 23.05.2022 з'явився прокурор, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Позивачі -1,-2 та відповідач явки повноважних представників в судове засідання не забезпечили.
Так, згідно відомостей офіційного сайту АТ «Укрпошта», копію ухвали суду від 28.04.2022, надіслану на адресу місцезнаходження позивача -1 Дніпропетровської обласної ради, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 49004, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Олександра Поля, будинок 2, відправлення в точці видачі/доставки - 19.05.2022 року.
Також суд звертає увагу, що представник позивача-1 раніше просив розглядати справу без участі представника позивача (вх.№8646/22 від 28.04.2022).
Згідно відомостей офіційного сайту АТ «Укрпошта», копію ухвали суду від 28.04.2022, надіслану на адресу місцезнаходження позивача -2 - Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 50033, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ТРЕНЬОВА, будинок 15, відправлення прямує до точки видачі/доставки - 19.05.2022 року.
Також варто зазначити, що позивач-2 раніше просив розглядати справу без участі представника позивача (вх.№8283/22 від 21.04.2022).
Згідно відомостей офіційного сайту АТ «Укрпошта», копію ухвали суду від 28.04.2022, надіслану на адресу місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79019, Львівська обл., місто Львів, проспект Чорновола, будинок 63, відправлення не вручене під час доставки: інші причини - 10.05.2022.
Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Сам лише факт не отримання учасником провадження кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності, покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач знав про розгляд цієї справи у суді, а неотримання ним в поштовому відділенні кореспонденції суду не є підставою для повторного відкладення судового засідання.
Згідно п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу та має право вирішити спір за наявними матеріалами.
Відповідач, повідомлений належним чином про відкриття даного судового провадження, стосовно заявлених вимог не заперечив, доказів на спростування викладених позивачем обставин, відзиву чи письмових пояснень не подав.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 ГПК України.
Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, а неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
Аргументи прокурора
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що за результатами проведення процедури закупівлі 11.01.2019 року між КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради та ТОВ «Кастум» укладено договір № 1/2019 на постачання природного газу. Відповідно до умов Договору річний плановий обсяг постачання газу становив 174000 куб.м., а ціна за 1000 кубічних метрів газу на момент укладення становила 8970, 00 грн.
Однак у зв'язку із коливанням цін на природний газ за ринку, сторонами укладено Додаткові угоди.
Прокурор вказує, що додаткові угоди №1,2,3 до Договору укладені в порушення вимог чинного законодавства України про публічні закупівлі та є нікчемними в силу закону.
Також зазначено, що в результаті укладення нікчемних додаткових угод державі в особі КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР» заподіяна шкода у виді надмірно сплачених грошових коштів. Загальна сума надмірно сплачених коштів за 2019 рік складає 306594,54 грн.
Враховуючи наведене Керівник Криворізької північної окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі позивача-1 Дніпропетровської обласної ради, позивача-2 КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради до ТОВ «Кастум» про стягнення грошових коштів в сумі 306594,64 грн.
Аргументи позивача-1
У своїх поясненнях позивач-1 зазначає, що КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР» згідно зі статутом, заснований на спільній власності територіальних громад, сіл, селиш, міст Дніпропетровської області та перебуває в управлінні Дніпропетровської обласної ради. Оскільки, головним розпорядником коштів зазначеного комунального закладу є департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, а розпорядником нижчого рівня є заклад, для встановлення та перевірки обставин, обласна рада звернулася до Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Листом від 25.01.2022 № 42-295/0/2-22 Дніпропетровська обласна державна адміністрація повідомила, що департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської ОДА перевірені вказані у обставини; закупівля (UА-2018-1 1-27-001456-с) на постачання природного газу, здійснена закладом за кошти обласного бюджету відповідно до мережі розпорядників коштів місцевого бюджету на 2021 рік. Департаментом встановлено, що між КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР» та ТОВ «Кастум» укладено договір від 11.01.2019 № 1/2019 на постачання природного газу з річним плановим обсягом 174000 куб.м. на суму 1560780 грн. у тому числі ПДВ. За результатами перевірки департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської ОДА не виявлено порушень при здійсненні згаданої процедури закупівлі КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР». Разом з тим з поданих пояснень вбачається, що позивач-1 погоджується з доводами прокурора.
Аргументи позивача-2
Позивач письмової позиції стосовно заявлених позовних вимог не надав.
Аргументи відповідача
Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
За результатами відкритих торгів між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум» (відповідач по справі, постачальник за договором) та Комунальним закладом «Криворізький психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради (позивач-2 по справі, споживач за договором) укладено Договір №1/2019 від 11.01.2019 року, за яким постачальник зобов'язався передати у власність споживачу у 2019 році природний газ: згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 021:2015-09120000-6 Газове паливо (Природний газ) (далі - газ), а споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (п.1.1.).
Відповідно до п. п. 1.2.-.1.3. Річний плановий обсяг постачання газу - до 174000 куб. м. Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 30000, лютий - 28000, березень - 28000, квітень - 12000, травень - 3000, червень - 3000, липень - 3000, серпень - 3000, вересень - 3000, жовтень - 10000, листопад - 23000, грудень - 28000.
Відповідно до п. 3.1. розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.
Ціна газу становить 7475,00 грн за 1000 куб.м., крім того ПДВ - 1495,00 грн, всього з ПДВ 8970,00 грн в тому числі з урахуванням транспортування магістральними трубопроводами (п.3.2.).
Ціна зазначена в п. 3.2. Договору, може змінюватися протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. цього Договору, застосовується Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим Договором.
15.01.2019 року ТОВ «Кастум» звернулося до Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради з Листом щодо внесення змін до договору №15/01/01, яким повідомлено, що для безперебійного постачання природного газу і недопущення відключення (що може призвести до охолодження приміщень та технічних поломок устаткування) та для вчасного забезпечення природнім газом установи, «ТОВ «КАСТУМ» змушене закупляти необхідні об'єми природного газу в момент коли на ринку спостерігалося зростання цін (підтвердженням є довідки з Житомирської ТПП № В - 7927 від 02 січня 2019р., Експертний висновок №О-1 від 03 січня 2019р., довідка Черкаської ТПП № О- 10 від 04 січня 2019 р. )
Вказаним листом ТОВ «Кастум» повідомлено, що враховуючи ситуацію, що склалась на ринку природного газу та експертні висновки Торгово-промислових палат, а також посилаючись на Прейскурант цін природного газу із ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з 1 січня 2019 року ТОВ «Кастум» змушений підняти вартість за природний газ з 01.01.2019 р. до ринкових цін станом на січень місяць 2019 року. До вказаного листа долучено Додаткові угоди № 1, № 2, № 3 до Договору на постачання природного газу від 11.01.2019 р, Прейскурант цін природного газу із ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з 1 січня 2019 року та належним чином завірені копії Експертний висновок №О-1 від 03 січня 2019р. довідка Черкаської ТПП № О- 10 від 04 січня 2019 р. та Житомирської ТПП № В - 7927 від 02 січня 2019 р.
25.01.2019 року сторонами підписано Додаткову угоду №1 до договору, керуючись п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», обґрунтування постачальником та документального підтвердження коливання цін на природний газ на ринку (довідка Житомирської торгово - промислової палати № В - 7927 від 02 січня 2019 року) та відповідно до пункту « 3.3.» Договору на постачання природного газу від 11 січня 2019 р. пункти « 1.2.», « 1.3.», « 3.2.» Договору на постачання природного газу від 11 січня 2019 викласти в редакції а саме:
« 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 158 181, 8181 тис. куб. м.
1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 30000, лютий - 28000, березень - 28000, квітень - 12000, травень - 3000, червень - 3000, липень - 3000, серпень - 3000, вересень - 3000, жовтень - 10000, листопад - 23000, грудень - 12181,8.
3.2. Ціна газу становить - 8222 грн. 50 коп. за 1000 куб м„ крім того ПДВ - 1644 грн. 50 коп., всього з ПДВ - 9867 грн. 00 коп.».
Пунктами 2-3 Додаткової угоди №1 сторони погодили, що умови Договору з урахуванням змінених його умов цією додатковою угодою виконуватимуться при поставці природного газу. Всі інші умови договору залишаються без змін.
28.01.2019 року сторонами підписано Додаткову угоду №2 до договору, керуючись п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», обґрунтування постачальником та документального підтвердження коливання цін на природний газ на ринку (Експертний висновок № 0-1 від 03 січня 2019р.) та відповідно до пункту « 3.3.» Договору на постачання природного газу від 11 січня 2019 р., пункти « 1.2.», « 1.3.», « 3.2.» Договору на постачання природного газу від 11 січня 2019 р. викласти в редакції, а саме:
« 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 143 801,6528 тис. куб. м
1.3.Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 30000, лютий - 28000, березень - 28000, квітень - 12000, травень - 3000, червень - 3000, липень - 3000, серпень - 3000, вересень - 3000, жовтень - 10000, листопад - 20801,65, грудень - 0.
3.2. Ціна газу становить - 9044 грн. 75 коп. за 1000 куб. м.. крім того ПДВ - 1808 грн. 95 коп., всього з ПДВ 10853 грн. 70 коп.»
Пунктами 2-3 Додаткової угоди №2 сторони погодили, що умови Договору з урахуванням змінених його умов цією додатковою угодою виконуватимуться при поставці природного газу. Всі інші умови договору залишаються без змін.
29.01.2019 року сторонами підписано Додаткову угоду №3 до договору, керуючись п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», обґрунтування постачальником та документального підтвердження коливання цін на природний газ на ринку (довідка Черкаської ТПП № О - 10 від 04 січня 2019 р.) та відповідно до пункту « 3.3.» Договору на постачання природного газу від і 11 січня 2019 р., пункти « 1.2.», « 1.З.», « 3.2.» Договору на постачання природного газу від 11 січня 2019 р. викласти в редакції, а саме:
« 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 130 728,2753 тис. куб. м
1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях:січень - 30000, лютий - 28000, березень - 28000, квітень - 12000, травень - 3000, червень - 3000, липень - 3000, серпень - 3000, вересень - 3000, жовтень - 10000, листопад - 7728,77, грудень - 0.
3.2. Ціна газу становить - 9949 грн. 23 коп. за 1000 куб. м.. крім того ПДВ - 1989 грн. 85 коп., всього з ПДВ 11939 грн. 07 коп.»
Пунктами 2-3 Додаткової угоди №3 сторони погодили, що умови Договору з урахуванням змінених його умов цією додатковою угодою виконуватимуться при поставці природного газу. Всі інші умови договору залишаються без змін.
08.10.2019 року сторонами підписано Додаткову угоду №4 до договору, відповідно до пункту « 3.3.» Договору на постачання природного газу від і 11 січня 2019 р., пункти « 1.2.», « 1.3.», « 3.2.» Договору на постачання природного газу від 11 січня 2019 р. сторони погодили викласти в редакції, а саме:
« 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 137361,1068 тис. куб. м
1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 24491, лютий - 22878, березень - 21850, квітень - 5768, травень - 1912, червень - 1789, липень - 2087, серпень - 1560, вересень - 1581, жовтень - 6445,1088, листопад - 23500, грудень - 23500.
Ціна газу з 01 вересня 2019 року - 8750 грн. 00 коп. за 1000 куб м., крім того ПДВ - 1750 грн. 00 коп., всього з ПДВ -10500 грн. 07 коп.»
Пунктами 2-3 Додаткової угоди №4 сторони погодили, що умови Договору з урахуванням змінених його умов цією додатковою угодою виконуватимуться при поставці природного газу. Всі інші умови договору залишаються без змін.
28.11.2019 сторонами підписано Додаткову угоду №5 до договору, відповідно до пункту « 3.3.» Договору на постачання природного газу від і 11 січня 2019 р., пункти « 1.2.», « 1.З.», « 3.2.» Договору на постачання природного газу від 11 січня 2019 р. сторони погодили викласти в редакції, а саме:
« 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 141989,321 тис. куб. м.
1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 24494, лютий - 22978, березень - 21850, квітень - 5768, травень - 1912, червень - 1789, липень - 2087, серпень - 1560, вересень - 1581, жовтень - 4277, листопад - 23500, грудень - 30296,321.
3.2. Ціна газу з 01 листопада 2019 року - 8333 грн. 33 коп. за 1000 куб. м.. крім того ПДВ - 1666 грн. 67 коп., всього з ПДВ - 10000 грн. 00 коп.»
Пунктами 2-3 Додаткової угоди №5 сторони погодили, що умови Договору з урахуванням змінених його умов цією додатковою угодою виконуватимуться при поставці природного газу. Всі інші умови договору залишаються без змін.
До матеріалів справи долучено копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії рахунків фактур та платіжні доручення, якими позивач підтверджує передачу природного газу, об'єми та його оплату зокрема:
за січень 2019 р.: Акт №ОУ-0000059 від 04.02.2019 року за яким передано по договору природний газ за січень (24,491 тис.куб.м.), загальна вартість якого склала 292399,62 грн; Рахунок фактура №СФ-0000055 на суму 292399,62 грн; 08.02.2019 року КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР здійснено платіж на користь ТОВ «Кастум» в сумі 292399,62 грн (платіжне доручення №46);
за лютий 2019 р. : Акт №ОУ-0000172 від 06.03.2019 року за яким передано по договору природний газ за лютий (22,878 тис.куб.м.), загальна вартість якого склала 273142,00 грн; 14.03.2019 року КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР здійснено платіж на користь ТОВ «Кастум» в сумі 273142,00 грн (платіжне доручення №106);
за березень 2019 р.: Акт №ОУ-0000287 від 03.04.2019 року за яким передано по договору природний газ за березень (21,580 тис.куб.м.), загальна вартість якого склала 260868,55 грн; Рахунок фактура №СФ-0000326 від 03.04.2019 р на суму 260868,55 грн; 08.04.2019 року КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР здійснено платіж на користь ТОВ «Кастум» в сумі 260868,55 грн (платіжне доручення №133);
за квітень 2019 р.: Акт №РН-0000402 від 06.05.2019 року за яким передано по договору природний газ за квітень (5.768 тис.куб.м.), загальна вартість якого склала 68864,52 грн; Рахунок фактура №СФ-0000449 на суму 68864,52 грн; 15.05.2019 року КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР здійснено платіж на користь ТОВ «Кастум» в сумі 68864,52 грн (платіжне доручення №201);
за травень 2019 р.: Акт №РН-0000520 від 04.06.2019 року за яким передано по договору природний газ за травень (1.912 тис.куб.м.), загальна вартість якого склала 22827,50 грн; Рахунок фактура №СФ-0000568 на суму 22827,50 грн; 14.06.2019 року КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР здійснено платіж на користь ТОВ «Кастум» в сумі 22827,50 грн (платіжне доручення №259);
за червень 2019 р.: Акт №РН-0000588 від 08.07.2019 року за яким передано по договору природний газ за червень (1.789 тис.куб.м.), загальна вартість якого склала 21358,98 грн; Рахунок фактура №СФ-0000636 від 08.07.2019 на суму 21358,98 грн; 10.07.2019 року КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР здійснено платіж на користь ТОВ «Кастум» в сумі 21358,98 грн (платіжне доручення №321);
за липень 2019 р.: Акт №РН-0000646 від 07.08.2019 року за яким передано по договору природний газ за липень (2086,56 тис.куб.м.), загальна вартість якого склала 24911,57 грн;
Рахунок фактура №СФ-0000695 на суму 24911,57 грн; 12.08.2019 року КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР здійснено платіж на користь ТОВ «Кастум» в сумі 24911,57 грн (платіжне доручення №364);
за серпень 2019 р.: Акт №РН-0000697 від 04.09.2019 року за яким передано по договору природний газ за серпень (1559,56 тис.куб.м.), загальна вартість якого склала 18619,68 грн; Рахунок фактура №СФ-0000762 на суму 18619,68 грн; 09.09.2019 року КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР здійснено платіж на користь ТОВ «Кастум» в сумі 18619,68 грн (платіжне доручення №321);
за вересень 2019 р.: Акт №РН-0000739 від 07.10.2019 року за яким передано по договору природний газ за вересень (1,58109 тис.куб.м.), загальна вартість якого склала 16601,56 грн; Рахунок фактура №СФ-0000800 на суму 16601,56 грн; 10.10.2019 року КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР здійснено платіж на користь ТОВ «Кастум» в сумі 16601,56 грн (платіжне доручення №499);
за жовтень 2019 р.: Акт №РН-0000799 від 05.11.2019 року за яким передано по договору природний газ за жовтень (4,27656 тис.куб.м.), загальна вартість якого склала 44903,88 грн; Рахунок фактура №СФ-0000858 на суму 44903,88 грн; 13.11..2019 року КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР здійснено платіж на користь ТОВ «Кастум» в сумі 44903,88 грн (платіжне доручення №344);
за листопад 2019 р.: Акт №РН-0000923 від 04.12.2019 року за яким передано по договору природний газ за листопад (19,44809 тис.куб.м.), загальна вартість якого склала 194480,82 грн; Рахунок фактура №СФ-0000982 від 04.12.2019 на суму 194480,82 грн; 10.12.2019 року КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР здійснено платіж на користь ТОВ «Кастум» в сумі 194480,82 грн (платіжне доручення №421);
за грудень 2019 р.: Акт №РН-0001026 від 12.12.2019 року за яким передано по договору природний газ за грудень (32,18013 тис.куб.м.), загальна вартість якого склала 321801,17 грн; Рахунок фактура на суму 321801,17 грн; 23.12.2019 року КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР здійснено платіж на користь ТОВ «Кастум» в сумі 321801,17 грн (платіжне доручення №474).
Прокурор стверджує, що в результаті укладення додаткових угод державі в особі КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР заподіяна шкода у виді надмірно сплачених грошових коштів за 2019 рік в загальній сумі 306594,54 грн.
Криворізька північна окружна прокуратура звернулася до КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради Листом №04/58-7165ВИХ-21 від 06.12.2021, в якому з метою вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, просила надати належним чином завірені копії документів: договір №1/2019 (з додатковими угодами) укладений 11.01.2019 з ТОВ «Кастум» на закупівлю природного газу, статут КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» Дніпропетрвської обласної ради станом на укладення договору з подальшими змінами, рахунки-фактури до договору, акти прийому-передачі, платіжні доручення, листи надані ТОВ «Кастум» щодо обґрунтування підстав підвищення цін на поставлений Товар при укладанні додаткових угод.
Супровідним листом №945 від 07.12.2021 року КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради надано Керівнику Криворізької північної окружної прокуратури оформлені належним чином, завірені копії запитуваних документів.
13.12.2021 Керівник окружної прокуратури звертався до Дніпропетровської обласної ради Листом №04/58-7382ВИХ-21, яким просив повідомити чи вжито обласною радою заходів позовно-претензійного характеру зі стягнення з ТОВ «Кастум» збитків, завданих внаслідок неналежного виконання умов договору № 1/2019 від 11.01.2019 та чи заплановано їх вжиття.
Листом №ВИХ-4070/0/2-21 від 16.12.2021 року у відповідь на лист №04/58-7382ВИХ-21 від 13.12.2021 Дніпропетровською обласною радою повідомлено, що для встановлення та перевірки обставин, викладених у листі прокурора, обласна рада звернулася до Дніпропетровської обласної державної адміністрації та КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР».
Листом №04/58-7597ВИХ-21 від 20.12.2021 року Криворізька північна окружна прокуратура з метою встановлення наявності підстав для застосування представницьких повноважень, просила КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради, повідомити на електронну адресу, з подальшим направленням у паперовому вигляді, які заходи вжито чи заплановано на усунення порушень щодо стягнення з ТОВ «Кастум» збитків, завданих внаслідок неналежного виконання умов договору, а також причини невжиття таких заходів. Також вказаним листом проінформовано, що закінчується строк на вжиття заходів позовно-претензійного характеру, у разі невжиття заходів реагування Дніпропетровською обласною радою та КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради, Криворізькою північною окружною прокуратурою буде вирішено питання про вжиття заходів представницького характеру, передбачених ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо звернення з відповідним позовом до суду.
24.12.2021 Листом №04/58-7824ВИХ-21 Керівник окружної прокуратури просив Дніпропетровську обласну раду з метою вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, у зв'язку із закінченням строків звернення у судовому порядку та загрози залишення інтересів держави не поновленими, негайно, але на пізніше 12.01.2022 повідомити чи вжито заходів позовно-претензійного характеру зі стягнення з ТОВ «Кастум» збитків, завданих внаслідок неналежного виконання умов договору № 1/2019 від 11.01.2019 у розмірі 306594, 54 грн. та чи заплановано їх вжиття.
24.12.2021 Листом №04/58-7825ВИХ-21 Керівник окружної прокуратури звертався до Дніпропетровської обласної державна адміністрації та Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, яким з метою вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, у зв'язку із закінченням строків звернення у судовому порядку та загрози залишення інтересів держави не поновленими, просив негайно, але на пізніше 12.01.2022 повідомити чи вжито заходів позовно-претензійного характеру зі стягнення з ТОВ «Кастум» збитків, завданих внаслідок неналежного виконання умов договору № 1/2019 від 11.01.2019 у розмірі 306 594, 54 грн. та чи заплановано їх вжиття.
У відповідь на запит №04/58- 7597ВИХ-21 від 20.12.2021 КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради Листом №1003 від 28.12.2021 повідомлено що з моменту укладання ДУ №1,2,3 по теперішній час адміністрація не зверталася з цього приводу до уповноважених органів та не планує це робити в найближчий час.
Листом №ВИХ-70/0/2-22 від 12.01.2022 року у відповідь на лист №04/58-782ВИХ-21 від 24.12.2021 Дніпропетровською обласною радою повідомлено, що для встановлення та перевірки обставин, викладених у листі прокурора, обласна рада звернулася до Дніпропетровської обласної державної адміністрації та КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР».
24.01.2022 року керуючись ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Криворізькою північною окружною прокуратурою повідомлено Дніпропетровську обласну раду (№04/58-643ВИХ-22 від 24.01.2022) та КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР (№04/58-644ВИХ-22), що Криворізькою північною окружною прокуратурою встановлено підстави для представництва інтересів держави в особі Дніпровської обласної ради та КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» шляхом подання до Господарського суду Львівської області позовної заяви в інтересах держави в особі Дніпровської обласної ради та КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» про стягнення грошових коштів у сумі 306594,54 грн.
Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з даним позовом
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Аналіз частини третьої ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 22.10.2019 у справі №914/648/17, постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).
Суд звертає увагу, що упродовж тривалого часу до моменту звернення з позовом до суду, прокурором досліджувалось питання вчинення позивачами дій, спрямованих на захист прав та інтересів позивачів, та здійснювалось листування стосовно відповідного питання, що підтверджується матеріалами справи.
У постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають ураховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки: прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37); бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Прокурор зазначає, що порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і створює загрозу інтересам держави.
Як наслідок, указане призведе до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету, та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.
Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а заходи щодо стягнення безпідставно набутих бюджетних коштів, зокрема і у даному випадку, є невідкладними.
Відповідно до Статуту Комунальний заклад «Криворізький психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради, затвердженого рішенням Дніпропетровської обласної ради № 254-10/VII від 11.10.2017, заклад був заснований на спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Дніпропетровської області та перебуває в управлінні Дніпропетровської обласної ради, який є органом управління майном.
Враховуючи, що укладення неправомірних нікчемних угод призвело до зайвих виплат із бюджету, шкоду у зв'язку з їх укладенням завдану лікарні захист яких відповідно до законодавства має здійснювати КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат», яке є органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.
Відповідно до п. 4.2. Статуту, майно закладу є спільною власністю територіальних громад Дніпропетровської області і закріплюється за ним на правах оперативного управління. Розпорядження закріпленим за закладом майном здійснюється з дозволу органу управління майном в порядку, що встановлено законодавством України. Пунктом 4.3. джерелом формування майна закладу є бюджетні кошти.
Таким чином, на теперішній час КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР» підзвітний та підконтрольний Дніпропетровській обласній раді.
З огляду на викладене, органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, є також Дніпропетровська обласна рада, яка на теперішній час здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є комунальною власністю Дніпропетровської обласної ради та закріплене за КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР» на праві оперативного управління.
Проте, КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР» та Дніпропетровською обласною радою не вживаються належні та ефективні заходи, спрямовані на захист інтересів держави у судовому порядку шляхом пред'явлення позовної заяви.
Оскільки позивачами не вжито заходів щодо оскарження вищезгаданих додаткових угоди та стягнення коштів, незважаючи на очевидний характер порушень, що свідчить про їх бездіяльність, тобто нездійснення захисту інтересів держави органами державної влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження. Ураховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженими органами державної влади допущено бездіяльність, прокурор зазначає, що вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстави для внесення позову прокурором в інтересах держави
З наведених нормативних положень та правових висновків Верховного Суду, а також з урахуванням встановлених обставин справи, вбачається, що позивачі обізнані про порушення, що свідчать про свідоме нездійснення останніми дій по захисту своїх прав та інтересів, які відповідно до обґрунтувань позовної заяви порушуються відповідачем. Доказів про наявність у позивачів наміру пред'являти до відповідача позов про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів не подано.
Враховуючи наведене, в даному випадку, суд прийшов до висновку, що прокурор дотримався визначеного Законом порядку, правомірно захищає інтереси держави в суді в межах наданих йому повноважень, участь прокурора у цій справі, є законною, не порушує справедливого балансу та зумовлена захистом державного інтересу.
Щодо суті позовних вимог
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи за результатами проведення процедури закупівлі між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум» та Комунальним закладом «Криворізький психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради укладено Договір №1/2019 від 11.01.2019 року (з подальшими змінами та доповненнями).
Договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі»).
Відповідно до ч.1 ст. 36 вказаного Закону (в редакції на час укладення договору) встановлено, що Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За приписами ч. 4 ст. 36 зазначеного Закону (в редакції на час укладення договору) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначаються відомості, зокрема проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З урахуванням положень ЦК України та ЗУ «Про публічні закупівлі», суд вказує, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:
- відбувається за згодою сторін;
- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);
- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);
- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %;
- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
Судом встановлено, що ТОВ «Кастум» звернулося до КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР з Листом щодо внесення змін до договору №15/01/01 від 15.01.2019, яким повідомлено, ТОВ «Кастум» змушений підняти вартість за природний газ з 01.01.2019 до ринкових цін станом на січень місяць 2019 року. До вказаного листа долучено Додаткові угоди № 1, № 2, № 3 до Договору на постачання природного газу від 11.01.2019, Прейскурант цін природного газу із ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з 1 січня 2019 року та копії Експертного висновку №О-1 від 03.01.2019, довідки Черкаської ТПП № О-10 від 04.01.2019 та Житомирської ТПП № В - 7927 від 02.01.2019.
Відтак керуючись п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», обґрунтування постачальником та документального підтвердження коливання цін на природний газ на ринку та відповідно до пункту 3.3. Договору на постачання природного газу від 11 січня 2019 між ТОВ «Кастум» та КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР укладено Додаткові угоди №1 від 25.01.2019 року, №2 від 28.01.2019 року та №3 від 29.01.2019 року.
Вказаними угодами позивач-2 та відповідач дійшли згоди про збільшення ціни на газ, внаслідок чого вартість 1000 куб. м газу збільшилася, а обсяг поставки газу зменшився.
Документальним обґрунтуванням для укладення додаткових угод стали Експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-1 від 03.01.2019, Цінова довідка Житомирської ТПП № В - 7927 від 02.01.2019 та Експертний висновок № О-10 від 04.01.2019 року.
Експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати №О-1 від 03.01.2019 згідно з завданням експертизи та на підставі інформації прейскуранту Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», встановлено, що вартість природного газу (як товару) в Україні, для промислових споживачів та інших суб'єктів господарської діяльності, для потреб, що нe підпадають під дію Положення про покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів в процесі функціонування ринку природного газу за умови попередньої оплати до періоду (календарний місяць) поставки газу та за умови оплати протягом або після періоду (календарний місяць) поставки газу становить: вартість з 1 січня 2019 р (з ПДВ) за умови попередньої оплати до періоду (календарний місяць) поставки газу - 10822,80, а за умови оплати протягом або після періоду (календарний місяць) поставки газу - 11883,20 грн.
Експертний висновок містить примітку, що інформація яка наведена має довідковий характер.
Ціновою довідкою Черкаської торгово-промислової палати № О-10 від 04.01.2019 встановлено, що ціни на газове паливо - природний газ для установ а організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів (закупівля, роздрібна) на території України станом на 01 січня 2019 р. становить 11833,20-12795,00 грн.
Згідно Експертного висновку № О-10 від 04.01.2019 року згідно з завданням експертизи та на підставі інформації прейскуранту Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», встановлено, що вартість природного газу (як товару) в Україні, для промислових споживачів та інших суб'єктів господарської діяльності, для потреб, що нe підпадають під дію Положення про покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів в процесі функціонування ринку природного газу за умови попередньої оплати до періоду (календарний місяць) поставки газу та за умови оплати протягом або після періоду (календарний місяць) поставки газу становить: вартість з 1 січня 2019 р (з ПДВ) за умови попередньої оплати до періоду (календарний місяць) поставки газу - 10822,80 грн.
Експертний висновок містить примітку, що наведена інформація має довідковий характер.
Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» роз'яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов'язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами прокурора, щодо вказаних документів та зазначає, що такі не можуть бути належними, допустимими та достатніми доказами на підтвердження коливання цін на ринку.
Зокрема зазначені документи містять середні ринкові ціни по Україні, при цьому інформація, за якою вибіркою проводилось визначення середньої ринкової ціни, в т.ч. по яких регіонах (областях) відсутня. Висновки не містять посилань на коливання ціни на предмет закупівлі за договором №1/2019 від 11.01.2019 або обґрунтування коливання ціни на такі товари упродовж періодів між укладеним договором та додатковою угодою та не може бути використаний для підтвердження коливання цін на ринку товарів.
Крім того, відповідачем не надано будь-яких інших документів, з яких можливо було б визначити динаміку піни у період з часу укладення договору про закупівлю товарів по дату укладення додаткових угод до договору про закупівлю товарів.
Суд зазначає, що будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Відповідно до ст. 188 ГК зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Відтак, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін.
Відповідно до умов Договору ціна зазначена в п. 3.2. Договору, може змінюватися протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. цього Договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим Договором.
Так, ст. 652 ЦК передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Верховний Суд у постанові №927/491/19 від 18.06.2021 зазначив, що метою регулювання, передбаченого ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Відтак, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначив, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Суд вказує, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення «каскадних» додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, зокрема Додаткові угоди №1 від 25.01.2019 року, №2 від 28.01.2019 року та №3 від 29.01.2019 року, якими підвищувалася ціна суперечать принципам та вимогам законодавства, зокрема щодо збільшення ціни не більше ніж на 10%.
Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі».
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) та від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
У якості правової підстави позову прокурором у цій справі зазначено порушення вимог ч. 4 ст. 36 Закону «Про публічні закупівлі» (в редакції чинній станом на час укладення додаткових угод).
У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.
Договори, що укладені всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону «Про публічні закупівлі», є нікчемними в силу закону і не потребують визнання їх недійсними судом.
Позовна вимога про стягнення коштів з відповідача, може бути розглянута судом як вимога про застосування правових наслідків недійсності нікчемного правочину. Для з'ясування наявності підстав для стягнення коштів з відповідача, суд має визначити, чи є додаткові угоди нікчемними.
Враховуючи вищенаведене, розглянувши матеріали та перевіривши обставини справи суд зазначає, що додаткові угоди № 1 від 25.01.2019 року, №2 від 28.01.2019 року та №3 від 29.01.2019 року суперечить вимогам законодавства, зокрема ст. ч. 4 ст. 36 Закону «Про публічні закупівлі» (в редакції чинній станом на час укладення додаткових угод) та положенням ст. 203 ЦК України суд приходить до висновку, що такі угоди є нікчемними, в силу закону.
Щодо вимоги про стягнення з ТОВ «Кастум» 306594,54 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 12 Закону «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У ст. 669 ЦК визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Таким чином обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК.
Прокурор стверджує, що в результаті укладення нікчемних додаткових угод державі в особі КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР заподіяна шкода у виді надмірно сплачених грошових коштів на загальну суму 306594,54 грн.
Недійсність додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються Договором №1/2019 від 11.01.2019 року.
Відтак, перевіривши долучені позивачем документи та перевіривши розрахунок сум заявлених до стягнення, суд прийшов до висновку, що до стягнення з відповідача підлягає отримана відповідачем оплата у сумі 306594,54 грн на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК за товар, який не був ним поставлений.
Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України). Стандарт доказування «вірогідності доказів», який на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі №904/2357/20.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги вищенаведене, суд, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, приходить до висновку, що позовні вимоги Керівника Криворізької північної окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача-1 Дніпропетровської обласної ради, позивача-2 Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» про стягнення грошових коштів підлягають до задоволення повністю в сумі 306594,54 грн.
Відповідно до ч.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, судовий збір в розмірі 4598,91 грн покладається на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 231, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» (79019, Львівська обл., місто Львів, проспект Чорновола, будинок 63; ідентифікаційний код 41087491) на користь Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» (50033, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Треньова, будинок 15; ідентифікаційний код 03188286) грошові кошти у розмірі 306594,54 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» (79019, Львівська обл., місто Львів, проспект Чорновола, будинок 63; ідентифікаційний код 41087491) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 38; ідентифікаційний код 02909938) судовий збір у сумі 4598,91 грн.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено та підписано суддею 02.06.22р.
Суддя Щигельська О.І.