79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.06.2022 Справа № 914/3184/21
м. Львів
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка», м. Луцьк
до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів
до відповідача-2: Державного підприємства «Укрветсанзавод», м. Київ
про зміну пункту договору
Суддя Щигельська О.І.
Секретар судового засідання: Зарицька О.Р.
Представники сторін
від позивача: Мартинюк С.В. - адвокат (в режимі відеоконференції),
від відповідача-1: Жуган І.О. - представник,
від відповідача-2: не з'явився.
Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку vkz.court.gov.ua.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про визнання договору оренди державного нерухомого майна №130 від 09.10.2019 таким, що укладений строком на 10 років та зміну пункту 12.1 розділу 12 «Строк договору» договору оренди державного нерухомого майна №130 від 09.10.2019 шляхом його викладення у наступній редакції: «цей договір діє 10 років, з 09 жовтня 2019 по 08 жовтня 2029».
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2021 року справу передано судді Щигельській О.І.
Ухвалою суду від 27.10.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.11.2021.
17.11.2021 року за вх.№27384/21 в системі документообігу суду зареєстровано відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні 22.11.2021 року оголошено перерву до 06.12.2021 року.
30.11.2021 року до суду надійшла заява про залучення до участі у справі третю особу (вх.№4904/21).
03.12.2021 на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх.№29120/21).
Ухвалою суду від 06.12.2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство «Укрветсанзавод». Підготовче засідання відкладено на 20.12.2021.
16.12.2021 в системі документообігу суду за вх.№30331/21 зареєстровано клопотання позивача про долучення документів.
16.12.2021 в системі документообігу суду за вх.№30378/21 зареєстровано клопотання відповідача-1 про долучення документів.
Ухвалою суду від 20.12.2021 закрито підготовче провадження у справі №914/3184/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.01.2022.
21.12.2021 в системі документообігу суду за вх.№30811/21 зареєстровано письмові пояснення по суті спору.
17.01.2022 від ДП «Укрветсанзавод» надійшло клопотання (вх.№1236/22) про розгляд справи без участі представника.
Ухвалою суду від 24.01.2022 оголошено перерву до 17.02.2022.
17.02.2022 до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача (вх.№4444/22).
Ухвалою суду від 17.02.2022 клопотання позивача від 17.02.2022 (вх.№4444/22 від 17.02.2022) задоволено. Суд вирішив повернутися до розгляду справи № 914/3184/21 у підготовчому провадженні та продовжити підготовче засідання. Залучити до участі у справі №914/3184/21 в якості відповідача-2 - Державне підприємство «Укрветсанзавод». Підготовче засідання призначено на 10.03.2022.
10.03.2022 в системі документообігу суду за вх.№5792/22 зареєстровано клопотання позивача про проведення судового засідання без участі представника.
Ухвалою суду від 10.03.2022 підготовче засідання відкладено на 28.04.2022.
21.04.2022 (вх.№8306/22) в системі документообігу суду зареєстровано подане представником позивача клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 26.04.2022 клопотання представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №914/3184/21 - задоволено.
Ухвалою суду від 28.04.2022 підготовче засідання відкладено на 23.05.2022.
19.05.2022 (вх.№10512/22) в системі документообігу суду зареєстровано подане представником позивача клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 19.05.2022 клопотання представника позивача - ТОВ «Агротехніка» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.
23.05.2022 в системі документообігу суду за вх.№1442/22 зареєстровано заяву позивача про зміну предмета позову. Зокрема позивач просить викласти позовні вимоги в наступній редакції, а саме «змінити п.12.1 розділу 12 «строк договору» договору оренди державного нерухомого майна №130 від 09.10.2019 шляхом його викладення у наступній редакції «цей договір діє 10 років, з 09 жовтня 2019 по 09 жовтня 2029».
Ухвалою суду від 23.05.2022 заяву позивача від 20.05.2022 (вх.№1442/22 від 23.05.2022) про зміну предмета позову прийнято до розгляду та подальший розгляд справи вирішено здійснювати з її врахуванням. Закрито підготовче провадження у справі № 914/3184/21 та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 13.06.2022.
10.06.2022 (вх.№ 12289/22) в системі документообігу суду зареєстровано подане представником позивача клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів
Ухвалою суду від 13.06.2022 клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №914/3184/21 - задоволено.
В судове засідання 13.06.2022 з'явилися представник позивача та представниця відповідача-1.
Представник позивача в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав повністю просив задовольнити.
Представниця відповідача-1 щодо позову заперечила, просила у задоволенні відмовити.
Відповідач-2 в судове засідання явки повноважного представника повторно не забезпечив.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України, судом створювались учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а неявка відповідача-2 не перешкоджає розгляду справи по суті.
Аргументи позивача
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що 30 вересня 2021 року відповідачем було проведено конкурс за принципом аукціону на право оренди державного майна. За результатами конкурсу на право оренди державного нерухомого майна конкурсною комісією було прийнято рішення про укладення договору оренди з переможцем конкурсу - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехніка». Таким чином, за результатами проведеного конкурсу, Позивачем здобуто право оренди нерухомого майна строком на 10 років.
Однак при підготовці до укладення договору оренди було встановлено, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не внесено відомості про право власності на будівлі, право оренди яких здобуло ТзОВ «Агротехніка», що унеможливлює виконання умови щодо нотаріального посвідчення договору оренди та реєстрації права оренди з незалежних від волі Позивача причин, а саме - відсутності факту реєстрації права власності на нерухоме майно.
У зв'язку з вказаними обставинами Відповідачем було надано для підписання Позивачу проект договору оренди зі строком 2 роки 364 дні (з 09.10.2019 по 07.10.2022 включно).
Враховуючи зазначене та положення пунктів 30, 32, 33 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, з метою реалізації права на оренду державного майна, Позивач зазначає, що в нього не було іншого варіанту ніж підписати договір оренди нерухомого державного майна №130 від 09.10.2019 у запропонованій Відповідачем редакції зі строком дії 2 роки 364 дні.
Після проведення державної реєстрації права власності на орендоване державне нерухоме майно та надання балансоутримувачем відповідних витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Позивач 23.11.2020 року звертався до Відповідача з проханням оформити договір оренди державного нерухомого майна строком на 10 років у відповідності до умов проведеного конкурсу та вимог чинного законодавства.
У відповідь Відповідачем було повідомлено про можливість внесення змін до договору оренди державного нерухомого майна та встановлення терміну дії - до п'яти років.
02.05.2021 року надано для підписання позивачу договір про внесення змін до Договору оренди державного нерухомого майна №130 від 09.10.2019, згідно якого договір оренди було викладено у новій редакції. У пункті 12.1 нової редакції договору Відповідачем було вказано «цей договір діє 5 років, з 09 жовтня 2019 по 08 жовтня 2024 р.»
18.06.2021 року Позивач повторно звернувся до Відповідача з вимогою оформлення договору оренди державного нерухомого майна строком на 10 років у відповідності до умов конкурсу та вимог чинного законодавства. Лист був отриманий Відповідачем однак залишений без відповіді.
Позивач вважає, що факт укладення договору оренди державного майна та строк менший ніж було визначено умовами конкурсу на право оренди, є порушенням законних прав та інтересів Позивача, оскільки обмежує право останнього на використання орендованого майна протягом строку, який було визначено умовами конкурсуна право оренди державного нерухомого майна, що відбувся 30.09.2019 .
Зазначене зумовило звернення ТзОВ «Агротехніка» до суду з позовом про зміну п.12.1 розділу 12 «строк договору» договору оренди державного нерухомого майна №130 від 09.10.2019 шляхом його викладення у наступній редакції «цей договір діє 10 років, з 09 жовтня 2019 по 09 жовтня 2029» (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) .
У відповіді на відзив Позивач також зазначає, що укладення договору оренди з строком дії 2 роки 364 дні не може вважатися згодою Позивача на зменшенням строку оренди майна, відносно того, який було встановлено умовами конкурсу. Укладення договору терміном дії 2 роки 364 дні було вимушеною мірою, оскільки з незалежних від волі позивача обставин, договір не міг бути укладений на строк, який був встановлений умовами конкурсу на право оренди та, відповідно, на який позивач мав правомірне сподівання отримати майно в користування оренду.
Позивач вважає неправомірним вирішення питання з встановлення строку договору оренди за рахунок обмеження строку його дії, що по суті є обмеженням інтересів Позивача та його права на користування майном протягом терміну, на який розраховував останній в ході проведення конкурсу на здобуття такого права.
Також на переконання Позивача, твердження Відповідача про те, що питання строку дії договору оренди та користування державним майном було врегульовано між сторонами є безпідставним. Незважаючи на внесення до договору змін до договору оренди з метою приведення його у відповідність чинному законодавству, Відповідачем не було забезпечено належного виконання умов конкурсу на право оренди державного майна.
Аргументи відповідача-1
Відповідач-1 вважає позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення, з огляду на наступне:
На переконання Відповідача-1 твердження Позивача про відсутність у Відповідача підстав для укладення договору від 02.04.2021 про внесення змін до договору оренди державного нерухомого майна № 130 від 09.10.2019 шляхом зміни попередньо встановленого договором найму строку його дії на 5 років суперечить положенням законодавства, зокрема Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 №157-ІХ, Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 "Деякі питання оренди державного та комунального майна".
Відповідач вказує, що Договір оренди нерухомого майна від 09.10.2019 №130 підписаний повноважним представником Позивача без жодних зауважень та скріплений відтиском печатки.
Покликання Позивача на лист від 18.06.2021 №1-4/376, на думку Відповідача безпідставне, оскільки відносини які є предметом такого звернення вже були врегульовані шляхом укладення 02.04.2021 за згодою сторін договору про внесення змін до договору шляхом викладення його в новій редакції.
Аргументи відповідача-2
У письмових поясненнях (вх.№3081/21) зазначено, що ДП «Укрветсанзавод» є балансоутримувачем державного нерухомого майна, яке відповідно до договору орендується Позивачем.
Зазначене майно передано в оренду за результатами проведення конкурсу на право оренди державного нерухомого майна, який було проведено Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях.
При організації і проведенні конкурсу однією з його умов було визначено строк оренди - 10 років. ДП «Укрветсанзавод», як балансоутримувач майна, не заперечувало і на даний час не має заперечень щодо становлення строку користування орендованим майном, а відповідно і строку оренди, тривалістю 10 років.
На момент укладення договору оренди державного нерухомого майна №130 від 09.10.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не було внесено відомості про право власності на будівлі, що в свою чергу, унеможливило укладення та нотаріальне посвідчення договору оренди строком дії 10 років у встановленому законодавством порядку.
Відсутність в Реєстрі відомостей про право власності на нерухоме майно була зумовлена тим, що у відповідності до вимог чинного на той час законодавства для їх внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору було необхідно надати витяг з Єдиного реєстру об'єктів державної власності, який видається Фондом державного майна України, та нотаріально посвідчену довіреність про надання органом управління - Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів - повноважень для реєстрації права державної власності.
Вищевказані документи були надані уповноваженими державними органами лише після укладення договору оренди. Відповідно, лише після цього до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відомості про право державної власності на передані в оренду об'єкти нерухомого майна.
Зважаючи на те, що строк, на який орендоване майно мало бути передано в користування орендареві, було визначено ще на етапі проведення конкурсу на право оренди тривалістю 10 років, і позивач вимагає визнання договору оренди укладеним саме на цей строк, ДП «Укрветсанзавод» зі своєї сторони не має заперечень щодо позовних вимог ТзОВ «Агротехніка» по справі № 914/3184/21.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
18.09.2019 року в офіційному виданні Фонду державного майна України «Відомості приватизації» №38 (1266) від 18 вересня 2019 року опубліковано інформацію Регіонального відділення Фонду по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про проведення конкурсу на право оренди державного нерухомого майна, а саме будівлі виробничого корпусу площею 1331,2 м2; будівлі котельні площею 589,8 м2; частина будівлі допоміжного корпусу площею 35,1 м2 (приміщення №23) за адресою: Львівська обл., Жовківський р-н, с. Воля-Висоцька, вул. Заруддя, 2, що перебувають на балансі Жовківської філії ДП «Укрветсанзавод».
Основними умовами проведення конкурсу зазначено, в тому числі:
Умова 1. Ефективне використання об'єкта оренди за цільовим призначенням: здійснення господарської діяльності з переробки нехарчових продуктів тваринного походження та виготовлення кор мових добавок (інше використання нерухомого майна).
Умова 8. Строк оренди - 10 років.
Умова 14. Здійснити нотаріальне посвідчення укладеного дого вору оренди (у т. ч. договорів про внесення змін до цього договору) за рахунок своїх коштів.
09.10.2019 року в офіційному виданні Фонду державного майна України «Відомості приватизації» №41 (1269) від 09 жовтня 2019 року опубліковано інформацію Регіонального відділення Фонду по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про підсумки конкурсу з використанням відкритості пропонування розміру орендної плати за принципом аукціону на право укладення договору оренди державного нерухомого майна, що відбувся 30.09.2019. За результатами конкурсу на право оренди державного нерухомого майна - будівлі виробничого корпусу площею 1331,2 м2. будівлі ко тельні площею 589,8 м2, частини будівлі допоміжного корпусу площею 35,1 м2 (приміщення № 23) за адресою: Львівська обл., Жовківський р-н, с. Воля-Висоцька, вул. Заруддя, 2, що перебуває на балансі Жовківськоі Філії ДП «Укрветсанзавод», конкурсною комісією прийнято рішення про укладення договору оренди з переможцем конкурсу - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехніка».
03.10.2019 року позивач звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях з Листом №1-4/408, яким зазначав, що за результатами конкурсу конкурсною комісією переможцем конкурсу визнане ТзОВ «Агротехніка» та вирішено укласти договір оренди нерухомого майна. Умовами конкурсу передбачено строк оренди - 10 років ТзОВ «Агротехніка» підтверджує свій намір орендувати майно протягом вказаного строку.
Зазначеним листом повідомлено, що у відповідності до вимог чинного законодавства договір оренди нерухомого майна укладений строком на три роки і більше підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Відповідно до вимог нормативних документів, що регулюють порядок вчинення нотаріальних дій для посвідчення договору оренди нерухомого майна відомості про право власності на таке майно повинні бути внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак на відомості про право власності на будівлі, право оренди яких здобуло ТзОВ «Агротехніка» до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не внесені. Внесення таких відомостей до реєстру є обов'язком балансоутримувача майна і ТзОВ «Агротехніка» впливати на цей процес з силу закону не має права.
На підставі вищевказаного, з метою виконання умов конкурсу та укладення договору оренди позивач просив підготувати та надати для підписання договір оренди державного нерухомого майна в простій письмовій формі строком на 2 роки 364 дні.
Також зазначено, що після внесення балансоутримувачем відповідник відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання відповідних витягів з реєстру ТзОВ «Агротехніка» зобов'язується забезпечити укладення та нотаріально посвідчення договору оренди строком на 10 років, відповідно до умов конкурсу.
09.10.2019 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» укладено Договір оренди нерухомого державного майна №130, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме державне майно будівля виробничого корпусу площею 1331.2 кв.м. будівля котельні площею 589.8 кв.м. частина будівлі допоміжного корпусу площею 35.1 кв.м (приміщення №23), загальною площею 1956.1 кв.м, яке знаходиться за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Воля-Висоцька, вул. Заруддя, 2 та перебуває на балансі Жовківської філії ДП «Укрветсанзавод».
09.10.2019 року сторонами підписано Акт №130 приймання-передавання нерухомого державного майна.
Відповідно до п. 10.1. Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 09 жовтня 2019 по 07 жовтня 2022 включно.
З долучених Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що відомості про права власності на об'єкти нерухомого майна, які передані в оренду позивачу було внесено 05.03.2020 та 13.03.2020 року.
23.11.2020 року позивач звернувся до відповідача-1 з Листом №1-4/1012, яким з метою належного оформлення договірних відносин з оренди державного майна відповідно до умов проведеного конкурсу, просив оформити договір оренди державного нерухомого майна (будівля виробничого корпусу площею 1331,2 м2, будівля котельні площею 589,8 м2, частина будівлі допоміжного корпусу площею 35,1 м2 (приміщення № 23) за адресою: Львівська обл., Жовківський р-н, с. Воля-Висоцька, вул. Заруддя, 2) строком 10 років у відповідності до умов конкурсу та вимог чинного законодавства.
09.12.2020 року відповідач-1 Листом №01-03-06824 звернувся до Фонду державного майна, яким просив надати роз'яснення, чи можливо внести зміни до договору оренди в частині збільшення терміну оренди на 10 років.
Фондом державного майна України Листом №10-16-26781 від 30.12.2020 року у відповідь на лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 09.12.2020 №01-03-06824 повідомлено, що внесення змін до договору оренди регулюється статтею 16 Закону України від 03.10.2019 №157-ІХ «Про оренду державного та комунального майна», особливості внесення змін до умов договорів оренди визначені Порядком передачі в оренду державного та комунального майна який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року № 483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна». Враховуючи положення ч.4 ст. 16 Закону та п. 125 Порядку, на думку Фонду, регіональне відділення може внести зміни до договору оренди в частині терміну дії договору (до 5 років) з метою приведення його у відповідність до вимог чинного законодавства.
Листом №11-03-00159 від 12.01.2021 року відповідачем-1 у відповідь на лист позивача від 23.11.2020 №1-4/1012 щодо внесення змін до Договору оренди державного нерухомого майна №130 від 09.10.2019 в частині терміну його дії повідомлено, що Регіональне відділення ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях з метою врегулювання піднятого питання, звернулося до ФДМУ. Фонд державного майна України листом від 30.12.2020 №10-16-26781 повідомив про можливість терміну дії договору - до п'яти років. Враховуючи вищенаведене, відповідач-1 просив повідомити регіональне відділення щодо прийнятого рішення та скерувати відповідне звернення.
У відповідь на лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 12.01.2021 №11-03-00159, враховуючи лист Фонду державного майна України від 30.12.2020 №10-16-26781, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» листами №1-4/108 від 29.01.2021 року та №1-4/123 від 05.02.2021 року просило внести зміни до договору оренди державного нерухомого майна №130 від 09.10.2019, в частині встановлення терміну його дії до 5 років (до 07 жовтня 2024 включно), з викладенням тексту договору у новій редакції, згідно з примірним договором оренди, затвердженим відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 3 жовтня 2019 року № 157-ІХ.
12.02.2021 року відповідач-1 звернувся до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з Листом №08-03-00677, яким з метою приведення терміну дії договору оренди у відповідність із Законом України «Про оренду державного та комунального майна» мінімальним строком оренди, просив повторно погодити термін дії договору оренди - 5 років та внести відповідні зміни до Договору оренди державного нерухомого майна №130 від 09.10.2019.
У відповідь на вказане звернення Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомлено, що Держпродспоживслужба не заперечує щодо внесення змін до договору оренди з метою збільшення строку дії договору оренди до п'яти років державного нерухомого майна, що обліковується на балансі ДП «Укрветсанзавод», згідно з чинним законодавством. Зазначене майно не підпадає під критерії заборони до передачі в оренду (Лист №17.2-5/3951 від 23.02.2021).
02.04.2021 року між Регіональним відділенням ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, ТзОВ «Агротехніка» та Жовківською філією ДП «Укрветсанзавод» укладено Договір про внесення змін до Договору оренди державного нерухомого майна №130 від 09.10.2019.
Згідно з п. 12.1. розділу 12 (в частині Змінюваних умов договору) Договір діє 5 років, з 09 жовтня 2019 по 08 жовтня 2024.
18.06.2021 року позивач звернувся до відповідача-1 з Листом №1-4/376, яким з метою належного оформлення договірних відносин з оренди державного майна відповідно до умов проведеного конкурсу, просив оформити договір оренди державного нерухомого майна строком 10 років у відповідності до умов конкурсу та вимог чинного законодавства. Позивач вказує, що відповідачем вказаний лист отримано 22.06.2021, однак такий залишено відповідачем-1 без задоволення. Відповіді на зазначений лист до матеріалів справи не долучено.
Договором на підставі ст. 626 ЦК України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України ( п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України).
Положеннями ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Між сторонами виникли правовідносини, щодо оренди державного нерухомого майна, зокрема за результатами конкурсу на право оренди державного нерухомого майна.
Питання щодо оренди державного майна, станом на момент проведення конкурсу регулювалися Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 року № 2269-ХІІ.
Процедуру проведення конкурсу на право оренди державного майна, зокрема цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), нерухомого майна (будівель, споруд, нежитлових приміщень) та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває у державній власності станом на момент проведення конкурсу визначав Порядок проведення конкурсу на право оренди державного майна затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. №906.
Відповідно до п. 2 Порядку, конкурс на право оренди об'єкта оголошується орендодавцем.
Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності (ч.1 ст. 1 ЗУ «Про Фонд державного майна України»).
Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності (ч.1 ст. 6 ЗУ «Про Фонд державного майна України»).
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління (п. 1 Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях затверджене наказом Фонду державного майна України від 14.03.2019 № 256).
Відповідно до положень п. 5 Положення Регіональне відділення відповідно до покладених на нього завдань та в межах повноважень, делегованих Фондом у сфері оренди державного майна виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло у процесі приватизації (корпоратизації) до статутного капіталу господарських товариств, що перебувають у державній власності; здійснює інші функції в сфері орендних відносин за дорученням Фонду.
Як встановлено судом, орендодавцем - Регіональним відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях було оголошено конкурс на право оренди державного нерухомого майна (строком на 10 років), за результатами якого конкурсною комісією прийнято рішення про укладення договору оренди з переможцем конкурсу - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехніка».
Питання щодо встановлення умов конкурсу на право оренди та умов договору оренди (зокрема строку) віднесено до компетенції Відповідача-1 відповідно до законодавства.
Пунктом 30 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна встановлено, що орендодавець протягом трьох робочих днів після затвердження результатів конкурсу надсилає рекомендованим листом або вручає під розписку особисто переможцю конкурсу (уповноваженій ним особі) проект договору оренди. Переможець конкурсу або уповноважена ним особа після отримання проекту договору протягом п'яти робочих днів особисто повертає орендодавцю підписаний проект договору оренди. Умови договору оренди повинні враховувати істотні умови, визначені у статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», та включати орендну плату, запропоновану переможцем конкурсу, а також пропозиції переможця конкурсу, подані ним для участі в конкурсі.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції станом на дату проведення конкурсу) істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Крім того п. 33 Порядку визначено, що у разі порушення строку, зазначеного у пункті 30 цього Порядку, комісія за умови надходження від інших учасників конкурсу у визначений в оголошенні про конкурс строк пропозицій, що відповідають умовам конкурсу, скасовує раніше прийняте рішення про визначення переможця конкурсу, виключає особу, яка порушила вимоги цього Порядку, з числа учасників конкурсу та визначає час і місце проведення додаткового засідання комісії. Додаткове засідання проводиться в порядку, встановленому пунктом 34 цього Порядку.
Проаналізувавши зазначені положення суд зазначає, що на орендодавця (Відповідача-1) покладено обов'язок після затвердження результатів конкурсу надіслати переможцю конкурсу проект договору оренди, а на переможця конкурсу (Позивача) покладено обов'язок підписати такий проект. Непідписання проекту договору тягне за собою скасування раніше прийнятого рішення про визначення переможця конкурсу та виключення особи з числа учасників конкурсу.
Відповідно до положень п. 5 Порядку орендодавець не має права змінювати умови проведення конкурсу після опублікування оголошення про конкурс.
Відповідно до положень ст. 793 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент оголошення результатів конкурсу) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Крім того умовами конкурсу на право оренди було встановлено здійснити нотаріальне посвідчення укладеного дого вору оренди (у т. ч. договорів про внесення змін до цього договору) за рахунок своїх коштів (Умова 14).
При посвідченні договору про найм або позичку будівель, інших споруд (їх частин), належних фізичним та юридичним особам на праві власності, нотаріус вимагає для огляду документ, що посвідчує право власності наймодавця (позичкодавця) на майно, що здається в найм (позичку), відповідно до положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.
Однак як було встановлено, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не були внесені відомості про право власності на будівлі, право оренди яких здобуло ТзОВ «Агротехніка», зазначене також підтверджено Відповідачем-2 у наданих ним поясненнях, а відтак здійснити нотаріальне посвідчення укладеного дого вору оренди не було можливим. Суд звертає увагу, що внесення відомостей до реєстру знаходиться поза компетенцією ТзОВ «Агротехніка» та є обов'язком балансоутримувача майна.
У зв'язку з вказаними обставинами Позивач, з незалежних від нього причин, не міг виконати визначені законодавством та умовами конкурсу вимог щодо нотаріального посвідчення договору.
Тому 09.10.2019 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» укладено Договір оренди нерухомого державного майна №130 строком на 2 роки 364 дні, що діє з 09 жовтня 2019 по 07 жовтня 2022 включно.
Також суд звертає увагу, що з листом №1-4/408 ТзОВ «Агротехніка» підтверджено свій намір орендувати майно протягом вказаного строку, а також зазначено, що після внесення балансоутримувачем відповідник відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання відповідних витягів з реєстру ТзОВ «Агротехніка» зобов'язався забезпечити укладення та нотаріально посвідчення договору оренди строком на 10 років, відповідно до умов конкурсу.
Заперечень щодо такого порядку укладення договору Відповідачем-1 не надавалося, рішення про визначення переможця конкурсу не скасовано та укладено Договір оренди нерухомого державного майна №130 строком на 2 роки 364 дні.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що для цілей посилання на текст Конвенції суди використовують офіційний переклад Конвенції українською мовою.
Згідно з положеннями статті 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Суд звертає увагу, що концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак, і "майном". До таких активів може відноситися право оренди (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" від 25.03.99 р., заява №311107/96, п. 54). Крім традиційної для України концепції власності (рухоме і нерухоме майно) та прав, що пов'язані з відносинами власності між особами (акції, інтелектуальна власність, тощо), власність в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції є оренда майна. Так, у справі «Меллахер та Інші проти Австрії (1989 року)», Європейський суд з прав людини вказав, що право на укладення договору оренди є частиною права власності (право володіння та користування), і тому дане право є одним із аспектів права власності. Власність у розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції є «законні сподівання» на отримання на підставі закону майна для забезпечення своєї діяльності (справа «Компанії ПайнВеллідевелопментс ЛТД проти Ірландії (1991 року)». А згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» (2003 року), майном у зазначенні статті 1 Першого протоколу Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. Окремої уваги заслуговує питання «правомірних очікувань» особи щодо отримання права на оренду.
Пунктами 32-35 рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 «Стретч проти Сполученого Королівства» визначено, що майном у зазначеній статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. За висновком Європейського суду в зазначеній справі «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила». Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, у такому випадку мало місце «непропорційне втручання» у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції.
Крім того, за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
З урахуванням установлених обставин, суд приходить до висновку, що відмова Регіонального відділення ФДМ України укласти Договір оренди на державне нерухоме майно на строк визначений умовами конкурсу, а саме на 10 років, в даному випадку є непослідовною та такою, що зумовлює порушення прав Позивача, на які він посилається.
Відповідно до частин першої та третьої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).
Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.
Так, за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов'язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини першої статті 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.
Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.
Натомість статтею 188 ГК України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини друга-четверта статті 188 ГК України).
Частинами другою та третьою статті 188 ГК України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частиною четвертою цієї статті визначено, заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.
Однак навіть якщо сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб'єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій статті 651 ЦК України.
Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом є обставини, наведені у частині другій статті 651 ЦК України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб'єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб'єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).
Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення).
Також суд вказує, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до ст. 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому лід ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Варто зауважити, що Позивач неодноразово звертався до орендаря з листами з пропозицією оформити договір оренди державного нерухомого майна строком на 10 років у відповідності до умов конкурсу.
Суд критично ставиться до тверджень Відповідача-1 щодо сторони досягнули згоди з усіх істотних умов договору зокрема і строку оренди при укладенні Договору та внесення змін до нього в подальшому.
Натомість, суд погоджується з доводами Позивача, що укладення договору строком на 2 роки 364 дні не може вважатися погодженням позивачем зменшенням строку оренди майна. Оскільки укладення договору на менший термін було вимушеною мірою, з незалежних від волі позивача обставин. В цьому випадку встановлення строку договору оренди за рахунок обмеження строку його дії, по суті є обмеженням інтересів Позивача та його права на користування майном протягом терміну, на який він розраховував як переможець конкурсу.
Також суд зауважує, що зміни до договору оренди шляхом викладення в новій редакції були внесені з метою приведення такого договору у відповідність чинному законодавству, проте це не виключає той факт, що Відповідачем-1 не було забезпечено належного виконання умов конкурсу на право оренди державного майна.
Відтак суд вважає за можливе внести зміни п. 12.1. розділу 12 «Строк договору» Договору оренди державного нерухомого майна №130 від 09.10.2019 року шляхом його викладення у наступній редакції «Цей договір діє 10 років, з 09 жовтня 2019 по 08 жовтня 2029».
Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України). Стандарт доказування «вірогідності доказів», який на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20.
У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи те, що Позивачем подано достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши подані докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відтак судовий збір в розмірі 2270,00 грн покладається на Відповідача-1.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Змінити п. 12.1. розділу 12 «Строк договору» Договору оренди державного нерухомого майна №130 від 09.10.2019 року шляхом його викладення у наступній редакції «Цей договір діє 10 років, з 09 жовтня 2019 по 08 жовтня 2029».
3. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79005, Львівська обл., місто Львів, вул. Коперника М., будинок 4; ідентифікаційний код 42899921) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» (43026, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Єршова, будинок 11; ідентифікаційний код 21750952) 2270,00 грн судового збору.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено та підписано суддею 23.06.2022.
Суддя Щигельська О.І.