22.06.2022 Справа № 914/683/22
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Тараса РИМА,
за участю секретаря судового засідання Лілії БЕРНАЦЬКОЇ,
представників:
прокурора:Людмила КОЛОСОВСЬКА,
позивача:не з'явився,
відповідача:не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Керівника Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Східницької селищної ради (далі - Рада, Позивач),
до відповідача:Державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство" (далі - Підприємство),
про:про стягнення 207'666,85 гривень.
I. Процедури.
1. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Прокурора в інтересах держави в особі Ради до Підприємства про стягнення 207'666,85 гривень.
2. Ухвалою від 06.05.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначив на 08.06.2022.
3. У судове засідання 08.06.2022 з'явився Відповідач. Суд відклав засідання на 22.06.2022, узгодивши цю дату з представником Відповідача.
4. У судове засідання 22.06.2022 з'явився Прокурор. Відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника. Суд відхилив це клопотання, оскільки (1) Відповідач не надав суду жодних доказів того, що його представник не може взяти участь у засіданні з поважних причин, (2) суд погоджував з представником Відповідача дату засідання, (3) минули строки для подання заперечень на відповідь на відзив, (4) закінчуються строки розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.
5. У судовому засіданні 22.06.2022 суд вирішив спір, проголосивши вступну і резолютивну частину рішення.
II. аргументи сторін.
Позиція Прокурора (а. с. 1-16, 112-114).
6. Підприємство не забезпечило охорону і збереження лісових насаджень на земельній ділянці, що належить йому на праві постійного користування. Як наслідок, на відповідній земельній ділянці було проведено незаконну рубку 13 дерев, внаслідок чого навколишньому природному середовищу завдано шкоди на загальну суму 207'666,85 гривень.
7. Згідно з позицією Верховного Суду (постанова від 24.02.2021 у справі № 906/366/20) порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою покладення на постійного користувача цивільно-правової відповідальності. При цьому неважливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу.
8. Предметом позову є стягнення 207'666,85 грн завданої навколишньому середовищу шкоди.
9. Підставою позову є порушення Відповідачем своїх зобов'язань як лісокористувача, зокрема порушення статті 19 Лісового кодексу України.
10. Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з 2'481,00 грн сплаченого судового збору.
Позиція Позивача (а. с. 109).
11. Позивач підтримав позовні вимоги.
Заперечення відповідача (а. с. 101-103).
12. Незаконна вирубка лісу була виявлена саме Підприємством. Підприємство звернулось до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Отже, Підприємство належним чином виконало свої обов'язки.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
Підстави для звернення Прокурора з позовом.
13. Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у 2 випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
14. Згідно з приписами статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
15. Станом на 12.102020 територія Східницького лісництва, у межах якого виявлено факти незаконної рубки деревини, перебувала в адміністраативно-територіальних межах Новокропивницької сільської ради Дрогобицького району. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 "Про визначення адміністративних центрів та затвердження території територіальних громад Львівської області" територію Новокропивницької сільської ради включено до складу території Східницької територіальної громади. Правонаступником Новокропивницької сільської ради є Рада. Отже, саме Рада мала повноваження звертатися до суду з метою стягнення заподіяної навколишньому середовищу шкоди та була компетентним органом в розумінні положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
16. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (див. пункт 79 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
17. Невжиття компетентним органом жодних заходів упродовж розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності тощо), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (див. пункт 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
18. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (див. пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
19. Так, Прокурор звернувся до Ради вимогою від 01.02.2022 (а. с. 65-66), у якому, серед іншого, просив повідомити чи вживатиме Радою заходи щодо стягнення з Підприємства шкоди.
20. У відповідь на цей лист Рада листом від 23.02.2022 (а. с. 67) повідомила, що не зможе самостійно вживати заходів щодо стягнення шкоди у зв'язку з великою кількістю судових справ.
21. Прокурор подав позов до суду 11.04.2022.
22. Таким чином, суд установив наявність підстав для представництва Прокурором інтересів держави в суді. Зокрема, з моменту першого звернення Прокурора до компетентного органу (01.02.2022) до моменту подання позову (11.04.2022) минуло 2 місяці. При цьому Прокурор отримав від компетентного органу відповідь про нездійснення ним захисту інтересів держави. Вказане свідчить про нездійснення або неналежне здійснення компетентним органом захисту інтересів держави. Прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", що свідчить про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.
Загальні засади майнової відповідальності за завдану шкоду.
23. Відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Лісового кодексу України та іншими спеціальними нормативно-правовими актами у сфері природоохоронного законодавства. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.
24. Частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Глава 82 Цивільного кодексу України присвячена деліктним зобов'язанням, тобто зобов'язанням з відшкодування шкоди. Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила та підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
25. Загальною підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди, є вчинення винною особою цивільного правопорушення, до складу якого включаються протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний зв'язок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності. При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).
26. В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
27. Враховуючи ту обставину, що предметом спору є відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, суд проаналізує наявність/відсутність повного складу цивільного правопорушення.
Протиправність поведінки.
28. Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
29. Статтею 105 Лісового кодексу України встановлено, що порушення лісового законодавства тягне за собою … цивільно-правову … відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, зокрема, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства. Згідно зі статтею 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
30. Статтею 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
31. Підприємство 12.10.2020 склало акт прийому-передачі обходу № 3 (а. с. 20-21), у якому зафіксувало факт незаконної вирубки 13 дерев.
32. Отже, протиправність поведінки полягає у нездійсненні належної охорони, захисту, раціонального використання лісів. При цьому суд погоджується з доводами Прокурора, наведеними в пункті 7 цього рішення.
Шкода.
33. Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
34. Розмір шкоди, заподіяний лісу, визначається на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".
35. Підприємство склало розрахункові довідки, згідно з якими розмір заподіяної шкоди у зв'язку з рубкою дерев становить 207'652,18 гривень (а. с. 22-25). За зверненням прокурора (а. с. 31) Державна екологічна інспекція у Львівській області провела розрахунок збитків, спричинених незаконною рубкою дерев (а. с. 32-33). Сума збитків становить 207'666,85 гривень. Суд погоджується з правильністю розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконного вирубування дерев.
36. З огляду на зазначене, суд встановлює такий елемент складу цивільного правопорушення, як наявність шкоди в розмірі 207' 666,85 гривень.
Причинний зв'язок.
37. Незаконна рубка лісу спричинила втрату лісових ресурсів, а тому суд визнає встановленим наступний елемент складу правопорушення - причинний зв'язок.
Вина.
38. Відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, законом встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди. При аналізі вини як складової повного складу цивільного правопорушення суд враховує таке.
39. ДП "Дрогобицьке лісове господарство" є лісогосподарським підприємством, до основних видів діяльності якого належать: лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві, лісозаготівлі, надання допоміжних послуг у лісовому господарстві, лісопильне та стругальне виробництво тощо (а. с. 44-56).
40. Потрібно зазначити, що Підприємство не отримало у встановленому порядку державного акту на право постійного користування земельною лісовою ділянкою. Таким чином, документами, які визначають приналежність земельної лісової ділянки конкретному лісокористувачу, є планшети лісовпорядкування.
41. У матеріалах справи є планшет кварталу № 33, 49 та 50 Східницького лісництва, що підтверджує право постійного користування Підприємством відповідними земельними лісовими ділянками.
42. Оскільки Підприємство ще не одержало у встановленому порядку державного акту на право постійного користування відповідними земельним лісовими ділянками, планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, до яких належить планшет лісовпорядкування, є доказом перебування земельної лісової ділянки в постійному користуванні Підприємства. Ця обставина не заперечується Відповідачем.
43. Відповідач обґрунтовує відсутність своєї вини у завданні шкоди довкіллю тією обставиною, що Підприємство 16.10.2020 подало заяву про кримінальне правопорушення (а. с. 18-19). Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2020 на підставі цієї заяви зареєстроване кримінальне провадження на підставі частини 1 статті 246 Кримінального кодексу України за фактом виявлення незаконної рубки 13 сироростучих дерев.
44. Водночас відповідно до статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.
45. Приписи статті 86 Лісового кодексу України встановлюють, що забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
46. Отже, Підприємство не виконало обов'язків, покладених на нього законодавством. Внаслідок невиконання Підприємством своїх обов'язків, завдано шкоди лісу. Зважаючи на це, суд встановив вину Підприємства у невиконанні обов'язків з охорони лісу, що призвело до незаконної рубки лісу.
47. За таких обставин суд робить висновок про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 207'666,85 грн шкоди за незаконну рубку 13 дерев.
IV. Судові витрати.
Розподіл витрат на оплату судового збору.
48. Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам. У зв'язку з цим на Відповідача покладається судовий збір у розмірі 3'115,00 гривень.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство" (адреса: 82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Стрийська будинок 29; ідентифікаційний код 00992390) на користь Східницької селищної ради (адреса: 82391, Львівська область, місто Борислав, селище міського типу Східниця, вулиця Золота Баня, будинок 3; ідентифікаційний код 26359951) 207' 666 (двісті сім тисяч шістсот шістдесят шість) грн 85 коп. шкоди.
3. Стягнути з Державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство" (адреса: 82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Стрийська будинок 29; ідентифікаційний код 00992390) на користь Львівської обласної прокуратури (адреса: 79005, Львівська область, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код 02910031) 3'115 (три тисячі сто п'ятнадцять) грн 00 коп. витрат на оплату судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу подають безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено та підписано 27.06.2022.
Суддя Рим Т.Я.